Іспанська соціалістична робітнича партія

Іспанська соціалістична робітнича партія (скор. ІСРП; ісп. Partido Socialista Obrero Español; скор. ісп. PSOE) — політична партія Іспанії, заснована 2 травня 1879 року Пабло Іглесіасом. Є членом Європейської соціалістичної партії і Соціалістичного інтернаціоналу.

Іспанська соціалістична робітнича партія

Partido Socialista Obrero Español (PSOE)
Країна Flag of Spain.svg Іспанія
Голова партії Крістіна Нарбона
Ген. секретар Педро Санчес
Засновник Пабло Іглесіас
Дата заснування 2 травня 1879
Штаб-квартира Ferraz, 70. 28008 Мадрид
Ідеологія соціал-демократія[1]
пан'європеїзм[2][3]
Молодіжна організація Socialist Youth of Spaind
Членство в міжнародних організаціях Партія європейських соціалістів
Соціалістичний інтернаціонал
Кількість членів  460 000
Друкований орган El Socialistad
Офіційний сайт www.psoe.es

Основними поворотними точками у політичному та ідеологічному розвитку партії зіграли вибори 1982 і 2004 років, вигравши які партія приходила до влади і формувала уряд Іспанії. У 1999–2004 та 2011-2018 роках перебувала в опозиції. Партія посіла перше місце на парламентських виборах 2019 року. Її Генеральний секретар Педро Санчес став прем'єром 2 червня 2018 року після винесення вотуму недовіри попередньому міністру, представнику Народної партії Маріано Рахою.

ІдеологіяРедагувати

ІСРП було створено з метою представляти інтереси робітничого класу, для чого планувалося прийти до влади і побудувати соціалізм марксистської моделі. У 1979 році партія відмовилася від ідей марксизму. На даний час партія ідеологічно знаходиться серед європейських соціал-демократичних партій.

Вибори 2004 рокуРедагувати

На парламентських виборах 14 березня 2004 ІСРП здобула переконливу перемогу. Вона отримала 42,6% (11 мільйонів) голосів виборців — на 3 млн більше, ніж у 2000 році: 164 місця з 350 у конгресі депутатів проти 148 у Народної Партії. За результатами виборів 43-річний Хосе Луїс Родрігес Сапатеро сформував однопартійний уряд. Він став п'ятим головою уряду у постфранкістський період і першим, хто зайняв цей пост з першої спроби.

Структура і організаціяРедагувати

ІСРП діє на території всієї Іспанії. На даний час партія налічує близько 460 000 членів (дані XXXVI Федерального конгресу), що входять у різні федерації та об'єднання партії. Серед них найвпливовішими і численними є: Андалусії (PSOE-A), Каталонії (Partit dels Socialistes de Catalunya) і Валенсії (PSPV-PSOE).

Федеральна організація: Федеральний з'їздРедагувати

Вищим органом партії є федеральний з'їзд (Congreso Federal) — збори делегатів, які обирають генерального секретаря і федеральну виконавчу комісію (Comisión Ejecutiva Federal). На з'їзді визначаються програма партії, найважливіші завдання і директиви, якими керуватиметься партія до наступного з'їзду.

На з'їзд збираються представники федерацій автономних співтовариств (за винятком Каталонії, у якій PSC є незалежною від ІСРП партією), об'єднань Сеути і Мелільї, європейської федерації і територіальних об'єднань партії в Америці. Також в з'їзді беруть участь молодіжна організація «Соціалістична молодь» (ісп. Juventudes Socialistas), рух Izquierda Socialista і Федерація прогресивних жінок (ісп. Federación de Mujeres Progresistas).

Федеральна виконавча комісія і федеральний комітетРедагувати

Головним федеральним органом партії після з'їзду є федеральний комітет (ісп. Comité Federal), внутрішній парламент, який визначає політику партії, контролює діяльність Федеральної виконавчої комісії (ісп. Comisión Ejecutiva Federal (CEF)), затверджує національні виборчі списки, а також обирає кандидата у голови уряду, шляхом скликання Федерального конгресу, політичній конференції або проведення виборів для визначення кандидата («первинні» вибори). Федеральний комітет збирається тричі на рік.

Федеральна виконавча комісія є федеральним керівним органом партії. Вона складається з голови (ісп. presidente), генерального секретаря (ісп. secretario general) (дійсний лідер партії), Організаційного секретаріату (ісп. Secretaría de Organización), 11 галузевих секретаріатів (ісп. secretarías de área) і 18 виконавчих (ісп. secretarías ejecutivas). Серед її завдань виділяється конкретизація стратегії та дії з розвитку партії і координації різних структур PSOE (парламентські групи, партійні органи, федерації та ін.) Комісія збирається раз на 15 днів.

Федерації партіїРедагувати

Кожна федерація PSOE організується автономно. У кожному автономному співтоваристві і автономному місті є федерація PSOE. Крім того, за межами Іспанії, в Європі існує регіональна федерація PSOE, яка представляє інтереси іспанських резидентів у цьому регіоні. На регіональних конгресах обирається керівництво федерації, яке називається Виконавча комісія (ісп. Comisión Ejecutiva), Регіональна виконавча комісія (ісп. Comisión Ejecutiva Regional) або Національна виконавча комісія (ісп. Comisión Ejecutiva Nacional).

ФондиРедагувати

Як і більшість великих іспанських партій ІСРП розпорядженні різними фондами.

  • Фонд Хайме Віри. Створено у 1984 році, його діяльність спрямована на освіту серед дорослих та дослідження в області соціології, політики і економіки.
  • Фонд Пабло Іглесіаса. Займається збереженням і поширенням історичної інформації і соціалістичної думки.
  • Фонд Рамона Рубіаля. Спрямований на підтримку та захист іспанців за кордоном, а також дослідження з приводу їх положенню.
  • Фонд Система. Публікує аналітичні журнал и, такі як «Система» (ісп. Sistema, спеціалізується на соціології) і «Теми для обговорення» (ісп. Temas para el Debate, аналіз і політичні роздуми). Також займається вивченням і публікаціями досліджень і монографій на різні теми.
  • Міжнародна солідарність. Неурядова організація, яка концентрує свою діяльність у Латинській Америці, Середземномор'ї і Африці.

Визначні історичні члени партіїРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Nordsieck, Wolfram (2019). Spain. Parties and Elections in Europe. Архів оригіналу за 26 January 2016. Процитовано 28 April 2019. 
  2. Gibbons, 1999, с. 48: «This was in line with the PSOE's strongly pro-European policies»
  3. Campoy-Cubillo, 2012, с. 163: «The Saharawi cause was embraced not only by the Europeanist PSOE»

ЛітератураРедагувати

Див. такожРедагувати

ПосиланняРедагувати