Свобода і солідарність
Свобода і солідарність (словац: Sloboda a Solidarita, САСКА; до 2023 — СіС) — ліберальна партія Словаччини. Партія виступає за урізання привілеїв політиків і на підтримку легалізації одностатевих шлюбів та легких наркотиків.
Свобода і солідарність Sloboda a Solidarita | |
|---|---|
 | |
| Країна |
 Словаччина |
| Голова партії | Ріхард Сулик |
| Президія |
Карол Ґалек Браніслав Ґрьолінґ |
| Лідерка у Національній раді | Анна Земанова |
| Лідер у Європарламенті | Еуґен Юрзица |
| Засновник | Ріхард Сулик |
| Дата заснування | 28 лютого 2009 |
| Штаб-квартира | вул. Пріемисельна 8, Братислава |
| Ідеологія |
лібералізм лібертаріанство |
| Молодіжна організація | Mladí SaSkári |
| Членство в міжнародних організаціях | Європейські консерватори та реформісти |
| Кількість членів (2021) | 247[1] |
| Місць у Народних зборах |
20 / 150 |
| Місць у Європарламенті |
1 / 13 |
| Офіційний колір (кольори) |
Неоновий зелений[a] Зелений[b] |
| Девіз | Meníme hru (Змінюємо гру) |
| Офіційний сайт | sas.sk |
Партія була заснована 28 лютого 2009 року економістом Ріхардом Суликом, активно просувала в Словаччині систему пропорційного оподаткування (Сулик був спеціальним радником обох міністрів фінансів після 2002 року). На виборах до Європарламенту 2009 року партія в умовах рекордно низької явки отримала 39016 (4,71%) голосів і не змогла розраховувати на депутатські мандати. За останніми опитуваннями, перед парламентськими виборами 12 червня 2010 року партія могла розраховувати на 12,4% голосів. Таким чином, партія могла стати другою за представництвом у парламенті, однак на виборах вона отримала 307287 (12,14%) голосів і 22 депутатських мандата, сформувавши третю за величиною фракцію.
У 2009 році партія розгорнула кампанію з проведення «Референдуму-2009» з питань зменшення чисельності парламенту з 150 до 100 місць, зменшення привілеїв і витрат депутатів, лібералізації законодавства в галузі засобів масової інформації. Після формування в 2010 році коаліційного уряду за участю партії референдум був схвалений; він пройшов 18 вересня 2010. На парламентських виборах 2012 року партія отримала 5,88% голосів і 11 місць в парламенті.
Вищий орган— конгрес (Kongres), між конгресами — республіканська рада (republiková rada).
Результати виборів ред.
Вибори до Національної ради ред.
| Рік | Голосів | % | Місць | +/– | Уряд |
|---|---|---|---|---|---|
| 2010 | 307,287 | 12.1 (#3) | 22 / 120
|
▲ 22 | Коаліція |
| 2012 | 150,266 | 5.9 (#6) | 11 / 120
|
▼ 11 | Опозиція |
| 2016 | 315,558 | 12.1 (#2) | 20 / 120
|
▲ 9 | Опозиція |
| Ще місце кандидата від Громадянської консервативної партії у списку СіС | |||||
| 2020 | 179,246 | 6.2 (#5) | 11 / 120
|
▼ 9 | Коаліція |
| Ще два місця кандидатів від Громадянської консервативної партії у списку СіС | |||||
Вибори до Європарламенту ред.
| Рік | Голосів | % | Місць | +/– |
|---|---|---|---|---|
| 2009 | 39,016 | 4.7 (#7) | 0 / 13
|
▬ 0 |
| 2014 | 37,376 | 6.7 (#7) | 1 / 13
|
▲ 1 |
| 2019 | 94,839 | 9.5 (#5) | 2 / 14
|
▲ 1 |
Президентські вибори ред.
| Рік | Кандидат | Перший тур | Другий тур | Результат | ||
|---|---|---|---|---|---|---|
| Голосів | % | Голосів | % | |||
| 2009 | Підтримали Івету Радічову | 713,735 | 38.1 | 988,808 | 44.5 | Програла |
| 2014 | Підтримали Радослава Прохазку | 403,548 | 21.3 | Програв | ||
| 2019 | Підтримали Зузану Чапутову | 870,415 | 40.5 | 1,056,582 | 58.4 | Перемогла |