Фінляндський центр

Фінляндський центр (фін. Suomen Keskusta (Kesk.); швед. Centern i Finland (C.)) — фінська партія заснована в 1906 році. Партія має 35 місць із 200 у парламенті Фінляндії. Партія має 3 місця із 13 виділених для Фінляндії у Європарламенті (входить до фракції Альянс лібералів і демократів за Європу).

Фінляндський центр Suomen Keskusta
Країна	Фінляндія
Голова партії	Annika Saarikko
Дата заснування	1906
Штаб-квартира	Apollonkatu 11, Гельсінкі
Ідеологія	Лібералізм центризм м'який пан'європеїзм
Кількість членів	163 000
Друкований орган	Suomenmaad
Офіційний сайт	keskusta.fi

Історія

Партія була заснована в 1906 як рух громадян у фінському селі. У 1906 році були засновані два аграрних рухи, які в 1908 році об'єдналися в одну політичну партію: Аграрна Ліга (фін. Maalaisliitto). З самого початку свого існування партія підтримує ідею децентралізації. На зорі фінської незалежності партія підтримувала республіканізм, на відміну від монархії, що підтримували консервативні суспільні сили.

Представник Аграрної ліги — Лаурі Крістіан Реландер був другим президентом Фінляндії у 1925—1931 роках.

У 1965 партія змінила свою назву на «Центристська партія» (фін. Keskustapuolue) і в 1988 році вона прийняла свою нинішню назву Suomen Keskusta (буквально Фінляндський центр).

Представник центристської партії був з 2004 року єдиним фінським комісаром ЄС. Оллі Рен в наш час^[коли?] виступає як європейський комісар з економічних та фінансових питань.

Нинішній голова, Марій Ківініемі, очолювала урядову коаліцію, до якої входили також такі партії, як Національна коаліція, Зелений союз та Шведська народна партія.

Результати виборів

Парламент Рік Депутати Голосів 1907 9 51,242 5.75 % 1908 10 51,756 6.39 % 1909 13 56,943 6.73 % 1910 17 60,157 7.60 % 1911 16 62,885 7.84 % 1913 18 56,977 7.87 % 1916 19 71,608 9.00 % 1917 26 122,900 12.38 % 1919 42 189,297 19.70 % 1922 45 175,401 20.27 % 1924 44 177,982 20.25 % 1927 52 205,313 22.56 % 1929 60 248,762 26.15 % 1930 59 308,280 27.28 % 1933 53 249,758 22.54 % 1936 53 262,917 22.41 % 1939 56 296,529 22.86 % 1945 49 362,662 21.35 %

Рік Депутати Голосів 1948 56 455,635 24.24 % 1951 51 421,613 23.26 % 1954 53 483,958 24.10 % 1958 48 448,364 23.06 % 1962 53 528,409 22.95 % 1966 49 503,047 21.23 % 1970 36 434,150 17.12 % 1972 35 423,039 16.41 % 1975 39 484,772 17.63 % 1979 36 500,478 17.29 % 1983 38 525,207 17.63 % 1987 40 507,460 17.62 % 1991 55 676,717 24.83 % 1995 44 552,003 19.85 % 1999 48 600,592 22.40 % 2003 55 689,391 24.69 % 2007 51 640,428 23.11 % 2011 35 463,160 15.8 % 2015 49 626,218 21.1 %

Місцеві вибори Рік Радники Голосів 1950 121,804 8.09 % 1953 282,331 16.04 % 1956 366,380 21.91 % 1960 401,346 20.44 % 1964 413,561 19.28 % 1968 3 533 428,841 18.93 % 1972 3 297 449,908 17.99 % 1976 3 936 494,423 18.43 % 1980 3 889 513,362 18.72 % 1984 4 052 545,034 20.21 % 1988 4 227 554,924 21.10 % 1992 3 998 511,954 19.22 % 1996 4 459 518,305 21.81 % 2000 4 625 528,319 23.75 % 2004 4 425 543,885 22.77 % 2008 3 518 512,220 20.09 %

Європейський парламент Рік Депутати Європарламенту Голосів 1996 4 548,041 24.36 % 1999 4 264,640 21.30 % 2004 4 387,217 23.37 % 2009 3 316,798 19.03 % 2014 3 339,398 19.70 %

Президента непрямі Рік Кандидат Виборці Голосів 1925 Лаурі Крістіан Реландер 69 123,932 19.9 % 1931 Кюйості Калліо 69 167,574 20.0 % 1937 Кюйості Калліо 56 184,668 16.6 % 1950 Урхо Кекконен 62 309,060 19.6 % 1956 Урхо Кекконен 88 510,783 26.9 % 1962 Урхо Кекконен 111 698,199 31.7 % 1968 Урхо Кекконен 65 421,197 20.66 % 1978 Урхо Кекконен 64 475,372 19.4 % 1982 Йоханнес Віролайнен 53 534,515 16.8 % 1988 Пааво Вяюрюнен 68 647,769 21.70 %

прямі Рік Кандидат Голосів 1988 Пааво Вяюрюнен 1    636,375 1 20.57 % 1994 Пааво Вяюрюнен 1    623,415 1   19.5 % 2000 Еско Аго 1 1,051,159 2 1,540,803 1   34.4 % 2   48.4 % 2006 Матті Ванганен 1    561,990 1   18.6 %

Посилання

• Офіційний вебсайт [Архівовано 30 березня 2017 у Wayback Machine.]