Партія Зелених (Австрія)

Партія Зелених (нім. Die Grünen — Die Grüne Alternative) — зелена [1]австрійська політична партія.

Австрійська партія зелених

Die Grünen - Die Grüne Alternative
Країна Австрія Австрія
Голова партії Єва Ґлавішніґ
Дата заснування 1986
Штаб-квартира Відень, Австрія
Ідеологія екологічна
Молодіжна організація Young Greensd
Союзники та блоки Європейська партія зелених
Місць у Національраті
26 / 183
Місць у Бундесраті
4 / 61
Місць у Європарламенті
3 / 19
Офіційний сайт http://www.gruene.at

Партія створена в 1986 під назвою Зелена альтернатива (Grüne Alternative) шляхом злиття досить консервативної партії Vereinte Grüne Österreichs (VGÖ, заснована в 1982) та прогресивнішої партії Alternative Liste Österreichs (ALÖ, заснована в 1983). В 1995 прийнята сучасна назва.

Партія входить до складу Європейської партії зелених і Глобальних зелених[en]

Початок австрійському руху «зелених» був покладений в 1978 в ході успішної кампанії протесту проти відкриття АЕС в Цвентендорфі, що планувався урядом Бруно Крайські. Сама Партія зелених зародилася в 1984 в ході кампанії протестів, що не допустила будівництво Дунайської ГЕС в Хайнбурзі.

На позачергових виборах в Національрат в 2002 Партія зелених здобула 9,47% голосів (17 місць).

28 вересня 2008 року в Австрії відбулися позачергові вибори в Національну раду. «Зелені» на чолі з Александром ван дер Белленом завоювали 10,4% голосів і 20 місць в парламенті, втративши зайняте на попередніх виборах третє місце. 10 липня 2009 вперше в історії країни членом парламенту став глухий депутат. У зв'язку із переходом одного з депутатів «зелених» в Європарламент, новим членом фракції стала Хелене Ярмер, чиї виступи перед депутатами будуть перекладатися з мови жестів за допомогою перекладача.[2]

Партія активно бореться за надання гомосексуальним парам права на вступ в шлюб.[3]

Партія виступає також за соціально-екологічні податкові реформи. Їх основні цілі згідно з статутом 2001 року:

«пряма демократія, відмова від насилля, екологія, солідарність, фемінізм і самовизначення».

Вибори до НаціональратуРедагувати

National CouncilРедагувати

Вибори Голосів % Місць +/– Уряд
1983 159,616 3.4 (#4)
0 / 183
0 Позапарламентська
1986 234,028 4.8 (#4)
8 / 183
8 Опозиція
1990 225,084 4.8 (#4)
10 / 183
2 Опозиція
1994 338,538 7.3 (#4)
13 / 183
3 Опозиція
1995 233,208 4.8 (#5)
9 / 183
4 Опозиція
1999 342,260 7.4 (#4)
14 / 183
5 Опозиція
2002 464,980 9.5 (#4)
17 / 183
3 Опозиція
2006 520,130 11.1 (#3)
21 / 183
4 Opposition
2008 509,936 10.4 (#5)
20 / 183
1 Opposition
2013 582,657 12.4 (#4)
24 / 183
4 Опозиція
2017 192,638 3.8 (#6)
0 / 183
24 Позапарламентська
2019 664,055 13.9 (#4)
26 / 183
26 ÖVP–GRÜNE

ПриміткиРедагувати

  1. Nordsieck, Wolfram (2019). Austria. Parties and Elections in Europe. 
  2. Erste gehörlose Abgeordnete angelobt [Архівовано 6 грудня 2008 у Wayback Machine.](нім.)
  3. Homo-Ehe: Die Zeit drängt [Архівовано 6 грудня 2008 у Wayback Machine.](нім.)