Вікіпедія

Курськ

місто в Росії
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Курськ (значення).

Курськ (рос. Курск) — місто в Росії, адміністративний центр Курської області. Центр українсько-російського етноісторичного краю Курщина. Населення — 435 117 мешканців (2015).

місто Курськ
Курск
Герб Курська Прапор Курська
Розташування міста Курськ
Розташування міста Курськ
Країна Росія Росія
Суб'єкт Російської Федерації Центральний федеральний округ
Муніципальний район Курська область
Код ЗКАТУ: 38 401
Код ЗКТМО: 38701000001
Основні дані
Час заснування 1032
Статус міста 1779
Поділ міста 3 округи
Населення ▲ 435 117 (2015)
Площа 190 км²
Поштові індекси 305000
Телефонний код +7 4712
Географічні координати: 51°44′14″ пн. ш. 36°11′14″ сх. д. / 51.73722222224977685° пн. ш. 36.18722222224977259° сх. д. / 51.73722222224977685; 36.18722222224977259Координати: 51°44′14″ пн. ш. 36°11′14″ сх. д. / 51.73722222224977685° пн. ш. 36.18722222224977259° сх. д. / 51.73722222224977685; 36.18722222224977259
Часовий пояс UTC+3, влітку UTC+4
Висота над рівнем моря 250 м
Водойма Тускарь
Влада
Вебсторінка kurskadmin.ru
Міський голова Карамишев Віктор Миколайович

Мапа

CMNS: Курськ у Вікісховищі

Походження назви ред.

 
Сучасний вигляд Курська

Назване за розташуванням при впаданні струмка Кур в річку Тускарь. Кур, можливо, пов'язаний з народним терміном кур'я — «річкова затока, вузька протока річки, затон». Крім того, є декілька альтернативних версій, що пояснюють назву міста. Зокрема, назва зв'язується з куріпками, які мешкали в даній місцевості. Три куріпки у польоті зображені і на міському гербі Курська.

Історія ред.

Курськ вперше згадується в Житії Феодосія Печерського (не раніше 1032, коли Дніпровське лівобережжя перейшло у володіння Ярослава Мудрого).

 
Герб міста Курськ (1780)

Російська імперія ред.

  • У 1727 році — у складі Бєлгородської губернії
  • З 1779 року — центр Курського намісництва (першим намісником Курська був генерал-фельдмаршал П. Рум'янцев)
Докладніше: Курська губернія
  • У 1797 році — центр Курської губернії (першим губернатором був С. Бурнашов)
  • У 1785, у рік утворення міської Думи, у Курську налічувалося 7590 мешканців
  • До XVIII століття Курськ стає крупним торговим містом і остаточно втрачає прикордонне значення. Отримали розвиток шкіряна, цегляна, вапняна промисловість. Будувалися численні кам'яні споруди (торгові ряди і ін). У Курську діяла судноплавна компанія (управляв нею сам губернатор), — торгові судна відправлялися вниз по Сейму у бік Києва.

Головною подією міста був (і досі проводиться) щорічний хресний хід із Знаменського монастиря (заснований 1612 року) в Корінній пустелі, поряд з якою виник Корінний ярмарок, один із найбільших в Росії (у 1878 переведений до Курська).

Після великої пожежі, що спустошила Курськ у 1781 році, був прийнятий новий генеральний план міста, згідно з яким центральне положення повинні були зайняти торгові ряди (які і були зведені на центральній площі, що отримала назву Червоної). У 1768 з'явилася кам'яна Ільінська церква (була відома своїм хором півчих), в 1788 був побудований кафедральний Казанський собор в стилі бароко; до 1778 був завершений Троїце-Сергіївський собор з багатим внутрішнім убранням.

У 1780 в місті була відкрита перша школа, в 1783 — Шляхетне училище. У 1808 була організована чоловіча гімназія, в 1817 духовна семінарія. Жіноча гімназія відкрилася в Курську лише в 1870 році.

У 1797 в Курську запрацювала друкарня. Спочатку видавалася переважно художня література. У 1792 в місті з'явився театр (приватний, братів Барсових).

На початку XIX сторіччя Курськ — не тільки торговий, але і промисловий центр. У 1846 в місті налічувалося 70 фабрик і заводів. Вже на початку XIX століття в місті був готель (містилася полковничихою Полторацькою). На згадку про події 1812 року в місті був зведений Знаменський собор (освячений в 1826).

 
Знаменівський собор

З кінця 1860-х років Курськ — вузлова станція залізниць (у 1869 в місто по залізниці приїхав російський імператор Олександр II). В кінці XIX століття Курськ стає важливим центром харчової промисловості (борошномельною і цукровою); у 1883 введено в експлуатацію завод свічки (з 1935 — хімфармзавод). Швидко розвивалося міське впорядкування: 1874 роком датується поява водопроводу, 1897 — трамвайного руху (організованого бельгійською компанією «Курські трамваї», яка також проводила роботи по освітленню вулиць). Після викупної реформи 1861 в місті стали відкриватися банки — філія Міжнародного комерційного, міський суспільний і ін.

У 1903 прийняв перших відвідувачів курський краєзнавчий музей. Незабаром в Курську з'явилися перші кінотеатри («Ілюзіон», «Міраж», «Гігант» і ін.), крупна бібліотека з читальним залом. На початку XX століття в місті діяли 21 православна і одна єдиновірська церква, католицький костел, дві синагоги, лютеранські церкви, чоловічий і жіночий монастирі. Городяни відпочивали в громадських садках. Таких у Курську в 1900-х роках було два — Лазаревський і «Лівадія»; в останньому діяв літній театр.

На початку XX століття за домінантної ролі харчової промисловості (у Курську діяв пивоварний Завод, один з найбільших в Росії, що належав А. Квіліцу) отримали розвиток і інші галузі промисловості; так, в 1900-ті роки в місті з'явилися 4 ситопробійні майстерні (з них найбільшою була майстерня Тихонова, продукція якої відправлялася на зовнішній ринок — в Німеччину, Австро-Угорщину і ін). Організовано декілька машинобудівних підприємств (у 1914 їх налічувалося 7, з них одне — залізничне). Умови роботи на курських підприємствах були важкими, нерідко піднімалися страйки (наприклад, у 1901–1903 страйкували робітники курських цукрових заводів). Курські робітники брали участь у загальному політичному страйку під час революції 1905—1907 років; проведення страйку було організоване курськими залізничниками.

Союз Радянських Соціалістичних Республік ред.

26 листопада (9 грудня) 1917 у місті була проголошена радянська влада. 20 вересня 1919 до міста увійшли Добровольча армія під командуванням генерала A. Денікіна. 19 листопада 1919 Курськ узяла Червона армія. Курськ був центром прикордонної області з УНР, за Берестейською угодою 1918 року.

На початку Німецько-радянської війни Курськ обороняла не тільки Червона армія, але і народне ополчення. На початку листопада німецькі війська підступили до міста; у ніч на 3 листопада Курськ був зданий німецьким військам. Місто сильно постраждало під час німецької окупації, що тривала до 8 лютого 1943, коли місто звільнила 60-а армія під командуванням генерала І. Черняховського; під час окупації близько трьох тисяч жителів міста було розстріляно, майже десять тисяч — погнано до Німеччини. Відновлення підприємств міста почалося вже в лютому 1944; тоді ж відродилося і культурне життя міста — 19 лютого відкрився кінотеатр, 27 лютого — драматичний театр. До 1950 міське господарство було повністю відновлене.

 
Червона площа

Ще 1930-х в місті з'явилося декілька крупних освітніх установ: у 1934 — педагогічний інститут, в 1936 — медичний, в 1938 — Будинок піонерів (розвиток системи освітніх установ продовжився і в післявоєнні роки: у 1956 почав роботу сільськогосподарський інститут, в 1964 — політехнічний, в 1994 — інститут безперервної освіти.

Популярність Курську принесли Курська битва і Курська магнітна аномалія. Серед знаменитих курян — композитор Свиридов, художник Дейнека, історики Дружинін і Волгін, олімпійські чемпіони Чаплигін і Солодухин, письменники Костянтин Воробйов і Євгеній Носов, а також багато інших імен.

Сучасний Курськ ред.

Вищу освіту представляють:

У 1990-х відкриті духовна академія і гімназія.

На 2006 рік в місті діють 7 готелів; 7 стадіонів, 2 спортивних клубу, спортивна школа, плавальний басейн іподром. Є шаховий клуб.

Курськ багатий на пам'ятки архітектури XIX століття. Найзначніші — опрічник купця Хлопоніна (середина 18 століття), Казанський собор (1778), будівля колишніх Дворянських зборів (наприкінці XIX століття), будівля колишньої чоловічої гімназії, будівля міської лікарні, палати гетьмана Мазепи (18 століття). У місті — 6 музеїв (краєзнавчий, Музей Курської битви, трамвая, автомобільного транспорта тощо), 3 виставкових зали (картинна галерея знаменитого уродженця Курська О. Дейнеки, виставковий зал Художнього фонду, Галерея сучасного мистецтва). Планетарій, 8 бібліотек, 3 театри (обласний драматичний імені О. С. Пушкіна, театр юного глядача і театр ляльок), філармонія, цирк. 14 будинків культури, 89 кінотеатрів. 27 храмів (з них один католицький, один старообрядницький і один баптистський).

Адміністративно-територіальний устрій ред.

Найменування округів
(з 1 березня 1994 року) 		Історичні найменування Площа, км² Межі Історичні місцевості, житлові масиви та промислові зони Вулично-дорожня мережа
Залізничний[ru] Кіровський район
(1936 — 1960 та 1962 — 1994) 		38 Курський район;
Сеймський округ: від вулиці Малинової по річці Тускарь вниз за течією до впадання її в річку Сейм;
Центральний округ: по річці Тускарь до вулиці Малинової. 		Район ЗД,
район «Аеропорту»,
мікрорайон «Муринівка»,
мікрорайон «Супутник» 		126 вулиць,
80 провулків,
14 безіменні проїзди,
2 майдани,
8 парків та скверів
Сеймський[ru] Промисловий район
(1956—1960 та 1962—1994)
Сталінський район
(1939—1956)
Дзержинський район
(1936—1956)
 67 Курський район;
Залізничний округ: від вулиці Малинової по річці Тускарь вниз за течією до впадання її в річку Сейм;
Центральний округ: по вулиці Малинової (парна сторона) та балці Глинище до південного кордону КДСГА. 		район «Волокно»[ru],
район «Магістрального проїзду»,
район Сеймського мосту,
мікрорайон КЗТЗ 		164 вулиці,
2 майдани
Центральний[ru] Ленінський район
(1936—1960 та 1962—1994) 		85 Курський район: вздовж автошляху E105 (М2);
Залізничний округ: по річці Тускарь до вулиці Малинової;
Семський округ: по вулиці Малинової (непарна сторона) та балці Глинище до південного кордону КДСГА. 		Мікрорайон «Північний»,
мікрорайон «Північно-Західний»[ru],
мікрорайон «Тріумфальної арки»[ru],
мікрорайон «Центрального ринку»,
мікрорайон «П'ятдесятка»[ru],
мікрорайон «Пучковка»,
мікрорайон «Леніна»[ru],
мікрорайон «Боївка» 		390 вулиць,
8 майданів,
16 скверів

Освіта ред.

Вища освіта міста представлена такими вишами:

Економіка ред.

Транспорт ред.

У місті діє вузлова залізнична станція  Курськ, Міжнародний аеропорт «Курськ-Східний».

Архітектурні пам'ятки міста ред.

 
Найстаріша церква міста — Верхньо-Троїцька. 1695 р., наришкінський стиль. Дореволюційне фото.
 
Сергієво-Казанський собор на дореволюційному зображенні.
 
Нижньотроїцька церква
  • Споруди Знаменського монастиря (XIX–XX ст.)
  • Троїцька церква колишнього Троїцького монастиря (Верхня Трійця) — 1695 р., наришкінський стиль — найдавніша збережена пам'ятка міста. Двоповерховий триабсидний храм — восьмерик на четверику, із шатровою дзвіницею. Прибудови XIX–XX ст.
  • Сергієво-Казанський собор. Кафедральний, 1752–1778 рр., надзвичайна пам'ятка єлизаветинського бароко. Іконостас XVIII ст.
  • Введенська церква. 1761–1762 рр. Тетраконхова.
  • Вознесенська церква. 1888 р. В еклектичному стилі.
  • Всіхсвятська церква. 1813–1832 рр., класицизм.
  • Іллінська церква. 1768 р. Бароко.
  • Івано-Богословська церква. 1809 р., класицизм.
  • Михайло-Архангельська церква. 1773 р., класицизм.
  • Микольська церква. 1814 р., класицизм.
  • Успенська церква. 1812 р., класицизм.
  • Троїцька церква (Нижня Трійця). 1742 р. Збудована за зразком Верхньотроїцької. Наришкінський стиль, є пізніші прибудови.
  • Микитинська церква. 1846 р., у псевдоросійському стилі.

Відомі уродженці та мешканці ред.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. ↑ Новгородская первая летопись старшего и младшего изводов. — Москва-Ленинград : Издательство Академии Наук СССР, 1950. — С. 475-477.
  2. ↑ Віктор Ідзьо. «Свідчення російських газет про перебування митрополита Андрія Шептицького у Росії». // Кобза. Українці Росії. Незалежний сайт діаспори. [Архівовано 12 серпня 2014 у Wayback Machine.]

Джерела та література ред.

Література ред.

Посилання ред.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Курськ
Вікіцитати містять висловлювання на тему: Курськ


Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Курськ&oldid=41901470