Ізясла́в Володи́мирович (давн.-рус. Изѧславль; бл. 9811001) — князь полоцький (9901001). Представник династії Володимировичів. Родоначальник гілки Ізяславичів Полоцьких. Син київського князя Володимира Святославича і полоцької князівни Рогніди. Посів полоцький престол свого діда Рогволода.

Ізяслав Володимирович
Уявний портрет
Ізяслав Володимирович
Князь Полоцький
990 — 1001
Попередник: Рогволд
Наступник: Брячислав Ізяславич
 
Народження: бл. 981
Київ
Смерть: 1001
Полоцьк
Релігія: християнин
Рід: Володимировичі
Батько: Володимир Святославич
Мати: Рогніда
Діти: Всеслав, Брячислав

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Імена ред.

Біографія ред.

Матір'ю Ізяслава була полоцька княжна Рогніда. Батьком княжича Ізяслава був київський князь Володимир I Великий. За легендою, під час сварки Володимира з Рогнедою кинувся на батька з мечем.

Ізяслав отримав стіл свого діда Рогволода, близько 990 року. Відбудував зруйновану столицю — Полоцьк, перенісши її на більш високе і неприступне місце у гирлі річки Полоти, на її лівий берег. Ймовірно, що на перших порах регентшею при ньому була Рогнеда Рогволодівна.

Володіючи найбільшим князівством Київської Русі, полоцький князь Ізяслав майже повністю не рахувався з Києвом, вів самостійну торгівлю з прибалтійськими народами і Німеччиною. Після його смерті у 1001 році, причини якої невідомі, став княжити Брячислав. Це відбулося всупереч укоріненому правилу, по якому Володимир посилав на князівство у таких випадках молодших синів.

Печатка ред.

У 1954 році в Новгороді була знайдена печатка, яку приписують Ізяславу. Вона вважається одним з найстаріших зразків письменства у Східній Європі. На відміну від більшості тогочасних печаток, які відтискалися на круглих металевих болванках і привішувалися до грамот на мотузці, ця печатка відтиснута на смужці свинцю і підвішена до грамоти на мотузці.

На аверсі намальовано тризуб з написом «ΝΖAC**OΖO». Повний напис ймовірно «ΝΖACΛΑOZO», який вказує на ім'я князя. Реверс без зображення з написом «ГРΑΔ*****», вірогідно «ГРΑΔΠΛΤСΚ», позначає Полоцьк. Розміри печатки становлять 38 мм в довжину і 24-30 мм в ширину. Товщина смужки 11 мм, а в місці відтиснення — 8 мм.

Сім'я ред.

  • Батько: Володимир (963? —1015), князь новгородський (970—980), великий князь київський (980—1015)
  • Матір: Рогнеда (?—1000), донька полоцького князя Рогволода
  • Брати і сестри:
    • Вишеслав (бл. 980—бл. 995? до 1010), князь новгородський (990—1010)
    • Святополк (981—після 1019), князь турівський (990—1015), великий князь київський (1015—1019)
    • Святослав (бл.982—1015), князь древлянський (990—1015)
    • Ярослав (бл.983—20.02.1054), князь ростовський (990—?), великий князь київський (1015—1054)
    • Мстислав (бл.983—1036), князь тмутороканський (бл. 990/1010—1023), чернігівський (1015—1036)
    • Предслава (між 983/986— після 1011 до 1042) ∞ наложниця польського короля Болеслава І
    • Всеволод (між 983/984—до 1015), князь володимирський (990—1008/1013)
    • Станіслав (бл.985—до 1015), князь смоленський (990—1015)
    • Судислав (бл.986? —1063), князь псковський (1014—1036)
    • Борис (л.986? —1015), князь ростовський (1010—1015)
    • Гліб (бл.987 ? —1015), князь муромський (1013—1015)
    • Прямислава (бл.987/988—?) ∞ Ласло Лисий, угорський князь
    • NN Володимирівна (?—?) ∞ Бернгард II, маркграф Північної марки
    • Позвізд (до 988/989—1015 ?), мав володіння на Волині.
    • Добронега (до 1011—1087) ∞ Казимир І, князь польський
  • Дружина: невідомо
  • Сини:

Родовід ред.

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
4. Святослав, великий князь київський
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
2. Володимир, великий князь київський
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
5. Малуша, ключниця
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
1. Ізяслав, князь полоцький
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
6. Рогволод, князь полоцький
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
3. Рогнеда, князівна полоцька
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
7. невідомо
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Бібліографія ред.

Монографії ред.

Довідники ред.

Посилання ред.

  Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ізяслав Володимирович