Сергейчикова Сільвія Олександрівна

Сільвія Олександрівна Сергейчикова (рос. Сергейчикова Сильвия Александровна; нар. 1939, Курськ, РРФСР, СРСР) — радянська і українська акторка театру і кіно, режисер ігрового та документального кіно. Заслужена артистка УРСР (1977).

Сергейчикова Сільвія Олександрівна
рос. Сергейчикова Сильвия Александровна
Народилася 2 листопада 1939(1939-11-02) (82 роки)
Курськ, РРФСР, СРСР
Громадянство Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Flag of Ukraine.svg Україна
Діяльність кінорежисерка, кіноакторка, режисерка-документалістка
Alma mater Всеросійський державний інститут кінематографії і Російський державний інститут сценічних мистецтв
IMDb nm0785073
Нагороди та премії
Заслужений артист УРСР

ЖиттєписРедагувати

Народилась 2 листопада 1939 р. Закінчила акторський факультет Всесоюзного державного інституту кінематографії(1960) і режисерський факультет Ленінградського державного інституту театру, музики і кінематографії (1977).

З 1960 року — у штаті Київської кіностудії імені О. Довженка.

У 1960—1966 рр. — актриса Київського театру імені Лесі Українки.

Член Національної спілки кінематографістів України.

ФільмографіяРедагувати

Знялась у фільмах:

Режисер-постановник:

Режисер документальних фільмів:

  • «Я вибираю...» (1992, про М. Куліша, Л. Курбаса і театр «Березіль»; Національна кінематека України)
  • «Ходіння за п'ять морів» (1995, в/ц «Феміна»)
  • «Одкровення» (1996, Диплом на телевізійному фестивалі Держав СНД, Росія, Набережні Челни за найкращу режисерську роботу, 1998, в/ц «Феміна»)
  • «Жінка на ринку праці» (1998, в/ц «Феміна»)
  • «Від ув'язнення до свободи» (1999, в/ц «Феміна»)
  • «Червоний Хрест — допомога і милосердя» (2000, в/ц «Феміна»)
  • «Один день з життя Сергія К.» (2001, в/ц «Феміна»)
  • «Це моя дитина» (2003, в/ц «Феміна») та ін.

ЛітератураРедагувати

  • Спілка кінематографістів України. К., 1985. — С. 139—140.
  • Кино: Энциклопедический словарь. М., 1987. — С. 386.

ДжерелаРедагувати