Респу́бліка Хака́сія (рос. Респу́блика Хака́сия; хакас.: Хакас Республиказы) — суб'єкт Російської Федерації, входить до складу Сибірського федерального округу.

Республіка Хакасія Picto infobox map.png
рос. Республика Хакасия
Хакас Республиказы
Khakasia.jpg
Flag of Khakassia.svg   Coat of arms of Khakassia.svg
Країна Росія Росія
Фед. округ Сибірський
Адмін. центр Абакан
Глава Valentin Konovalovd
Дата утворення 3 липня 1991
Оф. вебсайт r-19.ru
Географія
Координати 53°30′ пн. ш. 90°00′ сх. д. / 53.500° пн. ш. 90.000° сх. д. / 53.500; 90.000
Площа 61 900 км² (46-а)
  • внутр. вод 0,8 %
Часовий пояс MSK+4 (UTC+7)
Населення
Чисельність 537 000 (71-а) (2006)
Густота 8,7 осіб/км²
Оф. мови російська, хакаська
Економіка
Економ. район Східно-Сибірський
Коди
ISO 3166-2 RU-KK
ЗКАТО 95
Субъекта РФ 19
Телефонний (+7)+7 390
Карти

{{{PAGENAME}}} на карті суб'єктів Російської Федерації

CMNS: Хакасія у Вікісховищі

Столиця — місто Абакан.

Межує з Кемеровською областю, Красноярським краєм, Республіками Тива і Алтай.

Утворено 20 жовтня 1930.

Глава — Коновалов Валентин Олегович з 15 листопада 2018 року.

ПриродаРедагувати

Докладніше: Географія Хакасії

Географічне положенняРедагувати

Республіка Хакасія розташована в південно-західній частині Східного Сибіру в лівобережній частині сточища річки Єнісей, на теренах Саяно-Алтайського нагір'я й Хакасько-Мінусинської улоговини. Вигідним є її географічне розташування на Південно-Сибірській магістралі, що сполучає республіку з Мінусинським правобережжям, Іркутською областю, Кузбасом. По річці Єнісею республіка має вихід до Центрально-Красноярського регіону й на Єнісейську Північ.

ГеологіяРедагувати

З надр Хакасії ведеться видобуток заліза (запаси — 2 млрд тонн, великі родовища — Тейське, Абаканське), молібдену (Сорське), золота, вугілля (Аскизьке, Бейське), неметалічних корисних копалин: бариту, бентоніту, лицювального мармурів і гранітів, будівельних матеріалів. Розвідані родовища міді[1], поліметалів, фосфоритів, азбесту, гіпсу, нефриту, жадеїту. У розвіданих родовищах Хакасії зосереджено (у відсотках від запасів РФ): вугілля — 3 %, залізних руд — 1 %, молібдену — 11 %, бариту — 27 %, бентонітів — 6,5 %, лицювальних каменів — 13 %.

РельєфРедагувати

КліматРедагувати

Внутрішні водиРедагувати

Великі річки — Єнісей, Абакан, Томь, Білий Іюс, Чорний Іюс (басейн Обі). На Єнісеї є Саяно-Шушенська ГЕС і Майнська ГЕС.

Ґрунти й рослинністьРедагувати

Тваринний світРедагувати

Стихійні лиха та екологічні проблемиРедагувати

ІсторіяРедагувати

Докладніше: Історія Хакасії

Перша держава на території Південного Сибіру виникла в IVІІІ століттях до н. е. Древньокитайські літописи називали її творителів народом дінлін (кит. 丁零), а державу — Дінлін-ґо (丁零国).

Близько 201 року до н. е. царство Дінлін було розгромлене військами гунів. У Хакасько-Мінусинську улоговину пересунулося тюркомовне плем'я киргизів. Китайці описували ситуацію так: «їх (киргизів) племена змішалися з дінлінами». Киргизи стали військово-аристократичною верхівкою нової етнополітичної спільності.

У важкій і суворій боротьбі з агресивними сусідами (Тюркський й Уйгурський каганати) держава киргизів обстоювала свою незалежність до XIII століття нашої ери.

XIII століття стало переломним у розвитку Саяно-Алтаю. Великий Монгольський Улус на чолі з Чингісханом і його нащадки роздавили самостійність єнисейських киргизів та оригінальність їхньої культури. Людність піддали фізичному винищуванню й примусовим депортаціям з боку Юаньського Китаю.

До XVII століття збереглося дуже мало відомостей про Хакасію. На момент приходу російських осадників у XVII столітті Хакасія була роздроблена на 4 князівства. Складний і хворобливий процес входження Хакасії під юрисдикцію Російської Імперії тривав більше 100 років.

Датою офіційного закріплення Хакасії за Російською імперією можна вважати 20 серпня 1727 року, коли між Росією і Китаєм був укладений прикордонний трактат. Всі землі, що перебували на північній стороні Саян, відійшли до Російської, на південній — до Китайської Імперії.

Фактичне закріплення території Хакасії відбулося пізніше. В 1758 році китайські війська вторглись на Алтай і розгромили Джунгарію. Виникла загроза порушення офіційно визнаних кордонів Російської імперії. Царський уряд спішно розмістив в цьому регіоні козацькі залоги. З цього часу й відбулося фактичне закріплення Хакасії за Росією.

Хакаська автономна область була утворена 20 жовтня 1930, в 1990 році перейменована в Хакаську АРСР, в 1991 році — в Хакаську РСР, в 1992 році — в Республіку Хакасія.

Адміністративно-територіальний устрійРедагувати

Міста республіканського підпорядкування:

Райони:

ПолітикаРедагувати

Керівники регіонуРедагувати

Представництво на федеральному рівніРедагувати

Верховна радаРедагувати

Політичні партіїРедагувати

СимволиРедагувати

НаселенняРедагувати

Докладніше: Населення Хакасії

Населення Республіки Хакасія — 537 000 (2006), густота населення — 8,7 осіб/км², частка міського населення — 71 %.

Природний приріст 2017 року був від'ємним -0,2 ‰ (2010 року 1,2 ‰), 5,5 ‰ у містах і 1,7 ‰ у селах, чисельність населення регіону зменшилась на ~100 осіб (28-ме)[2]. Коефіцієнт смертності 12,6 ‰ (2010 року 13,8 ‰), в регіону померло 7,3 тис. осіб (48-ме); коефіцієнт народжуваності — 12,4 ‰ (2010 року 15 ‰), в регіону народилось 7,9 тис. осіб (19-те)[2]. Сумарний коефіцієнт народжуваності (фертильності) 2017 року становив 1,8 дитини на 1 жінку за її життя (17-те)[2]. 2017 року в регіоні на 100 пологів припадало 43 аборти (59-те)[2]. 2017 року міграційний приріст склав -12,5 ‰, з регіону виїхало на 6,7 тис. осіб більше ніж вїхало (2010 року від'ємне сальдо міграції було ~100 тис. осіб з показником -205,4 ‰), за цим показником Хакасія на 29-му місці серед усіх регіонів Росії[2]. Загальний рост чисельності населення 2017 року склав 1,65 ‰ (29-те), тобто 0,8 тис. мешканців за рік; серед міського населення цей показник 5,5 ‰ (18-те), серед сільського -7 ‰ (51-ше)[2].

У віковій структурі населення регіону за 2017 рік дітей віком до 16 років 21,7 % (14-те), дорослих — 55,4 %, людей похилого віку старше за 65 років — 22,9 % (58-ме)[2]. Статеве співвідношення зі значним переважанням жінок — 53,5 %, чоловіків — 46,5 % (38-ме)[2]. Середній вік населення регіону 37,7 років (67-ме)[2].

Станом на 2017 рік, у Хакасії коефіцієнт шлюбності, тобто кількість шлюбів на 1 тис. осіб за календарний рік, дорівнював 7,5 ‰ (23-тє), розлучуваності — 4,7 ‰ (17-те); індекс розлучуваності — 69,7 розлучень на 100 укладених шлюбів (22-ге)[2]. Станом на 2010 рік, середній розмір домогосподарств — 2,6 особи (29-те)[2]. Кількість дітей народжених поза шлюбом — 28,1 % (16-те), кількість неповних сімей — 30,1 % від загального числа (66-те)[2].

Населені пунктиРедагувати

Рівень урбанізованості Хакасії — 69,4 % (48-ме)[2].

Найбільші населені пункти
Населений пункт Населення,
осіб (2010)
1 Абакан 165214
2 Чорногорськ 72147
3 Саяногорськ 49887
4 Абаза 17115
5 Усть-Абакан 14578
6 Сорськ 12143
7 Білий Яр 10014
8 Шира 9448
9 Черемушки 8373
10 Аскіз 7267
11 Таштип 6423
12 Бея 5247
13 Аскіз 5208
14 Майна 5062

Етнічний складРедагувати

 
Етнографічні групи хакасів

Згідно зі Всеросійським переписом населення 2002 року, національний склад населення Республіки був таким:

Народ Чисельність, 2002, %.
Росіяни 80,3 %
Хакаси 12 %
Німці 1,7 %
Українці 1,53 %
Білоруси 0,5 %
Інші 3,97 %

Релігійний складРедагувати

 
Церква в Абакані

ОсвітаРедагувати

ДошкільнаРедагувати

Майже 72 % дітей дошкільного віку забезпечені місцями в закладах дошкільного виховання та освіти (27-ме)[2].

ШкільнаРедагувати

2 школи регіону 2017/2018 навчального року за якістю викладання входили до числа топ-300 закладів середньої освіти Росії[2].

ПрофесійнаРедагувати

ВищаРедагувати

2010 року 18 % населення регіону мало вищу освіту (56-те)[2].

Охорона здоров'яРедагувати

Забезпеченість лікарями населення регіону 2017 року становило 43,1 лікаря на 10 тис. осіб (56-те)[2].

Статистика випадків захворюваності на 100 тис. осіб 2016 року в Хакасії на: ВІЛ — 83 (16-те), ожиріння — 387 (19-те) із загальним відсотком людей з цією хворобою на рівні 1,7 % (27-ме), психічних розладів — 165 (71-ше), новоутворень — 409 (49-те), сифілісу& — 28 (17-те)[2].

Показники смертності немовлят 8,8 ‰ (10-те), дитячої — 89,7 випадків на рік на 100 тис. осіб (7-ме); в працездатному віці — 197,8 на 100 тис. працездатних (15-те)[2]. Структура випадків смертей на 100 тис. осіб від окремих захворювань за 2017 рік в Хакасії: органів кровообігу — 563 випадків (50-те), органів травлення — 66,5 випадків (45-те), органів дихання — 72 випадки (5-те), інфекційно-паразитарних — 17,3 випадків (38-ме), ракових — 214,3 випадків (31-ше); транспортних травм — 16,5 випадків (27-ме), отруєнь алкоголем — 3,5 випадки (52-ге), самогубств — 30,8 випадків (9-те) та вбивств — 11 випадків (15-те)[2].

Відомі уродженціРедагувати

ЗлочинністьРедагувати

Кримінальна обстановка в Хакасії у порівнянні з іншими регіонами складна. За загальною кількістю скоєних злочинів 2017 року з показником 214,5 випадків на 10 тис. мешканців регіон на 7-му місці серед всіх регіонів Росії[2]. У тому числі на 41-му місці з показником 7,1 особливо тяжких і на 24-му з показником 24,3 тяжких злочинів на 10 тис. мешканців регіону. Структура злочинів на 10 тис. осіб населення виглядає так: пов'язані із незаконним обігом наркотиків — 17 (16-те) і зброї — 5,2 (7-ме), злочини проти іноземців — 0,8 (35-те), економічні — 5,2 (71-ше), екстримістські -0,1 (39-те), терористичні — 0,06 (33-тє)[2]. Регіон є одним з лідерів країни за рівнем крадіжок і зґвалтувань. Структура випадків насильницьких видів злочинів на 10 тис. осіб населення за 2017 рік виглядає так: вимагання (рекет) — 0,24 (50-те), пограбування — 4,8 (22-ге), зґвалтування — 0,9 (3-тє), крадіжки — 86,5 (6-те), розбій — 0,5 (45-те), убивства, або замахи на вбивство — 1,39 (11-те), умисні каліцтва — 3,1 (14-те), умисні каліцтва, що спричинили смерть — 0,47 (18-те), хуліганство — 0,17 (25-те)[2].

Загальна кількість виявлених злочинців за 2017 рік — 67,5 тис. осіб, коефіцієнт у перерахунку на 10 тис. осіб — 127 (4-те)[2]. З них жінок — 14,5 % (60-те), неповнолітніх у віці 14-17 років — 1,2 % (25-те). Регіон серед лідерів по країні за відносною кількістю скоєних злочинів у стані алкогольно-наркотичного сп'яніння, жінок-злочинців, бандитів та рецидивістів. Склад злочинників у перерахунку на 10 тис. осіб населення виглядає так: бандити в складі ОЗУ — 1,3 (5-те), неповнолітні у віці 14-17 років — 4,9 (23-тє), іноземці — 1,38 (48-ме), безробітні та без постійного доходу — 80,7 % (5-те), сп'янілі — 61,8 (3-тє), наркомани — 3,3 (6-те), жінки — 19,7 (5-те), учні та студенти — 5,5 (19-те), рецидивісти — 89,2 (2-ге)[2].

Розкриваність злочинів становить 69,5 %(72-ге), найменша доля розкриваності серед злочинів середньої тяжкості — 56,6 % (72-ге), найбільша доля серед убивств — 94,4 % (58-ме)[2].

Соціальна сфераРедагувати

Інтегральний показник якості життя від «РИА Рейтинг» ставить Хакасію на 55-те місце серед усіх регіонів Російської Федерації[2].

Забезпеченість житлом 2016 року в регіоні було на рівні — 23 м² на одну особу (68-ме), значна доля невпорядкованого житлово-комунального фонду — 39 % (45-те), застарілого та аварійного лише 4,1 % (27-ме)[2]. Рівень забезпеченості власним житлом молодих сімей на низькому рівні — 0,9 % (77-ме), багатодітних — 0,3 % (65-те)[2]. 2017 року уведено в експлуатацію 0,4 м² нового житла на одного мешканця регіону (46-те)[2].

За кількістю споживання алкогольних напоїв регіон перебуває серед лідерів по Росії. 2016 року населенням регіону було спожито у перерахунку на 1 особу 4,3 літра вин (69-те) та 1,4 літра ігристих вин (29-те), 4,7 літра горілки (55-те), 79,1 літра пива (3-тє) та 0,5 літра коньяку (43-тє)[2].

Ситуація з безпритульними дітьми 2017 року була на рівні 99,4 особи на 10 тис. підлітків у віці 10–19 років (13-те)[2].

ЕкономікаРедагувати

Регіональний валовий продукт
Докладніше: Економіка Хакасії

Коефіцієнт Джині для Хакасії 2017 року дорівнював 0,36 (58-ме). Регіональний прожитковий мінімум (РПМ) 2019 року в Хакасії становив 10,9 тис. російських рублів (33-тє)[2]. Середній дохід на одного мешканця регіону 2019 року склав 22,7 тис. рублів (74-те), середня заробітна плата — 41,5 тис. рублів (21-ше); медіанний дохід — 18,8 тис. рублів (72-ге), або 1,72 РПМ (77-ме), медіанна заробітна плата — 29,8 тис. рублів (42-ге); співвідношення середнього і медіанного доходів — 82,7 % (6-те), заробітних плат — 76,6 % (78-ме)[2]. Рівень реальних доходів населення до 2014 року постійно зростав (наприклад, 2013 року 5,5 % у порівнянні до попереднього року), після 2014 невпинно зменшується (наприклад, 2017 року -1,9 % у порівнянні до попереднього року). У середньому по регіону 14,5 % заробітних плат менше визначеного РПМ (61-ше), 17,8 % населення перебуває за межею бідності (20-те)[2]. Рівень безробіття 2017 року в Хакасії склав 5 % від працездатного населення (53-тє)[2]. Середня пенсія в Хакасії 2016 року становила 1,7 РПМ — 18,5 тис. російських рублів (14-те)[2].

Фактичне кінцеве споживання на душу населення 2016 року становило 230 тис. російських рублів (56-те)[2]. Середній розмір банківських вкладів серед населення Хакасії становив 72,6 тис. російських рублів (73-тє)[2].

Загальна рентабельність економіки регіону прийнятна і перебуває на рівні 10,7 % (35-те)[2]. Розмір дотацій з федерального бюджету на душу населення 2017 року становив 67,8 тис. російських рублів (32-ге)[2].

Для регіону характерна незначна частка високотехнологічної продукції у РВП — 16 % за 2016 рік (64-те)[2].

Валовий оборот роздрібної торгівлі 2017 року на душу населення склав 146 тис. російських рублів (59-те). Валовий оборот сфери харчування за 2017 рік на душу населення склав 112 тис. російських рублів (25-те)[2].

Інвестиції в основний капітал 2016 року становили 38,4 тис. російських рублів на душу населення (67-ме)[2].

У Хакасії 2017 року на держслужбовців припадало 4,7 % осіб, що зайняті в економіці (16-те), схвальна оцінка їхньої діяльності серед респондентів була на рівні 49 % (21-ше)[2].

Трудові ресурсиРедагувати

Загальне демографічне навантаження 2017 року в регіону становило 83 особи непрацездатного віку (дітей і стариків) на 100 осіб працездатного віку, тобто чоловіки у віці 16–60 років і жінки 16–55 років (25-те)[2].

ЕнергетикаРедагувати

Основа всієї економіки регіону — технологічно зв'язані гідроенергетика і виробництво алюмінію. В енергосистему Хакасії входять Саяно-Шушенська ГЕС (входить у Єнісейський каскад ГЕС, наймогутніша в Росії — 6400 Мвт), Майнська ГЕС (потужність 321 Мвт) і три ТЕЦ сумарною потужністю 300 Мвт. Коефіцієнт душового виробництва електроенергетики найвищий у Росії — 7,3, вугілля — 5,3.

У регіоні видобувається вугілля (ТОВ «Вугільна компанія «Розрез Степной»» і Чорногорський філіал ВАТ «Сибірська вугільна енергетична компанія»). Розробка вугілля ведеться у двох шахтах (Єнісейська, Хакаська) і п'ятьма розрізами із загальним річним обсягом видобутку понад 6 млн тон.

ПромисловістьРедагувати

На території республіки перебувають Саяногорський і Хакаський алюмінієві заводи, а також ВАТ «Саянська фольга» (всі належать «Російському алюмінію»). Підприємства кольорової металургії — ТОВ «Сорський ГЗК» (молібденовий і мідний концентрати), ВАТ «Туїмський завод кольорових металів» (мідний прокат).

Розробляється Кібік-Кордонське родовище високодекоративного мармуру.

Сільське господарствоРедагувати

Хакасія — розвинений сільськогосподарський район Східного Сибіру. Великі площі, зайняті пасовищами й косовицями, — запорука поступу тваринництва (тонкорунне вівчарство, молочне тваринництво). Важливу роль відіграє конярство. У рослинництві головні культури пшениця, ячмінь, овес, просо, з технічних — цукровий буряк. Коефіцієнт душового виробництва у тваринництві — 1,2. Сільськогосподарські угіддя складають менш як 20 % від площі регіону.

ТранспортРедагувати

Стан покриття автодоріг в регіоні один з найкращих по країні, станом на 2016 рік лише 32,5 % автошляхів перебували в поганому стані та потребували ремонту (79-те)[2].

ТелекомунікаціїРедагувати

Станом на 2016 рік 64 % мешканців регіону були забезпечені доступом до мережі Інтернет (52-ге), лише 44 % з тих, хто їм користується, роблять це щодня (41-ше)[2].

Туризм і рекреаціяРедагувати

Територіально-промислові комплексиРедагувати

Абаканський вузол — спеціалізація на машинобудуванні (ПО «Абаканвагонмаш», дає більше 5 % російського виробництва вантажних вагонів, дослідно-механічний, сталеливарний, контейнерний заводи), переробці сільськогосподарської сировини (м'ясокомбінат, броварня й молочні заводи), виробництві взуття й трикотажних виробів.

Чорногорський вузол — центр Мінусинського кам'яновугільного басейну шахти «Хакаська», «Єнісейська», Чорногорський вугільний розріз). Основа економіки міста — Чорногорська філія Сибірської вугільної енергетичної компанії (видобуток кам'яного вугілля), є також підприємства легкої й текстильної промисловості, меблева фабрика, домобудівний комбінат.

Саяногорський вузол — тут збудовано один із трьох найбільших алюмінієвих заводів Росії — Саянський алюмінієвий завод. У Саяногорську створено групу підприємств будівельної індустрії (комбінати «Саянмрамор», збирально-розбірних будинків, домобудівний). Вище по Єнісею — Саяно-Шушенська й Майнська ГЕС.

КультураРедагувати

Докладніше: Культура Хакасії

Відвідуваність бібліотек 2016 року склала 8,4 книги на одного мешканця регіону (40-ве)[2].

Архітектура і пам'яткиРедагувати

ЗМІРедагувати

КінематографРедагувати

МузеїРедагувати

З урахуванням туристичних потоків відвідуваність місцевих музеїв — 0,6 відвідування на 1 особу на рік (23-тє)[2].

МузикаРедагувати

ТеатрРедагувати

Відвідуваність театрів 2016 року склала 0,2 відвідування на одного мешканця республіки (19-те)[2].

СпортРедагувати

Видатні спортсмени, що народились в Новгородській області

Див. такожРедагувати

Дерево категорій (граф) :

ДжерелаРедагувати

  1. Архівована копія. Архів оригіналу за 10 липень 2006. Процитовано 27 червень 2008. 
  2. а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад ае аж аи ак ал ам ан ап ар ас ат ау аф ах ац аш ащ аю ая ба бб бв Хакасия — статистика по региону : [рос.] : [арх. 26 січня 2021 року] // графічне представлення даних Росстату. Единая межведомственная информационно-статистическая система (ЕМИСС) : вебсайт. — 2020. — 24 сентября. — Дата звернення: 23 червня 2021 року.

ПосиланняРедагувати

Шаблон:Хакасія в темах