Аборт

переривання вагітності впродовж перших 22 її тижнів

Або́рт (лат. abortus — викидень) — переривання вагітності впродовж перших її 22 тижнів. Народження дитини після 28 тижня вагітності називається передчасними пологами. Аборт може бути мимовільним (викидень) і медичним (пряме втручання — хірургічне чи медикаментозне). Штучний аборт проводиться не тільки у випадку небажання чи неможливості жінки народжувати, але й у ряді медичних показань, що загрожують життю.

Аборт
8-тижневий зародок, видалений у результаті операції з видалення матки жінки, хворої на рак шийки матки.
8-тижневий зародок, видалений у результаті операції з видалення матки жінки, хворої на рак шийки матки.
Спеціальність акушерство
Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-11 JA00
МКХ-10 O04
DiseasesDB 4153
MedlinePlus 002912
eMedicine article/252560
MeSH D000028
CMNS: Abortion у Вікісховищі

ФізіологіяРедагувати

При аборті відбувається видалення плодового міхура (зародка з його оболонками, ембріона або фетуса) з порожнини матки. Якщо мимовільний аборт (викидень) неодноразово повторюється, його називають звичним (такий аборт найчастіше пов'язаний із розладом діяльності ендокринних залоз). Аборт за строками:

  • до 11 тижнів + 6 днів вагітності — ранній,
  • після 11 тижнів + 6 днів до 12-21 тижня + 6 днів — пізній (перебігає подібно до передчасних пологів).
  • Викидень, що трапляється між 22 і 36-м тижнями вагітності — передчасні пологи.

Мимовільний аборт (викидень)Редагувати

Причини викидняРедагувати

До мимовільного аборту, який виникає всупереч бажанню вагітної, можуть призвести:

Перебіг викидняРедагувати

За перебігом розрізняють:

За допомогою своєчасно вжитих медичних заходів у частині випадків вагітність вдається зберегти. Якщо мимовільному абортові запобігти не вдалося, то скорочення матки (перейми) посилюються, виникає кровотеча і матка виштовхує плодовий міхур:

  • цілком (повний аборт);
  • частково (неповний аборт), рештки плодового міхура залишаються в матці через ослаблення переймів або надмірно міцне прикріплення оболонок плоду до її стінки. Неповний аборт супроводжується кровотечею (іноді — загрозливою) і потребує термінового лікарського втручання (вискоблювання порожнини матки).

Штучний абортРедагувати

Докладніше: Штучний аборт
 
8-тижневий ембріон людини

Під штучним абортом розуміють звільнення матки вагітної від плодового міхура за допомогою будь-якого впливу безпосередньо на плодовий міхур, на матку або на організм вагітної в цілому. Аборт проводиться лікарем акушером-гінекологом як хірургічне втручання лише в умовах лікарні.

Згідно з чинним законодавством України, хірургічний аборт проводиться в акредитованих закладах охорони здоров'я при вагітності до 12 тижнів. На терміні від 12 до 22 тижнів вагітності штучний аборт проводиться тільки у випадку виявлених показань[1]. Проведення штучного аборту у пацієнтки віком до 14 років або у недієздатної особи здійснюється за заявою її законних представників. Штучне переривання вагітності у пацієнтки, яка досягла 14 років, здійснюється за її згодою[2].

 
Агітплакат СРСР проти кримінальних абортів, 1925 рік. Текст вгорі: «Викидень, здійснений бабкою або акушеркою не тільки калічить жінку, але часто веде до смерті»

Першою державою в новітній історії, котра легалізувала аборти, стала більшовицька Росія.[3] Пізніше в СРСР повернули кримінальну відповідальність за аборти. Указом Президії Верховної Ради СРСР від 5 серпня 1954 року кримінальна відповідальність за вчинення аборту знову була скасованою. Указом від 23 листопада 1955 року «Про скасування заборони абортів» встановлено кримінальна відповідальність лише для осіб (в тому числі лікарів), які роблять аборт поза лікарнями або іншими лікувальними закладами. Покарання посилюється в разі, коли аборт зроблено в антисанітарних умовах чи особою без належної медичної освіти. На той момент в багатьох країнах Заходу аборти лишалися нелегальними. Наприклад, у США аборти були повністю декриміналізовані лише у 1973 році, у Франції — у 1974 році, але 24 червня 2022 року Верховний Суд США скасував рішення від 1973 р., що визнавало "право" жінки на аборт. В Ірландії аборти у одиничних випадках були дозволені лише влітку 2013 року.[4] Польський Конституційний суд забороняє лікарям переривати вагітність у більшості випадків.[5]

На сучасному етапі існують рухи пролайф та прочойс, які розглядаються як протилежні, виступаючи відповідно за беззастережну охорону життя ненародженої дитини та права матері на вибір і право піти на переривання небажаної вагітності.

Показаннями проведення операції штучного аборту зазвичай стають захворювання матері і плоду:

Якщо бажання здійснити аборт викликане небажаною вагітністю, остаточне рішення про застосування штучного аборту залишається за батьками зачатої дитини.

В Україні для пацієнток, яким проводиться операція штучного переривання вагітності, здійснюється передабортне та післяабортне консультування щодо особливостей конкретного методу переривання вагітності[1]. З метою профілактики запальних ускладнень після операції аборту, вона здійснюється не пізніше трьох днів після обстеження. Обстеження пацієнтки для штучного переривання вагітності проводиться відповідно до нормативів в умовах амбулаторно-поліклінічних лікувальних закладів та відповідного клінічного протоколу.

У разі встановлення гострого запального або інфекційного захворювання штучне переривання вагітності здійснюється після проведеного лікування до закінчення терміну вагітності повних 12 тижнів.

 
Аборт вакуумною аспірацією:
1 — амніон;
2 — ембріон;
3 — ендометрій;
4 — спекулум;
5 — Vacurette;
6 — вакуумний відсмоктувач.

В Україні, згідно з чинним законодавством[1], після штучного переривання першої вагітності жінкам з резус-негативним типом крові проводиться імунізація антирезусним імуноглобуліном за відповідною методикою. Працюючим жінкам після проведення операції штучного переривання вагітності видається листок непрацездатності.

Жінкам, призначають індивідуально підібраний засіб контрацепції, про що робиться запис в медичній документації. В подальшому проводиться диспансерне спостереження за пацієнткою, обов'язково виконується ультразвукове дослідження для підтвердження відсутності плідного яйця в порожнині матки. У разі неповного видалення плідного яйця, тривалого кровомазання, проводиться діагностичне вишкрібання порожнини матки з наступним направленням отриманого матеріалу на гістологічне дослідження[1].

ПолемікаРедагувати

У світі тривають дискусії і суперечки щодо морального та правового статусу штучного аборту. Дві основні групи називають себе «за вибір» (право жінок вільно розпоряджатись власним тілом і репродуктивними планами) і «за життя» (з притиском на права плоду на життя). Кожна група, з різними результатами, прагне впливати на громадську думку і добитися правової підтримки своєї позиції. У деяких випадках полеміка призвела до використання насильства.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати