Відкрити головне меню

Бари́т, баритин (рос. барит; англ. barite, baryte, cawk, heavy spar; нім. Baryt, Schwerspat) — мінерал класу сульфатів, білого або сірого кольору зі скляним блиском.

Барит
Baryt - Felsöbanya, Siebenbürgen.jpg
друза кристалів бариту
Загальні відомості
Статус IMA затверджений, основна назва (A′)[d][1][2]
IMA-номер IMA1971 s.p.
Хімічна формула BaSO4
Клас мінералу сульфати
Nickel-Strunz 10 7.AD.35[3]
Dana 8 28.3.1.1
Генезис гідротермальний, осадовий
Ідентифікація
Колір білий до світло-сірого
Форма кристалів пластинчасті, голчасті, видовжено-призматичні
Сингонія Ромбічна сингонія
Твердість 3-3,5
Блиск скляний
Прозорість прозорий до непрозорого
Колір риси біла
Оптичні властивості кристалів
Показник заломлення 1,63
CMNS: Барит на Вікісховищі

ОписРедагувати

Назва бариту походить від грец. барис — важкий. Цей мінерал має високу питому вагу. Синонім — важкий шпат. Хімічний склад: Ba[SO4]. Містить (%): BaO — 65,7; SiO2 — 34,3; як домішки наявні Ca, Sr, Pb i Ra. Відміна з високим вмістом стронцію називається баритоцелестином,а з вмістом свинцю і радію — хокутолітом. Найпоширеніший мінерал барію (руда барію).

КристалографіяРедагувати

Сингонія ромбічна; вид симетрії ромбо-біпірамідальний.

Агрегати і габітусРедагувати

Для бариту характерні друзи добре утворених кристалів, які досягають інколи дуже великих розмірів. Кристали бариту часто витягнуті по першій осі або пластинчасті по пінакоїду {010}. У витягнутих кристалів бариту переважають площини призми 110, разом з якою відмічаються пінакоїд {010} і призма {102}. Форма кристалів — нерідко зустрічаються правильні багатогранні кристали; здебільшого пластинчасті і таблитчаті. Рідше у вигляді призматичних і голчастих кристалів і їх пучків. За Я. В. Самойловим кристали бариту можуть мати такий габітус: 1) таблитчастий по (010) — ромбовидний; 2) таблитчастий по (010) — прямокутний; 3) таблитчастий по (010) — шестикутний; 4) стовпчастий по (010); 5) стовпчастий по (100); 7) ізометричний. Грані (010) звичайно мають штрихуватість, паралельну ребрам [100], [001] або [010]. Агрегати зернисті, радіально-променисті, тонковолокнисті ниркоподібно-сферолітові, великі ниркоподібно-пластинчасті, щільні суцільні маси. Відомі паралельні зростання бариту з англезитом, вітеритом і кальцитом.

Фізичні властивостіРедагувати

 
Барит. Зразок з родовищ Польщі
 
Кристалічна ґратка бариту

Сингонія ромбічна. Колір білий, сірий, червоний, жовтий, бурий (при забарвленні залізом), світло-бурий. Зустрічаються безбарвні прозорі кристали. Блиск скляний, перламутровий. Прозорість — у тонких відколах просвічує, прозорий. Густина 4,3 — 4,7. Твердість 3,5—3,75. Спайність досконала по (001) і менш досконала по (210) і (001), (від спайності кальциту відрізняється прямим кутом між площинами); мінерал утворює спайні виколювання по ромбічній призмі. Злам нерівний. Крихкий.

Утворення і родовищаРедагувати

За своїм походження барит — типовий гідротермальний мінерал. Він утворює жильні тіла в родовищах кольорових металів. Відомі також барити екзогенного походження. Зустрічається у гідротермальних низькотемпературних жильних рудних родовищах, в осадових породах, у зонах вивітрювання гірських порід і рудних родовищах.

В Україні зустрічається у гідротермальних родовищах Закарпаття, у Нагольному кряжі та ін. місцях Донбасу, а також у Прикарпатті і Придністров'ї.

До числа найважливіших родовищ належать скупчення великих кристалів бариту в Камберленді, Корнуоллі, Уестморленді, Нортумберленді (Англія), з антимонітом у Фельшобаньє (Румунія), у вигляді конкрецій в мергелях — в горі Патерно[en] поблизу Болоньї (Італія), масивні поклади в штаті Каліфорнія, Джорджія, Теннессі, Міссурі, Арканзасі (США) та у вигляді «пустельних троянд» в Нормані (штат Оклахома, США) і в Саліні (штат Канзас, США).

У Росії розробляються три родовища баритвміщуючих руд: Кварцитова Сопка (Кемеровська обл.), Молодіжне (Челябінська обл.) і Толчеїнське (Хакасія). Широкою популярністю серед колекціонерів користуються ефектні зразки бариту з Белореченського родовища (Півн. Кавказ), 2000 року в Брюсселі країни, що розробляють барит, володіють баритовими ресурсами, копальнями або потужностями за збагачення бариту, заснували Міжнародну баритову асоціацію.

ВикористанняРедагувати

Використовують для виробництва білої фарби, барієвих препаратів, паперу, гуми. Крім того, використовується як обважнювач бурового розчину чи рідини глушіння.

Використовується в найбільших обсягах як обважнювач глинистих розчинів при бурінні свердловин на нафту і газ, як інертний важкий наповнювач в спеціальні гуми, при виробці пластмас, певних сортів паперу, для виготовлення азбестотехнічних виробів, цементу, фарб, лаків, емалі, в медицині, рентгенотехніці, і є єдиною сировиною для отримання сполук барію для хімічної промисловості, в піротехніці, металообробці, машинобудування та інших галузях господарства.

Барит імпортується в Україну у вигляді концентратів з вмістом сірчанокислого барію 80-95 % з Казахстану, Болгарії, Туреччини, по ціні 390—400 у.о. за тонну. Потреби України в баритовому концентраті в даний час складають 30-40 тис. тонн в рік.

ВидиРедагувати

 
Барит
 
Барит

Розрізняють:

  • барит кальціїстий (відміна бариту, яка містить до 2 % Са);
  • барит волокнистий (відміна бариту у вигляді волокнистих агрегатів);
  • барит вонючий (відміна бариту з домішками бітумінозної речовини);
  • барит звичайний (зайва назва бариту);
  • барит землистий (землисті агрегати бариту);
  • барит зернистий (зернисті агрегати бариту);
  • барит кременистий (суміш бариту з кварцом);
  • барит оптичний (прозора відміна бариту, яка застосовується в оптиці);
  • барит пластинчастий (агрегати бариту, які складаються з пластинчастих індивідів);
  • барит прихованокристалічний (агрегати бариту, які складаються з прихованокристалічних індивідів);
  • барит радіїстий (відміна бариту, яка містить радій);
  • барит свинцевий ромбоедричний (застаріла назва піроморфіту);
  • барит свинцевистий (відміна бариту, яка містить до 18 % PbO);
  • барит стронціїстий (відміна бариту, яка містить до 15 % SrO);
  • барит щільний (унікально щільні агрегати бариту).
  • барит-гедифан (відміна мінералу гедифану з вмістом ВаО до 8 %);
  • барит-стронціаніт (суміш стронціаніту з баритом);
  • баритин геміпризматичний (те ж саме, що й баритокальцит);
  • баритин ромбічний (застаріла назва альстоніту).

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

ЛітератураРедагувати

ПосиланняРедагувати