Уйгурський каганат

Уйгурський каганат
або 3-й Уйгурський каганат
(каганат)
745 – 847
East-Hem 800ad.jpg


Столиця 745-847 Хара-Балгас
Мова(и) Орхонська (рунічна) мова
Населення Уйгури
киданіМаньчжурії)
єнісейські киргизи (береги Єнісею)
Спадкоємність
Східно-тюркський каганат
Басмильський каганат
Киргизький каганат
Уйгурське Турфанське ідикутство
Уйгурська Ганьсуйська держава
Караханідська держава

Ляо (династія)

Commons-logo.svg Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Уйгурський каганат

Уйгурський каганат — державне утворення першої половини першого тисячоліття нової ери, яке прийшло на зміну Східно-тюркського каганату.

ІсторіяРедагувати

Мало три незалежних об'єднання.

Була прийнята спільна для всіх назва — уйгури. У 840 ця держава була знищена після 20-річної війни єнісейськими киргизами. Під натиском киргизів уйгури відкочували на південь в Східний Туркестан. Вогнища їхньої державності продовжували існувати на заході Ґаньсу і в Турфанській оазі.

Державний апаратРедагувати

Як і у випадку з попередніми Тюркськими каганатами, столичні функції виконувала долина Орхон (міста Хара-Балгас та Бешбалик).

На чолі Третого стояв каган, якому підпорядковувалися лівий (східний) та правий (західний) шад, які відпоавідали за два «крила» каганату. Питаннями управлінням за часів Третього Уйгурського каганату опікувалися внутрішній та зовнішній великі буюруки (на кшталт міністрів). Контроль над підлеглими територіями та племенами здійсгювали тутуки (намісники). Останнім підкорялися ишбари (військові очільники) та тархани (очільники племен та цивільні чиновники).

На чолі міст столяи «голови», яких призначав каганат. Існувала система митарів та податківців, розвинулася судова система.

ЕкономікаРедагувати

Третій уйгурська каганат був феодальною державою з першими ознаками осілості у уйгурів. Там були розвинені скотарство, рільництво, а також ремесла та промисли, розвивалося будівництво міст і фортець.

КультураРедагувати

Незважаючи на те, що матеріальна культура уйгурів має глибокі центрально-азійські корені, саме уйгури почали всерйоз насаджувати в центрально-азійських степах осілу цивілізацію[1].


Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Д. И. Тихонов. Хозяйство и общественный строй Уйгурского государства 10-14 вв. — М.-Л., 1966. с. 29.

ЛітератураРедагувати

ПосиланняРедагувати