Турфан
Цю сторінку запропоновано перейменувати на Гаочан (район).
Можливо, її поточна назва не відповідає нормам української мови або правилам іменування статей у Вікіпедії. Пояснення причин і обговорення — на сторінці Вікіпедія:Перейменування статей. |
Турфа́н (уйг. تۇرپان /турпан/, кит.: 吐魯番 /тулуфань/) — оаза і колишнє повітове місто (сучасний район Гаочан префектури Турфан) в Сіньцзян-Уйгурському автономному районі Китаю. Населення: 632,000 (2015). Основне населення (70 %) складають уйгури (турфанці).
Координати 42°57′49″ пн. ш. 89°11′07″ сх. д. / 42.9636° пн. ш. 89.1852° сх. д.
|
Історія
ред.Історично Турфанська оаза була буферною зоною між мешкавшими в оазах Східного Туркестану дехканами і номадами Євразійського степу. Через давні міста Гаочан і Цзяохе (зараз зруйновані) проходила північна гілка Великого шовкового шляху.
Ще за часів Династії Хань Турфан (Гаочан) був центром торгового князівства, яке було знищено військами Династії Тан в 640 році. Надалі за владу над Турфаном воювали різні народи. Найбільший розквіт торгівля зазнала в роки, коли владу в оазі мали монголи (XIII—XIV сторіччя.)
Після розпаду Монгольської імперії Турфанська улоговина була поділена між трьома керманичами, наймогутніший з них мешкав у Турфані. В XVIII ст. запеклу війну за ці землі вели джунгари і китайці. В 1759 році Турфан був оголошений китайською провінцією. Біля давнього ісламського міста виникло нове, населене переселенцями з Китаю.
Адміністративний поділ
ред.Міський повіт Турфан складається з 2 підрайонів (власне місто Турфан), 2 містечок та 7 волостей:
- підрайон Лаоченлу 老城路街道
- підрайон Гаоченлу 高昌路街道
- Ціцуаньху 七泉湖镇
- Дахеянь 大河沿镇
- волость Ярху (Яер) 亚尔乡
- волость Айдинкьоль (Айдинху) 艾丁湖乡
- волость Путао 葡萄乡
- волость Цатекале (Цятекалай) 恰特卡勒乡
- волость Ербао 二堡乡
- волость Саньбао 三堡乡
- волость Шенцзінь 胜金乡
Населення
ред.Національність | Чисельність (тис) | Відсоток |
---|---|---|
Уйгури | 177,106 | 70.38 % |
Китайці | 55,238 | 21.95 % |
Хуейцзу (хуей) | 18,482 | 7.34 % |
Туцзя | 182 | 0.07 % |
Маньчжури | 132 | 0.05 % |
Ту | 98 | 0.04 % |
Монголи | 77 | 0.03 % |
Тибетці | 70 | 0.03 % |
Казахи | 56 | 0.02 % |
Мяо | 45 | 0.02 % |
Росіяни | 33 | 0.01 % |
Чжуани | 31 | 0.01 % |
Дунсян | 30 | 0.01 % |
Інші | 72 | 0.03 % |
Економіка
ред.Основним зайняттям населення є сільське господарство:
- Бавовництво — бавовна вищого ґатунку
- Виноградарство — 75 % родзинок Китаю
- Баштанництво — відомі місцеві сорти динь.
Крім того, в Турфанській оазі вирощують абрикоси і шовковицю.
Західний маршрут водно-транспортного проєкту Південь-Північ
ред.Китай планує прорити 1000-кілометровий підземний водогон для виведення води з Тибетського плато, найбільшого водного резервуару світу, річки Ярлунг-Цангпо (верхня течія Брахмапутри) у Таримський басейн, розташований у Сіньцзян-Уйгурському автономному районі, для вирощування аграрної продукції. Це загрожує відтоком значних обсягів води й падінням її рівня в нижній течії річки з катастрофічними наслідками для тамтешнього численного населення.
Станом на 2016 рік побудувано 10 дамб на Брахмапутрі й іще 18 будується, що означатиме подальше зменшення кількості води, яку отримують Індія й Бангладеш.
Друга фаза проекту водовідведення Дяньчжун включає постачання водою муніципальні заклади, сільськогосподарські та промислові зони Юньнані у посушливі періоди. Передбачається будівництво 300-кілометрового каналу для перекидання щороку до 17 млрд м³ прісної води з Тибету для порятунку річки Хуанхе, що живить величезну кількість населення Китаю, але критично міліє й утрачає ресурс.
Наразі реалізацію обох зазначених проєктів стримують висока вартість і брак необхідних технологій[2].
Географія
ред.Розташований в центральній частині Сіньцзяна, у південного підніжжя гір Тянь-Шаню, за 150 км на південний схід від Урумчі, з яким зв'язаний залізницею. Оаза займає західну частину Турфанської улоговини, висота 145 м нижче рівня моря. Це друге (після улоговини Мертвого моря) найнижче місце у світі. Клімат вкрай аридний зі спекотним літом (середня температура липня 33 °C, максимальна 47,6 °С) і холодною зимою (середня температура січня — -9,6 °С), мінімальною кількістю опадів (20 мм на рік). Найвища зафіксована температура Турфану — 55 °C, найнижча -38 °C.[3]
Висока літня температура в поєднанні з давньою системою поливу дає високі врожаї сільськогосподарських культур.
Клімат
ред.Клімат Турфану (1971−2000) | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ | Лют | Бер | Кві | Тра | Чер | Лип | Сер | Вер | Жов | Лис | Гру | Рік |
Абсолютний максимум, °C | 8,5 | 19,5 | 31,7 | 40,5 | 43,6 | 47,6 | 48,1 | 47,8 | 43,4 | 34,3 | 23,0 | 9,6 | |
Середній максимум, °C | −2,3 | 6,0 | 16,3 | 26,5 | 33,3 | 37,9 | 39,6 | 38,0 | 31,9 | 21,8 | 9,5 | −0,8 | 21,5 |
Середня температура, °C | −7,6 | −0,5 | 9,5 | 19,3 | 25,9 | 30,5 | 32,2 | 30,0 | 23,2 | 13,2 | 2,7 | −5,8 | 14,4 |
Середній мінімум, °C | −12,1 | −6 | 3,2 | 12,4 | 18,7 | 23,2 | 25,0 | 22,8 | 16,3 | 7,1 | −2,1 | −9,6 | 8,2 |
Абсолютний мінімум, °C | −28,9 | −24,5 | −10,4 | −1,8 | 4,7 | 11,5 | 15,5 | 11,6 | 1,3 | −5,7 | −17,8 | −26,1 | |
Норма опадів, мм | 1.1 | 0.5 | 1.2 | 0.5 | 0.9 | 2.9 | 1.9 | 1.8 | 1.6 | 1.7 | 0.6 | 1.0 | |
Кількість сонячних годин | 159,7 | 188,6 | 239,5 | 256,8 | 299,6 | 301,2 | 311,7 | 305,9 | 278,8 | 250,6 | 184,7 | 135,1 | |
Кількість днів з опадами | 1,5 | 0,3 | 0,3 | 0,6 | 0,9 | 2,3 | 2,0 | 1,9 | 1,2 | 0,7 | 0,3 | 1,1
| |
Вологість повітря, % | 60 | 45 | 31 | 26 | 28 | 31 | 33 | 37 | 42 | 51 | 54 | 61 |
Транспорт
ред.- Авіаційний: Аеропорт Турфан[en]
- Автомобільний:Китайське національне шосе 215[en]
- Залізничний: залізнична станція Турфан-Північний[en] розташована на залізницях: Високошвидкісна залізниця Ланьчжоу — Урумчі, Залізниця Ланчжоу — Сіньцзян та Південно-Сіньцзянська залізниця[en].
Див. також
ред.Посилання
ред.- ↑ 国务院第七次全国人口普查领导小组办公室 中国人口普查分县资料—2020 — 北京市: 中国统计出版社, 2022. — 983 с. — ISBN 978-7-5037-9772-9
- ↑ Війни XXI століття - війни за воду | Defense Express. defence-ua.com (укр.). Процитовано 16 листопада 2021.
- ↑ Weatherbase: Historical Weather for Turpan, China. www.weatherbase.com. Архів оригіналу за 2 липня 2013. Процитовано 10 липня 2008.
Джерела
ред.- Турфан. Перлина Сходу на Заході Китаю
- Hill, John E. 2003. «Annotated Translation of the Chapter on the Western Regions according to the Hou Hanshu.» 2nd Draft Edition. [1]
- Hill, John E. 2004. The Peoples of the West from the Weilue 魏略 by Yu Huan 魚豢: A Third Century Chinese Account Composed between 239 and 265 CE. Draft annotated English translation. [2]
- Hulsewé, A. F. P. and Loewe, M. A. N. 1979. China in Central Asia: The Early Stage 125 BC — AD 23: an annotated translation of chapters 61 and 96 of the History of the Former Han Dynasty. E. J. Brill, Leiden.
- Puri, B. N. Buddhism in Central Asia, Motilal Banarsidass Publishers Private Limited, Delhi, 1987. (2000 reprint).
- Stein, Aurel M. 1912. Ruins of Desert Cathay: Personal narrative of explorations in Central Asia and westernmost China, 2 vols. Reprint: Delhi. Low Price Publications. 1990.
- Stein, Aurel M. 1921. Serindia: Detailed report of explorations in Central Asia and westernmost China, 5 vols. London & Oxford. Clarendon Press. Reprint: Delhi. Motilal Banarsidass. 1980.[3]
- Stein Aurel M. 1928. Innermost Asia: Detailed report of explorations in Central Asia, Kan-su and Eastern Iran, 5 vols. Clarendon Press. Reprint: New Delhi. Cosmo Publications. 1981.
- Yu, Taishan. 2004. A History of the Relationships between the Western and Eastern Han, Wei, Jin, Northern and Southern Dynasties and the Western Regions. Sino-Platonic Papers No. 131 March, 2004. Dept. of East Asian Languages and Civilizations, University of Pennsylvania.
- Silk Road Seattle (The Silk Road Seattle website contains many useful resources including a number of full-text historical works, maps, photos, etc.)
- Karez (Qanats) of Turpan, China
Це незавершена стаття з географії КНР. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |