Єнісейські киргизи

Єнісейські киргизи (стародавні киргизи, кит. 黠戛斯}}) — стародавній тюркський народ, що проживав в районі Саяно-Алтаю; споріднений зі стародавніми дінлінами і пращур сучасних киргизів, алтайців, тувинців і хакасів.

Єнісейські киргизи
Кількість трансформувався в інші народи
Близькі до: киргизи
алтайці
тувинці
хакаси
Мова киргизька мова
Релігія Тенгріанство
Прикраси єнісейських киргизів

ІсторіяРедагувати

Китайське джерело ІХ століття дає опис стародавніх киргизів як європеоїдів: «вони високого зросту, з рудим волоссям, з рум'яним обличчям та блакитними очима. Чорне волосся вважалося поганою ознакою»[1]. У IX ст. утворили Киргизький каганат, що проіснував лише 80 років.

 
Порівняно із сучасним розселенням хакасів, єнісейські киргизи у XVII столітті займали територію, що поширювалася далі на схід та північ.

У XVII столітті єнісейські киргизи входили до складу Джунгарського ханства. У 1703 році джунгарський хан переселив єнісейських киргизів до Джунгарії. Ті з них, хто залишився у Красноярській котловині або повернувся до неї, склали основу хакаського народу. Переселенці ж були знову переселені Китайською імперією до Маньчжурії, де вони зараз відомі під назвою фуюйські киргизи.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Худяков Ю. С. Проблеми історії стародавніх киргизів. Архів оригіналу за 19 грудня 2014. Процитовано 17 листопада 2014.