Полтавський національний педагогічний університет імені Володимира Короленка

університет у Полтаві, Україна

Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка — вищий навчальний заклад в Україні, який веде свій початок від 1914 року. Найстаріший університет на Полтавщині.

університет, навчальний заклад
Полтавський національний педагогічний університет імені В.Г. Короленка
ПНПУ ім В.Г. Короленка
Емблема ПДПУ.jpg
49°35′27″ пн. ш. 34°33′18″ сх. д. / 49.59100000002777620° пн. ш. 34.55500000002777483° сх. д. / 49.59100000002777620; 34.55500000002777483Координати: 49°35′27″ пн. ш. 34°33′18″ сх. д. / 49.59100000002777620° пн. ш. 34.55500000002777483° сх. д. / 49.59100000002777620; 34.55500000002777483
Країна Flag of Ukraine.svg Україна[1]
Місто Полтава
Засновано 1914
Ректор Гриньова Марина Вікторівна
Студентів: 4925
Аспірантів: 138
Докторів наук: 52
Професорів: 36
Вебсайт: www.pnpu.edu.ua
Адреса: 36000, Україна, м. Полтава, вул. Остроградського, 2.

CMNS: Полтавський національний педагогічний університет імені В.Г. Короленка у Вікісховищі

Історія існуванняРедагувати

1 липня 1914 року відповідно до Імператорського указу у Полтаві засновано учительський інститут. У 1918 р. було відкрито історико-філологічний факультет.

У липні 1919 р. інститут перетворено на педагогічний. 1920 року Полтавський педінститут мав три відділення: словесно-історичне, природниче та фізико-математичне. Лекторський склад — 25 осіб

14 квітня 1921 р. він був реорганізований у Полтавський інститут народної освіти (ІНО) шляхом об'єднання Полтавського педагогічного інституту та Полтавського історико-філологічного факультету, першим деканом останнього, а згодом і ректором навчального закладу став історик, архівіст Рибаков Іван Федотович, після нього ректором працював Мирослав Гаврилів. У 1921—1922 рр. інститут мав два відділення: природничо-математичне та словесно-історичне. У 1922—1923 навчальному році було створено факультет соціального виховання зі спеціалізацією на 3 курсі за такими напрямками: індустріальний (математика і фізика), суспільствознавчий, сільськогосподарський. У 1922 році в Інституті працювало 34 викладачі та 18 осіб адміністративного персоналу, навчалося 369 студентів. Відомим був хор інституту, яким керував український композитор професор Василь Миколайович Верховинець.

24 серпня 1930 р. ІНО перетворено на Інститут соціального виховання, а 1933 року — на педагогічний інститут з фізико-математичним, природничо-географічним, історичним, філологічним факультетами та дошкільним відділенням. У 1936 р. при інституті створено Полтавський учительський інститут з мовно-літературним та фізико-математичним факультетами. Напередодні війни в інституті діяло 15 кафедр, де працювало близько сотні викладачів і навчалося 1500 студентів стаціонарно та 1400 заочно.

Під час нацистської окупації Полтави 1941—1943 рр. педінститут, як і інші виші міста не працював. Його приміщення було перетворено на казарму для німецьких вояків, але частина адміністрації вишу збереглася. У січні 1942 року в штаті інституту налічувалося 26 осіб, а місячний кошторис на їхнє утримання становив 7258 крб. Директором інституту німці призначили Л. П. Ткаченка, який регулярно одержував свою чималу платню — 1000 крб. на місяць. Чотири наукові працівники (В. С. Оголевець, Є. М. Кудрицький, Т. У. Малахова і М. В. Пилипенко) отримували по 400 крб., завідувач Ботанічного саду С. О. Іллічевський — 550 крб., завідувачка бібліотеки О. В. Білкова — 250 крб. тощо. Штат гравіметричної обсерваторії при педагогічному інституті налічував сім осіб, у 1942 році при ній ще діяла аспірантура. У Ботанічному саду постійно працювали чотири чоловіки, але для виконання термінових і сезонних робіт через Біржу праці залучалися безробітні. У перші місяці німецької окупації при інституті ще працювала дитяча сільськогосподарська дослідна станція, проте восени 1942 року, після утворення Полтавського ґебіту, в інституті були залишені лише технічні працівники і всіма справами вишу відав завгосп В. Є. Кизим[2].

21 жовтня 1943 р. Полтавський педагогічний та Полтавський учительський інститути поновили роботу. Станом на жовтень 1944 р. там навчалося 397 студентів. 1951 р. учительський інститут ліквідовано, але навчання в ньому на стаціонарі тривало до 1954 р.

У грудні 1949 р. Полтавському державному педагогічному інституту присвоєно ім'я В. Г. Короленка

Постановою Кабінету Міністрів України № 448 від 9 грудня 1999 року Полтавський державний педагогічний інститут було перетворено на Полтавський державний педагогічний університет.[3]

25 листопада 2009 року указом Президента України Віктора Ющенка Полтавському державному педагогічному університету надано статус національного[4].

СьогоденняРедагувати

Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка є освітньо-науковим центром із вагомими здобутками та традиціями, який не зупиняється у своєму розвиткові, має чітко визначені цілі, базовані на здобувачах усіх рівнів вищої освіти (від бакалаврату до докторантури), розмаїтті та багатопрофільності освітніх програм, активній науково-дослідній та навчально-методичній діяльності, апробованій системі забезпечення якості освіти, високому відсотку викладачів з ученими ступенями кандидатів і докторів наук та званнями доцентів і професорів, дієвому менеджменту, фінансовій стабільності.

У ПНПУ працюють 280 науково-педагогічних працівників, серед яких 52 доктор наук, 36 професорів, і 185 кандидатів наук, доцентів.

Університет має 7 факультетів: історії та географії, природничий, філології та журналістики, фізико-математичний, психолого-педагогічний, технологій та дизайну, фізичного виховання, у складі яких працює 35 кафедр. Здобувачі освіти навчаються за ступеневою системою бакалавр — магістр – доктор філософії – доктор наук.

На базі Університету функціонує три спеціалізовані вчені ради: Д 44.053.01 із захисту докторських та кандидатських дисертацій зі спеціальності 13.00.04 – теорія та методика професійної освіти (голова – проф. Федій О. А.).

Д 44.053.03 із захисту докторських та кандидатських дисертацій зі спеціальностей 13.00.01 – загальна педагогіка та історія педагогіки 13.00.09 – теорія навчання (голова – проф. Гриньова М. В.).

К 44.053.02  із захисту кандидатських дисертацій зі спеціальності 13.00.02 – теорія та методика трудового навчання (голова – проф. Титаренко В. П.).

З 2020 р. розпочато експеримент з присудження ступеня доктора філософії на разових спеціалізованих вчених радах.

В Університеті виходять друком 10 періодичних наукових видань, 9 із яких мають статус фахових, а 8 входять до наукометричних баз, у т.ч. Index Copernicus: «Психологія і особистість», «Філософські обрії», «Витоки педагогічної майстерності», «Біологія та екологія», «Українська професійна освіта», «Педагогічні науки», «Філологічні науки», «Естетика та етика педагогічної дії».

Заклад вищої освіти має власний офіційний вісник «Університетський час».

Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка у межах міжнародних договорів співпрацює із навчальними та науковими закладами Австрії, Білорусі, Болгарії, Бразилії, Великої Британії, Грузії, Естонії, Ізраїлю, Іспанії, Канади, Китайської Народної Республіки, Королівства  Данії, Латвії, Литви, Німеччини, Польщі, Словаччини, Словенії, США, Туреччини, Чехії, Швеції, Японії.

За напрямком академічної мобільності, співпраця відбувається у рамках проєкту Європейського Союзу Erasmus+ КА1 (Університетський коледж Копенгагена, Данія), у межах договору з вивчення германістики з Університетом Кобленц-Ландау, за індивідуальною мобільністю (Вища школа Обенро (Данія) тощо.

Сьогодні ПНПУ розміщується у чотирьох навчальних корпусах, має чотири гуртожитки на 1300 місць, спортивний комплекс. При закладі діють, навчально-наукові лабораторії та центри: «Ботанічний сад», молекулярної акустики, психології, Міжнародний та всеукраїнський макаренкознавчий центр, Науково-методичний центр якості вивчення англійської мови та зарубіжної літератури, Центр історико-антропологічних досліджень Центр дослідження полтавської журналістики, Коучинг центр, Короленківський центр, «Sakura», Освітній дизайн-центр, Україно-Австро-Німецький Центр поведінкової економіки.

В Університеті створено умови для бажаючих проходити військове навчання за програмою підготовки офіцерів запасу (військова кафедра).

Бібліотека університету нараховує 605 515 примірників як на традиційних паперових, так і на електронних носіях інформації і є найбільшим книгосховищем у Полтавській області.

В університеті функціонують музеї історії університету, геологічний музей ім. Вернадського, народної артистки України, Героя України Раїси Кириченко, еволюції природи, археологічний, українського рушникарства, а також меморіальні аудиторії В.  Короленка, А. Макаренка, В. Сухомлинського, М. Остроградського, Ю. Кондратюка, І. Зязюна, Г.Ващенка, В. Верховинця,

Для задоволення потреб та інтересів здобувачів вищої освіти у Полтавському національному педагогічному університеті імені В. Г. Короленка функціонує близько 20 колективів художньої самодіяльності, серед яких 10 носять почесне звання «народного». Зокрема, пропагує збереження та примноження кращих зразків українського пісенного мистецтва український народний хор «Калина», український народний чоловічий вокальний ансамбль «Чебрець» та жіночий фольклорний ансамбль «Черемшина», народний фольклорний ансамбль «Жива вода» імені Павла Бакланова; класичні твори зарубіжних та сучасних українських авторів пропагують народний академічний ансамбль «1000 років музики», народний камерний хор імені П. Лиманського, студія естрадної пісні «Глорія», Народний вокальний жіночий ансамбль «Свічадо»; пропагує народну хореографію – народний самодіяльний ансамбль танцю «Весна»; класичну – народний аматорський ансамбль сучасного балету «Марія», спортивно-бальне танцювальне мистецтво – народний ансамбль спортивного бального танцю «Грація». Розвивати власні акторські здібності студенти можуть відвідуючи аматорський театр «Фабула», літературно-мистецький театр-студію «Глобус»; дизайнерські здібності – у студентському «Театрі мод», інтелектуальні – «Вендета» (Клуб інтелектуальної творчості «Що? Де? Коли?»). Спортивні здібності студенти можуть розвивати у секціях з волейболу (жіночий, чоловічий), черлідингу, боксу, атлетизму, футболу.

В Університеті навчаються і працюють близько 60 майстрів спорту України, 4 майстрів спорту міжнародного класу, 1 заслужений працівник фізичної культури і спорту України (керівник гуртка).

Університет має розвинену інфраструктуру, яка відповідає основним напрямкам його діяльності, зазначеним Статутом, і забезпечує підготовку педагогічних і непедагогічних (екологів, журналістів, культурологів, психологів, соціальних працівників) кадрів вищого рівня.

Ректори (директори) ПНПУ імені В. Г. Короленка з часу заснуванняРедагувати

Науковці та педагогиРедагувати

Наукові школиРедагувати

Естетична культура в підготовці майбутнього освітянинаРедагувати

Керівник: професор Валентина Титаренко.

Напрям школи: дослідження закономірностей формування естетичної культури учнівської та студентської молоді в галузі технологічної освіти засобами українських народних промислів.[5]

Інтелектуалізація професійної освітиРедагувати

Керівник: професор Євген Кулик.

Напрям школи:теоретико-методологічні передумови зміни моделей управління професійно-технічною освітою в Україні.[6]

Інтеграція культурологічного і педагогічного знанняРедагувати

Керівник: професор Любов Кравченко.

Напрям школи: методолого-теоретичні основи та організаційно-методичні механізми модернізації системи освіти Полтавщини.[7]

Особистісно-орієнтована спрямованість трудового навчання та вивчення професійно орієнтованих дисциплінРедагувати

Напрям школи: проблематика підготовки майбутніх учителів трудового навчання та технологій до вирішення професійних задач діяльності, пов’язаних із їх особистісно орієнтованою трудовою підготовкою, теорією і методикою трудового навчання та навчання технологій.

Семантична і формально-граматична структура речення: симетрійні / асиметрійні зв’язкиРедагувати

Керівник: Микола Степаненко доктор філологічних наук із напряму підготовки 10.02.01 – українська мова (2005), професор (2005), професор кафедри української мови, ректор Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка, дійсний член Національної академії наук вищої освіти України (2008), заслужений діяч науки і техніки України (2009), відмінник освіти України (1994)

Основні напрями діяльності наукової школи:

  • дослідження взаємодії формально-граматичної і семантичної будови речення, лексико-семантичної природи його конститутивних позицій;
  • з’ясування симетрійних та асиметрійних зв’язків між реченнєвими рівнями;
  • установлення інваріантних, варіантних, синонімійних, антонімійних синтаксичних структур з об’єктним, атрибутивним, адвербіальним, суб’єктним, синкретичним типом семантико-синтаксичних відношень.[8]

Теорія і методика навчання у вищій і загальноосвітній школіРедагувати

Керівник: Шиян Надія Іванівна

Традиції і новаторство в літературіРедагувати

Керівник: Ольга Ніколенко, доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри світової літератури, Почесний професор Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка, заслужений діяч науки і техніки України.

Члени наукової школи проф. О.М. Ніколенко опублікували понад 20 монографій, понад 500 наукових статей у фахових виданнях України та за кордоном. Нині в межах наукової школи «Традиції і новаторство в літературі» виконуються 5 кандидатських дисертацій і 1 докторська дисертація.[9]

Меморіальні дошкиРедагувати

Відомі випускникиРедагувати

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати