Грицай Антон Юрійович
Антон Юрійович Грицай (нар. 7 травня 1987, Полтава — пом. 15 лютого 2015; Широкине, Волноваський район, Донецька область, Україна) — український громадський та військовий діяч. Ультрас футбольного клубу «Ворскла», вояк полку «Азов», Національної гвардії України. Кавалер ордена «За мужність» III ступеня (посмертно).
| Антон Юрійович Грицай | |
|---|---|
 Лейтенант | |
 | |
| Загальна інформація | |
| Народження |
7 травня 1987 Полтава |
| Смерть |
15 лютого 2015 (27 років) Широкине |
| Громадянство |
 Україна |
| Alma Mater | Полтавський національний педагогічний університет |
| Псевдо | Сіф |
| Військова служба | |
| Приналежність |
Україна |
| Вид ЗС |
 МВС |
| Рід військ |
 Національна гвардія |
| Формування |
 Полк «Азов» |
| Війни / битви | |
| Нагороди та відзнаки | |
 | |
 Грицай Антон Юрійович у Вікісховищі | |
Життєпис ред.
Народився 7 травня 1987 року у місті Полтава. Закінчив історичний факультет Полтавського національного педагогічного університету ім. В. Г. Короленка. Був активним футбольним вболівальником, входив до спільноти ультрас полтавського клубу «Ворскла». Один із засновників ультрас-угрупування «Crew of Golden Eagle».
Обставини загибелі ред.
Доброволець. Воював у батальйоні «Азов». Загинув 15 лютого 2015 року в селі Широкине Волноваського району Донецької області. Терористи здійснили спробу прориву бронетехніки в Широкине. Завдяки густому туману в село зайшли танки та жива сила супротивника, працювала артилерія та міномети. Азовці відбили атаку. Розпочалось позиційне протистояння. До обіду терористи продовжували обстріл позицій українського батальйону зі стрілецької зброї. Ближче до вечора азовцям вдалось евакуювати з Широкиного цивільних мешканців, які залишались у селі впродовж усього протистояння. У підсумку було знищено майже сотню бойовиків та десять одиниць бронетехніки. Втрати азовців — семеро загиблих бійців та близько 50 поранених[1].
Вшанування пам'яті ред.
В серпні 2015 року в Полтаві відкрили меморіальну дошку його честі. Того ж року друзі Антона започаткували проведення Всеукраїнського фанатського турніру з міні-футболу пам'яті Антона Грицая [2].
У місті Полтава вулицю Ляхова перейменували на вулицю Антона Грицая.
Нагороди ред.
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни
- нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (26.2.2015, посмертно).
- нагорода « За вірність народу України» І ступеня (посмертно)
Примітки ред.
- ↑ Полтавська обласна рада. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 27 квітня 2015.
- ↑ Другий Всеукраїнський турнір з міні-футболу пам’яті Антона Грицая. Архів оригіналу за 24 червня 2016. Процитовано 10 червня 2016.
Посилання ред.
- Указ Президента України від 25 березня 2015 року № 176/215 «Про відзначення державними нагородами України»
- У ПОЛТАВІ ВІДКРИЛИ МЕМОРІАЛЬНУ ДОШКУ БІЙЦЮ ПОЛКУ «АЗОВ» АНТОНУ ГРИЦАЮ [Архівовано 8 грудня 2015 у Wayback Machine.]
- Грицай Антон Юрійович [Архівовано 24 листопада 2020 у Wayback Machine.] // Книга пам'яті загиблих