Відкрити головне меню

Щербань Олена Василівна

Щерба́нь Оле́на Васи́лівна (*27 червня 1980(19800627)) — українська керамолог, етнолог, етнограф, краєзнавець, історик, майстриня української традиційної ляльки-мотанки, популяризатор українського традиційного мистецтва[2], голова Опішнянського осередку майстрів народної творчості.

Щербань Олена Василівна
Olena Shcherban.jpg
Народилася 27 червня 1980(1980-06-27) (38 років)
УРСР смт Мала Данилівка, Дергачівський район, Харківська область, УРСР
Громадянство УРСРУкраїна Україна
Місце проживання Опішня
Діяльність Старший науковий співробітник
Відомий завдяки етнологія, історія
Alma mater Полтавський національний педагогічний університет імені Володимира Короленка
Науковий ступінь кандидат історичних наук
Відома завдяки: ,
- майстер традиційного народного мистецтва[1]
Нагороди Лауреат Премії ім. Василя Скуратівського
Сторінка в Інтернеті Блог Олени Щербань

Зміст

Біографічні відомостіРедагувати

Народилася 27 червня 1980 року в смт. Мала Данилівка Харківської області. Нині мешкає в селищі Опішня на Полтавщині.

2002 року закінчила історичний факультет Полтавського державного педагогічного університету імені Володимира Короленка за спеціальністю «Педагогіка і методика середньої освіти. Історія та основи економіки».

Працювала вчителем історії та економіки в Державній спеціалізованій художній школі-інтернаті І-ІІІ ступенів «Колегіум мистецтв у Опішному».

2007 року закінчила аспірантуру Інституту народознавства НАН України за спеціальністю «Етнологія».

У 20062010 роках була депутатом Опішнянської селищної ради.

Наукова діяльністьРедагувати

Здійснила керамологічні експедиції на Полтавщині, Івано-Франківщині, Черкащині, Київщині. [джерело?]

У 2008 році за дослідження «Весільний обряд села Велика Павлівка», написане у співавторстві з Ганною Ярехою стала наймолодшим лауреатом конкурсу імені Василя Скуратівського.[3]

Автор понад 150 публікацій[4] з етнопедагогіки, діяльності гончарних навчальних закладів Опішні, весільного обряду Полтавщини, історії Опішні. Серед них:

  • «Навчання гончарству в Опішному в кінці XIX-ХХ століттях», 2003 рік;
  • «Опішнянська школа майстрів художньої кераміки (1936–1941)», 2009 рік;
  • «Весільний обряд села Тарасівка (1959-1960-х років, Полтавщина, Україна)», 2008 рік;
  • «Іван Мазепа і Опішне», 2008 рік.

Взяла участь у понад 60[1] наукових конференціях, семінарах, симпозіумах:

  • 20072008 роки — проект «Гончарство Опішного в іменах його майстрів».
  • 2008 рік — куратор Міжнародного наукового керамологічного симпозіуму «Гончарне шкільництво на глобалізаційному роздоріжжі: нереалізовані можливості й перспективи розвитку».
  • 2009 рік — куратор Міжнародного мистецького фестивалю-ярмарку «Гончарний Всесвіт в Україні-2009».

2011 року разом з чоловіком, науковцем Анатолієм Щербанем, випустила книгу «Нариси з історії Опішного козацької доби». Видання є дослідженням історії Опішні козацької доби (XVII–XVIII століть). Зібрано й систематизовано факти, подано авторські міркування й висновки про походження топоніма, споруди й планування міста, про один з найпотужніших селітроварницьких промислів Російської Імперії, що діяв у містечку, про місто як найвідоміший осередок садівництва.[5]

Творча діяльністьРедагувати

 
Ляльки-мотанки, виконані Оленою Щербань

2008 р. самостійно виготовляє ляльки-мотанки.

Власниця салону-студії «Лялина світлиця», що розташована в Опішні. У ній можна придбати вироби О. Щербань а також пройти майстер-класи із виготовлення традиційної української ляльки-мотанки з тканини за архаїчною технологією, приготування традиційних різдвяних, великодніх пряників та борщу.[6]

Вироби Олени Щербань зберігаються як в Україні — Державному музеї іграшки (Київ), Національному Музеї народної архітектури та побуту України (Київ) — так і закордоном: у Санкт-Петербурзькому музеї іграшки, Художньо-педагогічному музеї іграшки (м. Сергієв Посад), провінції Шандунь, Мінську, Флориді, Сан-Дієго, Венесуелі, Вільнюсі тощо.[7]

ВиставкиРедагувати

2008 рік:

2009 рік:

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. а б Сторінка про О. В. Щербань на сайті «Рукотвори» (Перевірено 5 липня 2012)
  2. Сторінка про О. В. Щербань на сайті Харківського історичного музею
  3. Григорій Бондар // Опішнянська лялькарка розповіла про секрети улюбленої справи — Інтернет-видання «Полтавщина» — 7.03.2011 рік (Перевірено 5 липня 2012)
  4. Інформація про Олену Щербань в блозі(Перевірено 5 липня 2012)
  5. «Нариси з історії міста Опішне козацької доби» Анотація на сайті НАН України. (Перевірено 5 липня 2012)
  6. Салон-студія «Лялина світлиця»(Перевірено 5 липня 2012)
  7. Наталя Литвиненко-Орлова // Про наш просвітянський простір — Українське слово (Мурманськ) — 22.10.2010 рік (Перевірено 5 липня 2012)