Капітан Керн (есмінець)

«Капітан Керн»
«Капитан Керн»
ValerianKuybyshev(EM).jpg
Радянський есмінець «Валеріан Куйбишев» (колишній «Капітан Керн»)
Служба
Тип/клас ескадрений міноносець типу «Новик»
Держава прапора Росія Росія
СРСР СРСР
Належність  Військово-морський флот СРСР
На честь перший корабель флоту на ім'я [Прим. 1]
Корабельня Путилівський завод, Санкт-Петербург
Закладено 21 листопада (5 грудня) 1913
Спущено на воду 14 (28) серпня 1915
Введено в експлуатацію 15 жовтня 1927
На службі 19271956
Перекваліфікований 1955 — на дослідний корабель
Статус 1956 році розібраний на брухт
Нагороди Орден Червоного Прапора
Бойовий досвід Друга світова війна
Радянсько-фінська війна
Битва за Атлантику
Кампанія в Арктиці
* Десанти в губі Велика Західна Ліца
* Арктичні конвої
Ідентифікація
Параметри
Тоннаж 1360 тонн (стандартна)
Довжина 98 м
Ширина 9,34 м
Висота 3,9 м
Технічні дані
Рухова установка 2 × парових турбіни Браун-Бовері-Парсонс
4 × парових котли Вулкан
Гвинти 2
Потужність 30 000 к.с.
Швидкість 34 вузлів (65 км/год)
Дальність плавання 1 720 миль (2 768 км) на швидкості 16 вузлів (29,6 км/год)
Екіпаж 150 офіцерів та матросів
Озброєння
Артилерія 4 × 102-мм гармати Обухівського заводу
Торпедно-мінне озброєння 9 (3 × 3) × 457-мм торпедних апаратів
80 морських якірних мін
Зенітне озброєння 1927: 1 × 40-мм зенітна гармата
1944: 2 × 45-мм напіватоматичні універсальні гармати 21-К, 2 × 1 70-К, 2 × 1 20-мм зенітна гармата «Ерлікон»

«Капітан Керн» (рос. «Капитан Керн», з 31 березня 1925 року «Риков», з 13 лютого 1937 року «Валеріан Куйбишев») — військовий корабель, ескадрений міноносець типу «Новик» військово-морського флоту СРСР за часів радянсько-фінської та Другої світової війн.

Есмінець «Капітан Керн» замовлений 11 жовтня 1913 року до корабельного складу Балтійського флоту, 4 грудня 1913 року закладений на верфі Спільноти Путілівських заводів у Санкт-Петербурзі, 27 серпня 1915 року спущений на воду, а 15 жовтня 1927 року, через 14 років після початку будівництва, введений до складу радянського ВМФ. У серпні 1929 року здійснив похід до Піллау. 18 травня 1933 року Біломорсько-Балтійським каналом здійснив перехід з Ленінграду до Мурманська, де 5 серпня 1933 року увійшов до сил Північної військової флотилії.

11 травня 1937 року включений до сил Північного флоту. У роки радянсько-фінської війни виконував у північних водах завдання з конвоювання, патрулювання та охорони. З початком німецько-радянської війни діяв при обороні Заполяр'я, провадив разом з іншими радянськими кораблями захист внутрішніх комунікацій. З початком поставок за ленд-лізом військового майна, сировини тощо, «Валеріан Куйбишев» діяв у взаємодії з британськими, американськими та іншими союзними кораблями, забезпечуючи ескорт та охорону арктичних конвоїв.

24 липня 1943 року есмінець «Валеріан Куйбишев» відзначений орденом Червоного Прапора.

20 грудня 1955 року виведений з бойового складу радянського флоту, роззброєний та перероблений на дослідний корабель. 12 грудня 1956 року виключений зі складу ВМФ, протягом 1957—1958 років розібраний на металобрухт в Архангельську.

ІсторіяРедагувати

З 18 жовтня 1941 року «Валеріан Куйбишев» супроводжував арктичні конвої PQ 2 з Ліверпуля до Архангельська й QP 2 зворотно до Керкволла[Прим. 2].

У травні 1942 року «Валеріан Куйбишев» входив до сил ескорту великого конвою PQ 16[Прим. 3], який супроводжував 35 транспортних суден (21 американське, 4 радянські, 8 британських, 1 голландське та одне під панамським прапором) до Мурманська від берегів Ісландії зі стратегічними вантажами і військовою технікою з США, Канади і Великої Британії. Його супроводжували 17 ескортних кораблів союзників, до острова Ведмежий конвой прикривала ескадра з 4 крейсерів і 3 есмінців[1].

Попри атакам німецького підводного човна U-703, повітряним нападам бомбардувальників He 111 та Ju 88 бомбардувальних ескадр I./KG 26 і KG 30 конвой, втратив сім суден і ще одне повернуло назад на початку походу, дістався свого місця призначення[2].

1 листопада 1943 року есмінець входив до складу сил ескорту, що супроводжували конвой RA 54A, який повертався з Радянського Союзу[Прим. 4][3].

Протягом березня 1944 року «Валеріан Куйбишев» супроводжував знову до берегів Баренцевого й Білого морів конвої JW 58 з 47 транспортних та вантажних суден[Прим. 5].

Див. такожРедагувати

ПосиланняРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Чернышов А. А. «Новики». Лучшие эсминцы Российского Императорского флота. — М.: Коллекция, Яуза, ЭКСМО, 2007. — 224 с. — (Арсенал-Коллекция). — 4000 экз. — ISBN 978-5-699-23164-5.
  • Верстюк А. Н., Гордеев С. Ю. Корабли минных дивизий. От «Новика» до «Гогланда». — М.: Военная книга, 2006. — 128 с. — ISBN 5-902863-10-4.

ПриміткиРедагувати

Виноски
  1. На честь командира есмінця «Громкий» капітана II рангу Керна Г.Ф., який загинув у Цусімській битві.
  2. Конвой PQ 2 з 7 британських суден супроводжували: важкий крейсер «Норфолк», есмінці «Екліпс», «Ікарус» та радянські «Урицький» і «Куйбишев»; тральщики «Брамбл», «Госсамер», «Гусар», «Леда», «Сігал» і «Спіді».
  3. Ескорт конвою PQ 16: лінкори британський «Герцог Йоркський» і американський «Вашингтон», авіаносець «Вікторіос», важкі крейсери «Норфолк», «Лондон», «Кент» і американський «Вічита», легкі крейсери «Ліверпуль» та «Найджеріа», есмінці: британські «Акейтіз», «Ашанті», «Бланкні», «Екліпс», «Фокнор», «Фьюрі», «Гарланд», «Ікарус», «Інтрепід», «Ламертон», «Ледбарі», «Марна», «Мартин», «Міддлтон», «Онслоу», «Орібі», «Волонтир», «Вітленд», американські «Мейрант», «Рінд», «Рован» і «Вейнрайт», радянські «Грозний», «Куйбишев» та «Сокрушительний»; підводні човни «Сівулф» і «Трайдент», допоміжний корабель ППО «Аланбенк», тральщики «Брамбл», «Госсамер», «Хазард», «Леда», «Сігал», чотири корвети типу «Флавер» та французький корвет «Розелі», RFA Black Ranger (A163) та інші кораблі супроводження й забезпечення.
  4. До складу ескорту конвою RA 54A на різних етапах входили: лінкор «Енсон», авіаносець «Формідабл», важкі крейсери «Кент» і «Норфолк», легкі крейсери «Белфаст» і «Джамайка»; есмінці: «Махратта», «Мілн», «Маскітер», «Матчлес», «Онслоу», «Саумарез», «Весткотт», «Скорпіон», «Скодж», «Венус», «Савідж», «Бріссенден», «Міддлтон», американські «Каппс», «Гобсон», радянські «Громкий», «Валеріан Куйбишев», канадський «Хаїда», норвезький «Сторд»; тральщики «Сігал», «Харрієр», «Бритомарт», «Джейсон», «Галсіон», корвет «Еглантін».
  5. Загалом у забезпеченні проходу конвою JW 58 брали участь: ескортні авіаносці «Актівіті» та «Трекер», крейсер «Дайадем»; есмінці «Бігл», «Боудіка», «Імпалсів», «Інконстант», «Кеппель», «Оффа», «Онслоу», «Обідіент», «Орібі», «Орвелл», «Опорт'юн», «Серапіс», «Саумарез», «Скорпіон», «Вайтхол», «Венус», «Весткотт», «Ресле», «Волкер», норвезький «Сторд», радянські «Гремящий», «Валеріан Куйбишев», «Разумний», «Роз'ярений»; корвети типу «Флавер» «Блюбелл», «Ханісакл», «Лотус», «Рододендрон», «Старворт»; фрегат «Фіцрой», тральщики «Шамі», «Ченз», «Онікс», «Орестес», «Ретлснейк», шлюпи «Мегпай», «Вімбрел», «Старлінг», «Вайлд Гус», «Врен».
Джерела