HNoMS Eglantine (K197)
«Еглантін» (англ. HNoMS Eglantine (K197) — військовий корабель, корвет типу «Флавер» Королівського військово-морського флоту Норвегії за часів Другої світової війни.
| «Еглантін» (K197) | ||
|---|---|---|
| HNoMS Eglantine (K197) | ||
 | ||
| Норвезький корвет «Еглантін» | ||
| Служба | ||
| Тип/клас | корвет типу «Флавер» | |
| Держава прапора |  Норвегія
| |
| Належність |  Військово-морські сили Норвегії
| |
| На честь | другий корабель флоту на ім'я «Еглантін»[Прим. 1] | |
| Корабельня | Harland and Wolff, Белфаст | |
| Замовлено | 8 квітня 1940 | |
| Закладено | 16 січня 1941 | |
| Спущено на воду | 11 червня 1941 | |
| Введено в експлуатацію | 29 серпня 1941 | |
| На службі | 1942–1946 | |
| Статус | 1946 році проданий уряду Норвегії, перейменований на KNM Sørøyaksi; у 1969 році проданий на брухт | |
| Бойовий досвід | Друга світова війна Битва за Атлантику Операції командос * Операція «Анкліт» * Операція «Арчері» | |
| Ідентифікація | ||
| Параметри | ||
| Тоннаж | 925 тонн (стандартна) | |
| Довжина | 62,48 м | |
| Ширина | 10,06 м | |
| Висота | 3,51 м | |
| Технічні дані | ||
| Рухова установка | 1 × парова машина Scotch | |
| Гвинти | 1 | |
| Потужність | 2 750 к.с. (2 050 кВт) | |
| Швидкість | 16 вузлів (29,6 км/год) | |
| Дальність плавання | 3 500 миль (6 482 км) на швидкості 12 вузлів (22,2 км/год) | |
| Екіпаж | 85 офіцерів та матросів | |
| Озброєння | ||
| Артилерія | 1 × 102-мм гармата BL 4-inch Mk IX | |
| Торпедно-мінне озброєння | 2 бомбомети 2 бомбоскидачі Mk.II 40 глибинних бомб | |
| Зенітне озброєння | 4 (2 × 2) × 12,7-мм зенітних кулемети Vickers .50 4 (2 × 2) × 7,7-мм кулеметів «Льюїс» | |
Корвет «Еглантін» був закладений 16 січня 1941 року на верфі компанії Harland and Wolff у Белфасті. 11 червня 1941 року він був спущений на воду, а 29 серпня 1941 року увійшов до складу Королівських ВМС Норвегії.
Корабель брав участь у бойових діях на морі в Другій світовій війні, до 29 листопада 1944 року переважно бився у Північній Атлантиці, супроводжував арктичні конвої. З грудня 1944 до травня 1945 року входив до складу Північно-східного угруповання норвезьких сил, з базуванням у Мурманську та Кіркенесі. 1946 році придбаний норвезьким урядом у Великій Британії. 10 серпня 1946 року перейменований на KNM Sørøyaksi, виконував ескортні завдання у риболовецькому флоті Норвегії. З серпня 1956 року виведений з лав норвезьких ВМС, проданий приватній компанії та перероблений на китобійне судно. Працював у північних та південних широтах. Здійснив останній вихід до Антарктики у сезоні 1967/1968 року. Проданий на брухт у Грімстад
Історія ред.
У грудні 1941 року британські командос провели два рейди на узбережжя Норвегії; 26 грудня No. 12 Commando атакувала Лофотенські острови за планом операції «Анкліт» за підтримки 22 кораблів та суден трьох флотів. У той час німецькі військовики переважно святкували наступне свято після Різдва — День подарунків. Протягом двох діб оперативна група флоту[Прим. 2] та командос утримували низку важливих об'єктів на островах, зокрема вивели з ладу 2 ворожі радіостанції та потопили декілька суден.
Однак, попри великі сили, що залучалися для виконання цього рейду, операція «Анкліт» була відтяжним маневром перед значно важливішим нападом на норвезький острів Вогсей у Согн-ог-Ф'юране. Для проведення операції «Арчері» британський штаб об'єднаних операцій залучив значну кількість флоту[Прим. 3] й зведений загін командос з No. 2, 3, 4 та 6 підрозділів загальною кількістю 570 вояків. З повітря рейд підтримувала ударна група бомбардувальників та винищувачів-бомбардувальників Королівських ВПС.
1 листопада 1943 року корвет включений до складу сил ескорту, що супроводжували конвой RA 54A, який повертався з Радянського Союзу[Прим. 4][1].
15 грудня 1944 року корвет «Еглантін» вийшов у складі ескорту на супровід арктичного конвою JW 62 до берегів Росії[Прим. 5][2].
Див. також ред.
Посилання ред.
- HNoMS Eglantine (K 197). на uboat.net. Архів оригіналу за 24 вересня 2020. Процитовано 20 травня 2019. (англ.)
Література ред.
- Preston, Antony; Raven, Alan (1982). Flower Class Corvettes. London: Arms and Armour Press. ISBN 0-85368-559-2.
Примітки ред.
- Виноски
- ↑ На честь багаторічної рослини родини розових шипшини іржастої.
- ↑ Королівський військово-морський флот Великої Британії: легкий крейсер «Аретьюза», 6 есмінців: «Сомалі», «Бедуїн», «Ашанті», «Ескімо», «Ламертон» та «Вітленд», 3 морські тральщики «Альціон», «Харрієр» і «Спідвелл»; 2 великих десантних кораблі типу LSI (L): HMS Prins Albert та Prinses Josephine Charlotte; 2 підводних човни: «Тайгріс» і «Сілайон»; а також гідрографічне судно «Скотт». Британський Королівський допоміжний флот виділив на проведення операції 2 танкери: RFA Black Ranger і RFA Gray Ranger, вантажне судно Gudrun Mærsk і буксир Jaunty. Норвезький Королівський флот був представлений двома корветами «Енденес» і «Еглантін». Від військово-морських сил Польщі в операції брали участь есмінці «Краков'як» і «Куяв'як»
- ↑ Легкий крейсер «Кеніа», 4 есмінці: «Онслоу», «Орібі», «Оффа» та «Чіддінгфолд»; 2 транспортних судна: HMS Prince Charles та Prince Leopold; 1 підводний човен: «Тюна»
- ↑ До складу ескорту конвою RA 54A на різних етапах входили: лінкор «Енсон», авіаносець «Формідабл», важкі крейсери «Кент» і «Норфолк», легкі крейсери «Белфаст» і «Джамайка»; есмінці: «Махратта», «Мілн», «Маскітер», «Матчлес», «Онслоу», «Саумарез», «Весткотт», «Скорпіон», «Скодж», «Венус», «Савідж», «Бріссенден», «Міддлтон», американські «Каппс», «Гобсон», радянські «Громкий», «Куйбишев», канадський «Хаїда», норвезький «Сторд»; тральщики «Сігал», «Харрієр», «Брітомарт», «Джейсон», «Галсіон», корвет «Еглантін».
- ↑ Конвой JW 62 супроводжували: авіаносці «Кампаніа» та «Наірана», крейсер «Беллона», есмінці: «Бігл», «Бульдог», «Цезар», «Кембріан», «Касандра», «Капріс», «Кеппель», «Обідіент», «Оффа», «Онслот», «Орібі», «Оруелл» та «Весткотт»; корвети «Лох Елві», «Порт-Колборн», «Тортола», «Багамас», «Еглантін», «Сомаліленд», «Монноу»; «Елінгтон Касл» і «Тансберг Касл».
- Джерела
- ↑ CONVOY RA 54A. Архів оригіналу за 3 грудня 2020. Процитовано 21 травня 2019.
- ↑ Convoy JW.62. Архів оригіналу за 12 квітня 2016. Процитовано 21 травня 2019.