HMS «Леда» (J93)
HMS Leda (J93)
Британський тральщик «Леда»
Служба
Тип/клас тральщики типу «Гальсіон»
Держава прапора Велика Британія Велика Британія
Належність  Військово-морські сили Великої Британії
На честь шостий корабель флоту на ім'я «Леда»[Прим. 1]
Корабельня HMNB Devonport, Девонпорт
Замовлено 1 липня 1936
Закладено 16 листопада 1936
Спущено на воду 8 червня 1937
Введено в експлуатацію 19 травня 1938
На службі 1938-1942
Загибель 20 вересня 1942 року потоплений німецьким підводним човном U-435 в Ґренландському морі
Нагороди 3 бойових нагороди[Прим. 2][1]
Бойовий досвід Друга світова війна
Арктичні конвої
* Конвой PQ 1
* Конвой PQ 2
* Конвой QP 2
* Конвой PQ 6
* Конвой QP 4
* Конвой PQ 15
* Конвой QP 12
* Конвой PQ 16
* Конвой QP 13
* Конвой QP 14
Битва за Атлантику
Дюнкерська евакуація
Ідентифікація
Параметри
Тоннаж 828 тонн/
1 391 тонна (стандартна)
Довжина 74,75 м
Ширина 10,21 м
Висота 2,7 м
Технічні дані
Рухова установка 2 × парових турбіни Admiralty
Гвинти 2
Потужність 2 000 к.с.
Швидкість 17 вузлів (31 км/год)
Дальність плавання 7 200 миль (13 330 км) на швидкості 10 вузлів
Екіпаж 80 офіцерів та матросів
Озброєння
Артилерія 2 × 102-мм гармати Mk V
Зенітне озброєння 4 (1 × 4) × 12,7-мм зенітних кулемети Vickers .50
8 × 7,7-мм кулеметів «Льюїс»

«Леда» (англ. HMS Leda (J93) — військовий корабель, тральщик типу «Гальсіон» Королівського військово-морського флоту Великої Британії часів Другої світової війни.

Тральщик «Леда» закладений 16 листопада 1936 року на верфі HMNB Devonport у Девонпорті. 8 червня 1937 року він був спущений на воду, а 19 травня 1938 року увійшов до складу Королівських ВМС Великої Британії. Тральщик брав участь у бойових діях на морі в Другій світовій війні, переважно бився у Північній Атлантиці, супроводжував арктичні конвої. За проявлену мужність та стійкість у боях бойовий корабель заохочений трьома бойовими відзнаками[1].

20 вересня 1942 року тральщик був торпедований німецьким підводним човном U-435 капітан-лейтенанта Зігфріда Штрелова в Ґренландському морі південно-західніше Шпіцбергена. 44 члени екіпажу та 3 пасажири затонули разом з кораблем.

Бойовий шлях

ред.

Початок війни

ред.

З початком воєнних дій у Європі, «Леда» разом з однотипними тральщиками «Гальсіон», «Харрієр», «Гусар», «Найджер», «Саламандер», «Госсамер», «Скіпджек», «Спідвел» і «Сфінкс» включений до 5-ї флотилії тральщиків командування Нор з базуванням у Дуврі. Протягом перших місяців війни діяв у складі формування, маючи завдання щодо прочісування навколишніх вод та виявлення німецьких мін і підводних човнів.

З 18 жовтня 1941 року «Леда» супроводжував арктичні конвої PQ 1 від берегів ісландського Хваль-фіорда і PQ 2 з Ліверпуля до Архангельська й зворотний QP 2 до Керкволла[Прим. 3].

У травні 1942 року «Леда» входив до сил ескорту великого конвою PQ 16[Прим. 4], який супроводжував 35 транспортних суден (21 американське, 4 радянські, 8 британських, 1 голландське та одне під панамським прапором) до Мурманська від берегів Ісландії зі стратегічними вантажами і військовою технікою з США, Канади і Великої Британії. Його супроводжували 17 ескортних кораблів союзників, до острова Ведмежий конвой прикривала ескадра з 4 крейсерів і 3 есмінців[2].

Попри атакам німецького підводного човна U-703, повітряним нападам бомбардувальників He 111 та Ju 88 бомбардувальних ескадр I./KG 26 і KG 30 конвой, втратив сім суден і ще одне повернуло назад на початку походу, дістався свого місця призначення[3].

20 вересня 1942 року тральщик «Леда» в надзвичайно погодних умовах йшов у складі конвою QP 14, коли союзні кораблі були атаковані сьома німецькими підводними човнами[Прим. 5]. Тральщик був уражений двома торпедами підводного човна U-435 під командуванням капітан-лейтенанта Зігфріда Штрелова в Ґренландському морі південно-західніше Шпіцбергена. За півтори години корабель затонув, з ним загинули 44 члени екіпажу та 3 пасажири. 86 людей були врятовані.

Див. також

ред.

Посилання

ред.
  • HMS LEDA (N 93) - Halcyon-class Minesweeper. на naval-history.net. Архів оригіналу за 29 липня 2021. Процитовано 13 вересня 2019. (англ.)
  • HMS Leda (J 93). на uboat.net. Архів оригіналу за 19 вересня 2020. Процитовано 13 вересня 2019. (англ.)
  • HMS Leda (J 93) — Ships hit by U-boats. на uboat.net. Архів оригіналу за 4 серпня 2020. Процитовано 14 вересня 2019. (англ.)
  • HMS Leda 1942 [Архівовано 9 січня 2017 у Wayback Machine.]
  • HMS Leda [Архівовано 18 вересня 2019 у Wayback Machine.]

76°48′ пн. ш. 06°00′ сх. д. / 76.800° пн. ш. 6.000° сх. д. / 76.800; 6.000Координати: 76°48′ пн. ш. 06°00′ сх. д. / 76.800° пн. ш. 6.000° сх. д. / 76.800; 6.000

Примітки

ред.
Виноски
  1. На честь персонаж давньогрецької міфології Леду, дружину спартанського царя Тіндарея.
  2. 3 бойових відзнаки за участь у кампаніях та битвах: за битву за Атлантику (1939-1941), за Дюнкерську евакуацію (1940), за арктичні конвої (1941-1942).
  3. Конвой PQ 2 з 7 британських суден супроводжували: важкий крейсер «Норфолк», есмінці «Екліпс», «Ікарус» та радянські «Урицький» і «Куйбишев»; тральщики «Брамбл», «Госсамер», «Гусар», «Леда», «Сігал» і «Спіді».
  4. Ескорт конвою PQ 16: лінкори британський «Герцог Йоркський» і американський «Вашингтон», авіаносець «Вікторіос», важкі крейсери «Норфолк», «Лондон», «Кент» і американський «Вічита», легкі крейсери «Ліверпуль» та «Найджеріа», есмінці: британські «Акейтіз», «Ашанті», «Бланкні», «Екліпс», «Фокнор», «Фьюрі», «Гарланд», «Ікарус», «Інтрепід», «Ламертон», «Ледбарі», «Марна», «Мартин», «Міддлтон», «Онслоу», «Орібі», «Волонтир», «Вітленд», американські «Мейрант», «Рінд», «Рован» і «Вейнрайт», радянські «Грозний», «Куйбишев» та «Сокрушительний»; підводні човни «Сівулф» і «Трайдент», допоміжний корабель ППО «Аланбенк», тральщики «Брамбл», «Госсамер», «Хазард», «Леда», «Сігал», чотири корвети типу «Флавер» та французький корвет «Розелі», RFA Black Ranger та інші кораблі супроводження й забезпечення.
  5. U-251, U-255, U-403, U-408, U-435, U-592 і U-703.
Джерела
  1. а б HMS LEDA (N 93) — Halcyon-class Minesweeper. Архів оригіналу за 29 липня 2021. Процитовано 13 вересня 2019.
  2. Convoy PQ.16. Архів оригіналу за 19 вересня 2020. Процитовано 14 вересня 2019.
  3. Arctic Convoys. Архів оригіналу за 30 березня 2019. Процитовано 14 вересня 2019.