Відкрити головне меню
HMS «Волонтір» (D71)
HMS Volunteer (D71)
HMS Volunteer FL10356.jpg
Британський есмінець «Волонтір» на Клайді
Служба
Тип/клас ескадрений міноносець «Модифікований Адміралті» типу «W»
Держава прапора Велика Британія Велика Британія
Належність  Військово-морські сили Великої Британії
На честь четвертий корабель флоту на ім'я «Волонтір»[Прим. 1]
Корабельня William Denny and Brothers, Дамбартон
Замовлено січень 1918
Закладено 16 квітня 1918
Спущено на воду 17 квітня 1919
Введено в експлуатацію 7 листопада 1919
На службі 19191946
Статус 4 березня 1947 року проданий на металобрухт
Нагороди 6 бойових відзнак[Прим. 2][1]
Бойовий досвід Друга світова війна
Битва за Атлантику
* Конвой HG 13
* Конвой HG 76
* Конвой HX 112
* Конвой SC 46
* Конвой HX 229
* Конвой ONS 7
Арктичні конвої
* Конвой PQ 16
* Конвой QP 13
Нормандська операція
Ідентифікація
Девіз «За родину та оселі»
(лат. Pro aris et focis)
Параметри
Тоннаж 1 140 т (стандартна)
1 550 т (повна)
Довжина 95,1 м
Ширина 9 м
Осадка 2,7 м
Технічні дані
Рухова установка 2 × парових турбіни Brown-Curtis
3 × парових котли Yarrow
Гвинти 2
Потужність 27 000 к.с.
Швидкість 34 вузлів (63 км/год)
Дальність плавання 3 500 миль (6 482 км) на швидкості 15 вузлів
900 миль (1 667 км) на швидкості 32 вузли
Екіпаж 134 офіцери та матроси
Озброєння
Артилерія 1920:
4 × 120-мм гармати BL 4.7 inch /45
1940:
3 × 120-мм гармати BL 4.7 inch /45
1 × 76-мм гармата QF 12-pounder 12 cwt
Торпедно-мінне озброєння 1920:
6 (2 × 3) × 533-мм торпедних апаратів
1940:
3 (1 × 3) × 533-мм торпедний апарат
2 бомбоскидувачи
20 глибинних бомб
Зенітне озброєння 1920:
2 × 40-мм автоматичних зенітних гармати Vickers QF 2
1940:
2 × 40-мм автоматичних зенітних гармати Vickers QF 2
2 × 20-мм автоматичних зенітних гармати «Ерлікон»

«Волонтір» (D71) (англ. HMS Volunteer (D71) — військовий корабель, ескадрений міноносець «Модифікований Адміралті» типу «W» Королівського військово-морського флоту Великої Британії за часів Другої світової війни.

«Волонтір» був закладений 16 квітня 1918 року на верфі компанії William Denny and Brothers у Дамбартоні, де 17 квітня 1919 року корабель був спущений на воду. 7 листопада 1919 року він увійшов до складу Королівських ВМС Великої Британії.

«Волонтір» проходив службу у складі британських ВМС у різних флотах та станціях, за часів Другої світової війни брав активну участь у бойових діях на морі, бився у Північній Атлантиці, біля берегів Європи, супроводжував атлантичні та арктичні транспортні конвої.

За проявлену мужність та стійкість у боях бойовий корабель нагороджений шістьма бойовими відзнаками[1].

ІсторіяРедагувати

8 січня 1940 року «Волонтір» з есмінцями «Вейнок», «Венеція» та «Віконт» ескортували конвой HG 13 на завершальній фазі його переходу з Гібралтару до Ліверпуля.

До початку вторгнення німецького вермахту в Норвегію переведений до Домашнього флоту та 11 квітня 1940 року вийшов з групою есмінців «Візерінгтон», «Вейнок», «Вірлвінд» та «Хайлендер», на супроводження легких крейсерів «Манчестер» і «Бірмінгем», що ескортували конвой NP 1 з британськими військами до норвезького Нарвіка. Протягом квітня-травня 1940 року есмінець діяв у норвезьких водах, підтримуючи дії флоту та наземного компоненту союзних військ.

26 квітня супроводжував з есмінцями «Гренейд», «Бігл», «Форчун», «Енкаунтер» та «Ескорт» авіаносці «Арк Роял» та «Глоріос», чия палубна авіація провадила нальоти на позиції німецьких військ у Намсусі та Ондалснесі.

У липні 1940 року «Волонтір» увійшов до складу супроводу конвою WS 1, який перевозив на океанських лайнерах «Квін Мері», «Аквітанія» та «Мавританія» 10 000 британських солдатів з Британських островів до Фрітауна, далі до Кейптауна й до Цейлону[Прим. 3][2].

У подальшому до кінця 1940 року корабель здійснив десятки виходів у море з метою встановлення мінних загороджень або супроводження інших кораблів, що проводили ці запобіжні заходи. Так, 29 листопада «Волонтір» встановлював міни в безпосередній близькості до портів Шербур та Гавр з есмінцями «Ванок», «Ікарус» та «Вітч»[1].

У березні 1942 року ескадрений міноносець «Волонтір» супроводжував з есмінцями «Кеппель», «Ньюпорт», «Бедсворт», «Лімінгтон», «Боудісіа», «Рокінгам» конвої у прибережній зоні. 27 березня 1942 року «Кеппель» супроводжував ескортом конвой WS 17 за допомогою сучасного обладнання з радіовиявлення по двох радіомаяках у ВЧ-діапазоні виявив німецький підводний човен U-587. Взаємоузгодженою атакою глибинними бомбами есмінців 2-ої ескортної групи «Гроув», «Альденгам», «Волонтір» і «Лімінгтон» ворожа субмарина була знищена.

У квітні-травні 1942 року корабель продовжував діяти в акваторії Північної Атлантики, супроводжуючи конвої суден і поодинокі судна, що займались перевезенням регулярних військ на різні театри війни. 10 травня з «Кеппель» і «Лімінгтон» вийшов на супровід конвою WS 19 з Клайду.

У травні 1942 року «Волонтір» входив до сил ескорту великого конвою PQ 16[Прим. 4], який супроводжував 35 транспортних суден (21 американське, 4 радянські, 8 британських, 1 голландське та одне під панамським прапором) до Мурманська від берегів Ісландії зі стратегічними вантажами і військовою технікою з США, Канади і Великої Британії. Його супроводжували 17 ескортних кораблів союзників, до острова Ведмежий конвой прикривала ескадра з 4 крейсерів і 3 есмінців[3]. З 35 суден конвою 8 було потоплено німецькими субмаринами та торпедоносцями, ще 2 зазнали пошкоджень.

У серпні 1942 року корабель прибув до Росайта для проведення глибокого капітального ремонту та модернізації, який тривав до січня 1943 року.

У лютому 1943 року разом з есмінцями «Беверлі», «Вінчелсі» та «Хайлендер» і шістьма корветами типу «Флавер» включений до 4-ї ескортної групи на базі Грінок. У березні з есмінцем «Беверлі» та корветами «Анімон» і «Пеніворт» супроводжував конвой HX 229, який перебував під постійними атаками вовчих зграй «Раубграф» та «Дрангер». U-616 здійснив невдалу спробу торпедувати есмінець. Попри старанням ескорту конвой втратив 13 суден.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

Виноски
  1. на честь Волонтерів флоту.
  2. 6 бойових відзнак за участь у кампаніях та битвах Другої світової війни: за битву за Атлантику (1939-45), за дії в Ла-Манші (1940-1945), за арктичні конвої (1942), за бої в Біскайській затоці (1943), за Нормандську операцію (1944), за бої в Північному морі (1945).
  3. До складу ескорту конвою WS 1 входили: важкий крейсер «Камберленд» і есмінці «Гарвестер», «Волонтір», «Вірлвінд» та «Хайлендер»; шлюп «Бріджвотер».
  4. Ескорт конвою PQ 16: лінкори британський «Герцог Йоркський» і американський «Вашингтон», авіаносець «Вікторіос», важкі крейсери «Норфолк», «Лондон», «Кент» і американський «Вічита», легкі крейсери «Ліверпуль» та «Найджеріа», есмінці: британські «Акейтіз», «Ашанті», «Бланкні», «Екліпс», «Фокнор», «Фьюрі», «Гарланд», «Ікарус», «Інтрепід», «Ламертон», «Ледбарі», «Марна», «Мартин», «Міддлтон», «Онслоу», «Орібі», «Волонтір», «Вітленд», американські «Мейрант», «Рінд», «Рован» і «Вейнрайт», радянські «Грозний», «Куйбишев» та «Сокрушительний»; підводні човни «Сівулф» і «Трайдент», допоміжний корабель ППО «Аланбенк», тральщики «Брамбл», «Госсамер», «Хазард», «Леда», «Сігал», чотири корвети типу «Флавер» та французький корвет «Розелі», RFA Black Ranger (A163) та інші кораблі супроводження й забезпечення.
Джерела

ПосиланняРедагувати

ЛітератураРедагувати