Грозний (есмінець, 1936)
«Гро́зний» (рос. «Грозный») — військовий корабель, ескадрений міноносець типу 7 військово-морського флоту СРСР за часів радянсько-фінської та Другої світової війн.
| «Грозний» | ||
|---|---|---|
| «Грозный» | ||
| Радянський есмінець «Грозний». 1942 | ||
| Служба | ||
| Тип/клас | ескадрений міноносець типу 7 | |
| Держава прапора |  СРСР
| |
| Належність |  Військово-морський флот СРСР
| |
| На честь | перший корабель флоту на ім'я «Грозний» | |
| Корабельня | ССЗ № 190, Ленінград | |
| Закладено | 21 грудня 1935 | |
| Спущено на воду | 31 липня 1936 | |
| Введено в експлуатацію | 9 грудня 1938 | |
| На службі | 1938–1956 | |
| Статус | 10 жовтня 1957 року затонув у ролі корабля-мішені під час випробувань ядерної зброї у Чорний губі на Новій Землі | |
| Нагороди | 
| |
| Бойовий досвід | Друга світова війна Радянсько-фінська війна Битва за Атлантику Кампанія в Арктиці Десант у губі Велика Західна Ліца Арктичні конвої * Конвой PQ 16 | |
| Ідентифікація | ||
| Параметри | ||
| Тоннаж | 1612 тонн (стандартна) 2215 тонн (повна) | |
| Довжина | 112,5 м | |
| Ширина | 10,2 м | |
| Висота | 3,1 м | |
| Технічні дані | ||
| Рухова установка | 2 × парових турбіни ГТЗА-24 4 × парових котли | |
| Гвинти | 2 | |
| Потужність | 48 000 к.с. | |
| Швидкість | 38 вузлів (70,3 км/год) | |
| Дальність плавання | 2 200 миль (4 074 км) на швидкості 20 вузлів (37 км/год) | |
| Екіпаж | 246 офіцерів та матросів | |
| Озброєння | ||
| Артилерія | 4 (4 × 1) × 130-мм гармати Б-13 | |
| Торпедно-мінне озброєння | 6 (2 × 3) × 533-мм торпедних апаратів 39-Ю 60 морських якірних мін КБ-3 або 65 мін зразка 1926 р., або 95 мін зразка 1912 р. | |
| Зенітне озброєння | 2 × 76-мм зенітні гармати 34-К 2 × 45-мм гармати 21-К 2 × 12,7-мм зенітних кулемети ДШК | |
1942.jpg){kind=link}
Есмінець «Грозний» 21 грудня 1935 року закладений на верфі заводу ім. Жданова в Ленінграді, 31 липня 1936 року спущений на воду, а 9 грудня 1938 року введений до складу радянського Балтійського флоту. 10 жовтня 1957 року затонув під час випробувань ядерної зброї в Чорній губі на Новій Землі.
Історія ред.
Есмінець «Грозний» після недовгого перебування у Балтійському флоті по Біломорсько-Балтійському каналу здійснив перехід до Заполяр'я, де 26 червня 1939 року увійшов до складу Північного флоту.
Під час радянсько-фінської війни есмінець проводив розвідку підходів до губи Петсамо, брав участь у прикритті мінних постановок, проводці транспортів, підтримував наступ 14-ї армії, вів артилерійський вогонь по опорних пунктах противника Вайтолахті і Керванто. 1 квітня 1940 року, після закінчення бойових дій, став на гарантійний ремонт на заводі № 402 (м. Молотовськ, сучасний Сєверодвінськ), який завершився лише 20 липня 1941 року — через місяць після початку війни.
У документах Головного штабу ВМФ зазначалося, що рівень підготовки екіпажу есмінця на той час був недостатнім. Тому спочатку його включили до складу Біломорської флотилії. Він брав участь у мінних постановках і в ескортуванні суден по Білому морю. 29 вересня 1941 року есмінець включили до складу дивізіону ескадрених міноносців Північного флоту і перевели в Полярний.
17 грудня 1941 року разом з британським важким крейсером «Кент» і есмінцем «Сокрушительний» «Грозний» узяв участь у безуспішній спробі перехоплення німецьких есмінців 8-ї флотилії, які проникли в Біле море і атакували британські тральщики «Хазард» і «Спіді».
У травні 1942 року «Грозний» входив до сил ескорту великого конвою PQ 16[Прим. 1], який супроводжував 35 транспортних суден (21 американське, 4 радянські, 8 британських, 1 голландське та одне під панамським прапором) до Мурманська від берегів Ісландії зі стратегічними вантажами і військовою технікою з США, Канади і Великої Британії. Його супроводжували 17 ескортних кораблів союзників, до острова Ведмежий конвой прикривала ескадра з 4 крейсерів і 3 есмінців[1].
Попри атакам німецького підводного човна U-703, повітряним нападам бомбардувальників He 111 та Ju 88 бомбардувальних ескадр I./KG 26 і KG 30 конвой, втратив сім суден і ще одне повернуло назад на початку походу, дістався свого місця призначення[2].
Див. також ред.
Посилання ред.
- Грозный (1936) [Архівовано 10 березня 2022 у Wayback Machine.]
- USSR Grozniy. на uboat.net. Архів оригіналу за 26 жовтня 2020. Процитовано 14 листопада 2019. (англ.)
- Тип «Гневный» [Архівовано 26 червня 2020 у Wayback Machine.]
Література ред.
- Балакин С. А. Легендарные «Семёрки». Эсминцы «сталинской» серии. — М.: Коллекция, Яуза, ЭКСМО, 2007. — 208 с. ISBN 978-5-699-23784-5 (рос.)
- Энциклопедия советских надводных кораблей 1941—1945. Платонов А. В. Полигон. 2002. стр. 187. (рос.)
- Hill, Alexander (2018). Soviet Destroyers of World War II. New Vanguard. 256. Oxford, UK: Osprey Publishing. ISBN 978-1-4728-2256-7.
- Whitley, M. J. (1988). Destroyers of World War 2. Annapolis, Maryland: Naval Institute Press. ISBN 0-87021-326-1.
Примітки ред.
- Виноски
- ↑ Ескорт конвою PQ 16: лінкори британський «Герцог Йоркський» і американський «Вашингтон», авіаносець «Вікторіос», важкі крейсери «Норфолк», «Лондон», «Кент» і американський «Вічита», легкі крейсери «Ліверпуль» та «Найджеріа», есмінці: британські «Акейтіз», «Ашанті», «Бланкні», «Екліпс», «Фокнор», «Фьюрі», «Гарланд», «Ікарус», «Інтрепід», «Ламертон», «Ледбарі», «Марна», «Мартин», «Міддлтон», «Онслоу», «Орібі», «Волонтир», «Вітленд», американські «Мейрант», «Рінд», «Рован» і «Вейнрайт», радянські «Грозний», «Куйбишев» та «Сокрушительний»; підводні човни «Сівулф» і «Трайдент», допоміжний корабель ППО «Аланбенк», тральщики «Брамбл», «Госсамер», «Хазард», «Леда», «Сігал», чотири корвети типу «Флавер» та французький корвет «Розелі», нафтовий танкер RFA Black Ranger (A163) та інші кораблі супроводження й забезпечення.
- Джерела
- ↑ Convoy PQ.16. Архів оригіналу за 19 вересня 2020. Процитовано 14 листопада 2019.
- ↑ Arctic Convoys. Архів оригіналу за 30 березня 2019. Процитовано 14 листопада 2019.