HMS Whirlwind (D30)
| «Вірлвінд» (D30) | ||
|---|---|---|
| HMS Whirlwind (D30)
| ||
| Служба | ||
| Тип/клас | ескадрений міноносець «Адміралті» типу «W» | |
| Держава прапора | .svg){kind=small} Велика Британія
| |
| Належність |  Військово-морські сили Великої Британії
| |
| На честь | перший корабель флоту на ім'я «Вірлвінд»[Прим. 1] | |
| Корабельня | Swan Hunter & Wigham Richardson, Волсенд | |
| Замовлено | 9 грудня 1916 | |
| Закладено | травень 1917 | |
| Спущено на воду | 14 лютого 1918 | |
| Введено в експлуатацію | 15 березня 1918 | |
| На службі | 1918–1940 | |
| Загибель | 5 липня 1940 року торпедований німецьким підводним човном U-34 південно-західніше Ірландії | |
| Нагороди | 2 бойових відзнаки[Прим. 2][1] | |
| Бойовий досвід | Друга світова війна Битва за Атлантику | |
| Ідентифікація | ||
| Девіз | «Кожне плавання має свої цілі» (лат. Tot itinera tot venti) | |
| Параметри | ||
| Тоннаж | 1 100 т (стандартна) 1 510 т (повна) | |
| Довжина | 95,1 м | |
| Ширина | 9 м | |
| Осадка | 2,7 м | |
| Технічні дані | ||
| Рухова установка | 2 × парових турбіни Brown-Curtis 3 × парових котли Admiralty | |
| Гвинти | 2 | |
| Потужність | 27 000 к.с. | |
| Швидкість | 34 вузлів (63 км/год) | |
| Дальність плавання | 3 500 миль (6 482 км) на швидкості 15 вузлів 900 миль (1 667 км) на швидкості 32 вузла | |
| Екіпаж | 110 офіцерів та матросів | |
| Озброєння | ||
| Артилерія | 4 × 102-мм універсальних гармати QF 4 inch Mk V | |
| Торпедно-мінне озброєння | 6 (2 × 3) × 533-мм торпедних апаратів 20 глибинних бомб протичовнова РСЗВ «Hedgehog»[2] | |
| Зенітне озброєння | 1 × 76-мм зенітна гармата QF 3-inch 20 cwt 4 (2 × 2) × 5,56-мм кулемети Lewis | |
«Вірлвінд» (D30) (англ. HMS Whirlwind (D30) — військовий корабель, ескадрений міноносець «Адміралті» типу «W» Королівського військово-морського флоту Великої Британії за часів Другої світової війни.
«Вірлвінд» був закладений у травні 1917 року на верфі компанії Swan Hunter & Wigham Richardson у Волсенді. 14 лютого 1918 року він був спущений на воду, а 15 березня 1918 року увійшов до складу Королівських ВМС Великої Британії.
Історія служби ред.
28 грудня 1939 року есмінець «Вірлвінд» разом з «Вейнок» та «Віверн» вийшли на ескорт конвою OG 21, що прямував до Гібралтару. Британські ескадрені міноносці перебували з транспортним конвоєм до передачі його французьким військовим кораблям, після чого повернулися на базу.
11 квітня 1940 року «Вірлвінд» вийшов разом з крейсером «Каїр» та есмінцями «Волонтир», «Візерінгтон», «Вейнок» і «Хайлендер» на ескортування конвою NP 1 з британськими військами до норвезького Нарвіка.
14 квітня крейсери «Бірмінгем» і «Каїр», есмінці «Вейнок», «Вірлвінд» та «Хайлендер» супроводжували польський лайнер «Хробрий» та лайнер «Імператриця Австралії» до Намсуса. Протягом квітня-травня прикривав британські та французькі кораблі, що діяли біля норвезьких берегів.
У подальшому «Вірлвінд» увійшов до складу сил, що забезпечували ескорт конвоїв суден, котрі йшли Атлантикою.
Наприкінці червня есмінець увійшов до складу супроводу конвою WS 1, який перевозив на океанських лайнерах «Квін Мері», «Аквітанія» та «Мавританія» 10 000 британських солдатів з Британських островів до Фрітауна, далі до Кейптауна й до Цейлону[Прим. 3][3].
5 липня есмінець «Вірлвінд» ескортував конвой OB 178 і здійснював протичовнову оборону транспортних кораблів, коли був торпедований німецьким підводним човном U-34 під командуванням капітан-лейтенанта Вільгельма Ролльманна. У наслідок вибуху британському кораблю відірвало ніс, але есмінець лишився на плаву. «Весткотт» був висланий на допомогу для рятування вцілілих та потоплення залишків військового корабля торпедами. 57 членів екіпажу постраждалого есмінця загинуло, решту «Весткотт» врятував, а «Вірлвінд» затопив у районі у 120 милях на захід від Лендс-Енду.
Див. також ред.
Примітки ред.
- Виноски
- ↑ У перекладі смерч-вихор.
- ↑ 2 бойових відзнаки за участь у кампаніях та битвах Другої світової війни: за битву за Атлантику (1939-1940), за Норвезьку кампанію (1940).
- ↑ До складу ескорту конвою WS 1 входили: важкий крейсер «Камберленд» і есмінці «Гарвестер», «Волонтір», «Вірлвінд» та «Хайлендер»; шлюп «Бріджвотер».
- Джерела
- ↑ з лютого 1941
- ↑ Military Convoy WS.1. Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 14 лютого 2020.
Джерела ред.
- HMS WHIRLWIND (i) (D 30) - V & W-class Destroyer. на naval-history.net. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 13 лютого 2020. (англ.)
- Эскадренные миноносцы типа V и W (1917). на wunderwafe.ru. Архів оригіналу за 22 лютого 2014. Процитовано 13 лютого 2020. (рос.)
Посилання ред.
- HMS Whirlwind (i) (D 30). на uboat.net. Архів оригіналу за 6 серпня 2020. Процитовано 13 лютого 2020. (англ.)
- HMS Whirlwind (D30) [+1940]
- H.M.S. Whirlwind (1917) [Архівовано 13 лютого 2020 у Wayback Machine.]
Координати: 50°17′ пн. ш. 8°48′ зх. д. / 50.283° пн. ш. 8.800° зх. д.
Література ред.
- Whitley, M. J. (1988). Destroyers of World War Two: An International Encyclopedia, Volume 1988, Part 2. Annapolis, Maryland: Naval Institute Press. ISBN 0-87021-326-1. Архів оригіналу за 11 січня 2014. Процитовано 13 лютого 2020.
- Preston, Antony (1971). 'V & W' Class Destroyers 1917-1945. London: Macdonald. OCLC 464542895.
- Raven, Alan; Roberts, John (1979). 'V' and 'W' Class Destroyers. Man o' War. Т. 2. London: Arms & Armour. ISBN 0-85368-233-X.