Ніс (морський термін)

передня частина плавзасобу

Ніс, заст. черда́к[1], чорда́к (через тюркське посередництво від перс. čārtāq‎ — «поміст на чотирьох стовпах»)[2], діал. про́ва[3][4][5]венец. діал. prova, літ. італ. prora)[6] — передня частина судна, протилежна до корми. Влаштований так, щоб зменшити до мінімуму опір води. Передній край носа судна називається форштевнем. За старих часів на носі корабля закріплювався фігурний княвдигед, прикрашений носовою фігурою. Надбудова судна у носовій частині, що починається від форштевня, називається баком.

Ніс
Зображення
Протилежне корма
Категорія для екстер'єру елемента d
CMNS: Ніс у Вікісховищі
Корабельний ніс
Ніс вітрильного танкера Falls of Clyde
Ніс старовинного вітрильного корабля з княвдигедом (ліворуч) і сучасного судна (праворуч)
Ніс фрегата «Штандарт». Спереду носова фігура, обабіч неї регелі гальюна, під нею — княвдигед, над нею — бушприт, ззаду — кат-балки, під ними — клюзи

Будова

ред.

Корпус судна в районі носа має посилений набір, що дає судну можливість штормувати носом до хвилі і вітру і здійснювати перше торкання до причалу носовою частиною судна (носовою скулою) під час швартових операцій. Також, з цієї причини, у разі, коли судно не може уникнути зіткнення з іншим судном або з іншими перешкодами (скелі, рифи, інші плаваючі предмети, причал тощо) бажано перший удар прийняти носом (або на ніс).

Типи

ред.
поширені типи носів
 
З прямим форштевнем
З прямим форштевнем 
 
Прямовисний
Прямовисний 
 
Зрізаний
Зрізаний 
 
Розширний
Розширний 
 
Кліперний
Кліперний 
 
З бульбом
 
Інверсний
 
Таранний
 
Гострий ложкоподібний
Гострий ложкоподібний 
 
Тупий ложкоподібний
Тупий ложкоподібний 

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. Чердак // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  2. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 6 : У — Я / укл.: Г. П. Півторак та ін. — 568 с. — ISBN 978-966-00-0197-8.
  3. Прова // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  4. Білецька В. Рибальство в Дніпрових порогах. — К., 1931. (Передрук у кн.: Андрєєв В., Білівненко С., Бєлов О. та ін. Дніпровські лоцмани: нариси з історії та історіографії / голов. ред. В. Андрєєв. — Херсон: Вид-во ВНЗ «ХДМІ», 2012.)
  5. Берлізов А. А. Лексика рибальства українських говорів Нижнього Подністров'я. — Чернігів, 1959. — С. 23, 65, 79
  6. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. ; ред. тому: В. Т. Коломієць, В. Г. Скляренко. — 656 с. — ISBN 966-00-0590-3.

Джерела

ред.
  • Sleight, Steve; The New Complete Sailing Manual, Dorling Kindersley Co., (2005) ISBN 0-7566-0944-5 (англ.)
  • Steward, Robert; Boatbuilding Manual, 3rd ed. International Marine Publishing Company. Camden, Maine (1987), p2-3. ISBN 0-87742-236-2 (англ.)