HMS «Сігал» (J85)
HMS Seagull (J85)
HMS Seagull 1946 IWM FL 18854.jpg
Британський тральщик «Сігал». Травень 1946
Служба
Тип/клас тральщик типу «Гальсіон»
Держава прапора Велика Британія Велика Британія
Належність  Військово-морські сили Великої Британії
На честь восьмий корабель флоту на ім'я «Сігал»
Корабельня HMNB Devonport, Девонпорт
Замовлено 1 липня 1936
Закладено 15 лютого 1937
Спущено на воду 28 жовтня 1937
Введено в експлуатацію 30 травня 1938
На службі 1938-1956
Нагороди 2 бойових відзнаки[Прим. 1][1]
Бойовий досвід Друга світова війна
Арктичні конвої
* Конвой PQ 2
* Конвой QP 2
* Конвой PQ 3
* Конвой PQ 4
* Конвой PQ 5
* Конвой QP 4
* Конвой PQ 15
* Конвой PQ 16
* Конвой QP 12
* Конвой QP 13
* Конвой QP 14
* Конвой JW 51A
* Конвой JW 51B
* Конвой RA 52
* Конвой JW 54A
* Конвой RA 54A
* Конвой RA 54B
* Конвой RA 55A
* Конвой JW 56B
* Конвой RA 56
* Конвой RA 57
Ідентифікація
Параметри
Тоннаж 828 тонн/
1 391 тонна (стандартна)
Довжина 74,75 м
Ширина 10,21 м
Висота 2,7 м
Технічні дані
Рухова установка 2 × парових турбіни Admiralty
Гвинти 2
Потужність 2 000 к.с.
Швидкість 17 вузлів (31 км/год)
Дальність плавання 7 200 миль (13 330 км) на швидкості 10 вузлів
Екіпаж 80 офіцерів та матросів
Озброєння
Артилерія 2 × 102-мм гармати Mk V
Зенітне озброєння 4 (1 × 4) × 12,7-мм зенітних кулемети Vickers .50
8 × 7,7-мм кулеметів «Льюїс»

«Сігал» (англ. HMS Seagull (J85) — військовий корабель, тральщик типу «Гальсіон» Королівського військово-морського флоту Великої Британії часів Другої світової війни.

Тральщик «Сігал» закладений 15 лютого 1937 року на верфі HMNB Devonport у Девонпорті. 28 жовтня 1937 року він був спущений на воду, а 30 травня 1938 року увійшов до складу Королівських ВМС Великої Британії. Корабель брав участь у бойових діях на морі в Другій світовій війні, переважно бився у Північній Атлантиці, супроводжував 21 арктичний конвой, підтримував висадку морського десанту в Нормандії. За проявлену мужність та стійкість у боях бойовий корабель заохочений двома бойовими відзнаками[1].

ІсторіяРедагувати

Початок війниРедагувати

Ще до початку воєнних дій у Європі, «Сігал» разом з тральщиками «Брамбл», «Бритомарт», «Хазард», «Гебе», «Шарпшутер» і «Спіді» за наказом командування провели навчання з перевірки мінної безпеки в затоці Лайм. З початком війни переведений до Скапа-Флоу. 14 жовтня разом з іншими тральщиками прибув до Клайду, куди перейшов Домашній флот імперії після затоплення німецьким підводним човном U-47 капітан-лейтенанта Г. Пріна лінкора «Роял Оук», з метою прочісування навколишніх вод та виявлення німецьких мін і підводних човнів.

1941Редагувати

Протягом року виконував функції із супроводу конвоїв у Північній Атлантиці, базуючись на Сторновей. Супроводжував транспортні судна до Канади та у зворотному напрямку. Весною 1940 року повернувся до Скапа-Флоу, звідкіля продовжував виконання завдань з протимінного захисту підходів до військово-морських баз, морських комунікацій, тощо.

1941Редагувати

З 18 жовтня 1941 року тральщик «Сігал» супроводжував арктичні конвої PQ 2 з Ліверпуля до Архангельська й QP 2 зворотно до Керкволла[Прим. 2].

На початку листопада він направлений до району Північно-Західних підходів для виконання завдань з охорони арктичних конвоїв до СРСР. З 17 по 27 листопада супроводжував конвой PQ 4 до входу в Кольську затоку[Прим. 3].

1942Редагувати

У травні 1942 року «Сігал» входив до сил ескорту великого конвою PQ 16 від берегів Ісландії зі стратегічними вантажами і військовою технікою з США, Канади і Великої Британії до Мурманська[Прим. 4], який супроводжував 35 транспортних суден (21 американське, 4 радянські, 8 британських, 1 голландське та одне під панамським прапором). Його супроводжували 17 ескортних кораблів союзників, до острова Ведмежий конвой прикривала ескадра з 4 крейсерів і 3 есмінців[2].

2 травня 1942 року під час ескорту конвою PQ 15 норвезький есмінець «Сент-Олбанс» разом з тральщиком «Сігал» помилково атакували польський підводний човен «Яструб», що відхилився на 100 миль від заданого району дії та був хибно прийнятий за німецьку субмарину. В результаті атаки загинуло 5 осіб, ще 6 людей дістали поранень.

1943Редагувати

1 листопада 1943 року тральщик увійшов до складу сил ескорту, що супроводжували конвой RA 54A, який повертався з Радянського Союзу[Прим. 5][3].

Див. такожРедагувати

ПосиланняРедагувати

ПриміткиРедагувати

Виноски
  1. 2 бойових відзнаки за участь у кампаніях та битвах: за арктичні конвої (1942), за висадку в Нормандії (1944).
  2. Конвой PQ 2 з 7 британських суден супроводжували: важкий крейсер «Норфолк», есмінці «Екліпс», «Ікарус» та радянські «Урицький» і «Куйбишев»; тральщики «Брамбл», «Госсамер», «Гусар», «Леда», «Сігал» і «Спіді».
  3. До складу конвою PQ 4 входили: важкий крейсер «Бервік», 2 есмінці «Онслоу», «Оффа», тральщики «Госсамер», «Спіді», «Сігал».
  4. Ескорт конвою PQ 16: лінкори британський «Герцог Йоркський» і американський «Вашингтон», авіаносець «Вікторіос», важкі крейсери «Норфолк», «Лондон», «Кент» і американський «Вічита», легкі крейсери «Ліверпуль» та «Найджеріа», есмінці: британські «Акейтіз», «Ашанті», «Бланкні», «Екліпс», «Фокнор», «Фьюрі», «Гарланд», «Ікарус», «Інтрепід», «Ламертон», «Ледбарі», «Марна», «Мартин», «Міддлтон», «Онслоу», «Орібі», «Волонтир», «Вітленд», американські «Мейрант», «Рінд», «Рован» і «Вейнрайт», радянські «Грозний», «Куйбишев» та «Сокрушительний»; підводні човни «Сівулф» і «Трайдент», допоміжний корабель ППО «Аланбенк», тральщики «Брамбл», «Госсамер», «Хазард», «Леда», «Сігал», чотири корвети типу «Флавер» та французький корвет «Розелі», RFA Black Ranger (A163) та інші кораблі супроводження й забезпечення.
  5. До складу ескорту конвою RA 54A на різних етапах входили: лінкор «Енсон», авіаносець «Формідабл», важкі крейсери «Кент» і «Норфолк», легкі крейсери «Белфаст» і «Джамайка»; есмінці: «Махратта», «Мілн», «Маскітер», «Матчлес», «Онслоу», «Саумарез», «Весткотт», «Скорпіон», «Скодж», «Венус», «Савідж», «Бріссенден», «Міддлтон», американські «Каппс», «Гобсон», радянські «Громкий», «Куйбишев», канадський «Хаїда», норвезький «Сторд»; тральщики «Сігал», «Харрієр», «Бритомарт», «Джейсон», «Галсіон», корвет «Еглантін».
Джерела