Відкрити головне меню
HMS «Мілн» (G14)
HMS Milne (G14)
HMS Milne WWII IWM FL 7744.jpg
Британський есмінець «Мілн» у бухті бази. 1942
Служба
Тип/клас лідер ескадрених міноносців типу «M»
Держава прапора Велика Британія Велика Британія
Належність  Військово-морські сили Великої Британії
На честь другий корабель флоту на ім'я «Мілн»[Прим. 1]
Корабельня Scotts Shipbuilding and Engineering Company, Грінок
Первинна вартість £ 659 512
Закладено 24 січня 1940
Спущено на воду 30 грудня 1941
Введено в експлуатацію 6 серпня 1942
На службі 19421959
Статус 27 квітня 1959 року проданий до ВМС Туреччини (перейменований на TCG «Альп Арслан»)
Нагороди 2 бойових відзнаки[Прим. 2][1]
Бойовий досвід Друга світова війна
Битва за Атлантику
Арктичні конвої
* Конвой PQ 18
* Конвой QP 14
* Конвой ON 154
* Конвой JW 53
* Конвой RA 53
* Конвой RA 54A
* Конвой JW 55
* Конвой RA 55
* Конвой JW 56B
* Конвой RA 56
* Конвой JW 57
* Конвой RA 57
* Конвой RA 59
* Конвой JW 60
* Конвой RA 60
Середземномор'я
Операція «Смолоскип»
Сицилійська операція
Операція «Тангстен»
Операція «Нептун»
Ідентифікація
Параметри
Тоннаж 1 966 тонн (стандартна)
2 790 тонн (повна)
Довжина 110,4 м
Ширина 11,3 м
Висота 4,3 м
Осадка 3,0 м
Технічні дані
Рухова установка 2 × парових турбіни Parsons
3 × парових котли Admiralty
Гвинти 2
Потужність 48 000 к.с.
Швидкість 36 вузлів (67 км/год)
Дальність плавання 5 500 миль (10 186 км) на швидкості 15 вузлів
Екіпаж 224 офіцери та матроси
Озброєння
Артилерія 6 (3 × 2) × 120-мм універсальних гармат Mk XI
Торпедно-мінне озброєння 4 (1 × 4) × 533-мм торпедних апарати
42 глибинних бомби
Зенітне озброєння 1 × 102-мм універсальна гармата QF 4 inch Mk V
4 (1 × 4) × 40-мм автоматичні зенітні гармати QF 2 Mark VIII
2 × 20-мм автоматичні зенітні гармати «Ерлікон»
12 (2 × 4; 2 × 2) × 12,7-мм зенітних кулеметів Vickers .50
TCG «Алп-Арслан»
TCG Piyale Paşa


Служба
Держава прапора Туреччина Туреччина
Належність  Військово-морські сили Туреччини
На честь другого султана держави сельджуків Алп-Арслана
На службі 19591971
Прийнятий 29 червня 1959
Виведений зі складу флоту 1971
Статус проданий на брухт
Ідентифікація
Параметри
Технічні дані
Озброєння

«Мілн» (англ. HMS Milne (G14) — військовий корабель, лідер ескадрених міноносців типу «M» Королівського військово-морського флоту Великої Британії за часів Другої світової війни.

Ескадрений міноносець «Мілн» був закладений 24 січня 1940 року на верфі компанії Vickers-Armstrongs у Ньюкасл-апон-Тайн. 30 грудня 1941 року він був спущений на воду, а 6 серпня 1942 року увійшов до складу Королівських ВМС Великої Британії.

Есмінець взяв активну участь у бойових діях на морі в Другій світовій війні, бився у Північній Атлантиці, на Середземному морі, супроводжував арктичні, середземноморські та атлантичні конвої, підтримував висадку союзних військ в операціях «Смолоскип» та «Нептун». За проявлену мужність та стійкість у боях бойовий корабель відзначений двома бойовими відзнаками[1].

16 серпня 1957 року разом з однотипними есмінцями «Марна», «Метеор», «Матчлес» проданий Туреччині, де після модернізації був перейменований на TCG «Алп-Арслан» та 29 червня 1959 року увійшов до складу ВМС Туреччини. Корабель служив до 1971 року поки не був списаний і згодом розібраний на брухт[1].

Бойовий шляхРедагувати

1942Редагувати

9 вересня 1942 року «Мілн» приєднався до конвою PQ 18, який під потужною охороною йшов до Архангельська. «Мілн» діяв у складі далекого ескорту з 16 есмінців, який очолював крейсер «Сцилла»[Прим. 3]. У ході переходу конвой зазнав численних нападів німецьких підводних човнів та літаків Люфтваффе.

З 12 по 15 вересня 1942 року конвой піддався інтенсивній атаці 35 пікіруючих бомбардувальників Ju 88A-4 KG 30 та 42 торпедоносців KG 26 (I/KG 26 з 28 He 111H-6 та III/KG 26 з 14 Ju 88A-4). Тактикою дії німецьких літаків був одночасний та взаємоузгоджений напад торпедоносців та частки бомбардувальників на головні сили ескорту, які відволікали бойові кораблі від транспортних суден, і у цей час авіагрупа III/KG 26 потужною торпедною атакою, відомою як «золота гребінка»[en], нищила беззахисні транспортники.

На фоні бомбардування кораблі та судна союзників одночасно атакували німецькі підводні човни. Частка з них була потоплена ескортом. Так, есмінець «Фолкнор» потопив U-88, «Імпульсів» — U-457 та «Онслоу» у взаємодії з палубною авіацією ескортного авіаносця «Евенджер» — U-589. Однак, попри затятий спротив кораблів ескорту, тільки за 12 вересня вісім суден з сорока було потоплено німцями. 14 вересня британський танкер MV «Ателтемлер» був пошкоджений внаслідок торпедної атаки U-457 і згодом затонув. Ще два транспортних судна затопила німецька авіація на підходах до Мурманської бухти. Загалом під час переходу загинуло 13 суден.

16 вересня 1942 року есмінець «Мілн» приєднався до головних сил флоту для супроводження конвою QP 14, що повертався з СРСР до Лох-Ів у Шотландії. 65 бойових кораблів супроводжували невеличкий транспортний конвой з 17 суден[Прим. 4].

У цілому конвой втратив шість кораблів та суден, тільки один U-435 встиг потопити чотири союзних судна.

1943Редагувати

21 лютого 1943 року «Мілн» вийшов на супровід чергового конвою JW 53 до Росії[Прим. 5][2]

1944Редагувати

28 січня 1944 року «Мілн» вийшов з ескортною групою конвою JW 56B, що прямував до Кольської затоки[Прим. 6]. Транспортний конвой зазнав скоординовані атаки німецьких субмарин.[3].

У ході зіткнень «Гарді» дістав важких пошкоджень і був затоплений. 30 січня есмінці «Метеор» і «Вайтхол» південно-східніше острову Ведмежий затопили німецький підводний човен U-314.

3 лютого 1944 року «Мілн» з есмінцями «Опорт'юн», «Севідж», «Оффа», «Венус», «Віджілент», «Інконстант», «Махратта», «Метеор», «Маскітер», «Скодж», «Гурон» і «Сторд» вийшов на супровід арктичного конвою RA 56 від берегів Радянської Росії.

30 березня 1944 року есмінець був включений до складу сил[Прим. 7], що готувались до проведення операції «Тангстен» — атаці палубною авіацією королівського військово-морського флоту Великої Британії німецького лінкора «Тірпіц». Британське командування побоювалося, що цей єдиний лінкор, що лишився у німців і переховувався в Алта-фіорді, після ремонту знову стане загрозою стратегічно важливим арктичним конвоям, які доставляли вантажі до Радянського Союзу. Знищення лінкора дозволило б звільнити кілька важких бойових кораблів, що дислокувалися у Північному морі для протидії «Тірпіцу».

3 квітня 1944 року літаки з п'яти авіаносців завдали удару по «Тірпіцу». Британські льотчики на 42 пікіруючих бомбардувальниках Fairey Barracuda у супроводі 80 винищувачів зустріли серйозний опір німців. Й хоча п'ятнадцять авіабомб вразили ціль, німецький лінійний корабель суттєвих збитків не зазнав. Через два місяці він знову увійшов до строю. Втрати британців склали чотири літаки, дев'ять льотчиків загинули.

20 квітня 1944 року «Мілн» вийшов у черговий похід до Кольської затоки, супроводжуючи крейсер «Дайадем» і ескортні авіаносці «Фенсер» і «Актівіті», куди без втрат прибули 23 квітня[Прим. 8].

31 травня 1944 року есмінець «Мілн» виявив південно-західніше Ведмежого острову німецький підводний човен U-289, який атакував глибинними бомбами та затопив.

З 17 до 24 серпня 1944 року есмінець діяв в охороні конвою JW 59, що вийшов з Лох-Ів до Кольської затоки[Прим. 9]. На зворотному шляху «Мілн» ескортував конвой RA 59A.

З 17 до 23 вересня 1944 року есмінець входив до складу ескорту конвою JW 60[Прим. 10] до Мурманська та зворотний конвой RA 60.

Див. такожРедагувати

ПосиланняРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • English, John (2001). Afridi to Nizam: British Fleet Destroyers 1937–43. Gravesend, Kent: World Ship Society. ISBN 0-905617-64-9. 
  • Friedman, Norman (2006). British Destroyers & Frigates: The Second World War and After. Annapolis, Maryland: Naval Institute Press. ISBN 1-86176-137-6. 
  • March, Edgar J. (1966). British Destroyers: A History of Development, 1892-1953; Drawn by Admiralty Permission From Official Records & Returns, Ships' Covers & Building Plans. London: Seeley Service. OCLC 164893555. 
  • Smith, Peter C. (2010). Fighting Flotilla: RN Laforey Class Destroyers in WW2 (вид. 2nd). Barnsley, UK: Pen & Sword Maritime. ISBN 978-1-84884-273-1. 
  • Whitley, M. J. (1988). Destroyers of World War 2. Annapolis, Maryland: Naval Institute Press. ISBN 0-87021-326-1. 

ПриміткиРедагувати

Виноски
  1. На честь адмірала шотландського та британського флоту Девіда Мілна.
  2. 2 бойових відзнаки за участь у кампаніях та битвах: за арктичні конвої (1942), за кампанію в Північній Африці (1942-1943).
  3. До складу далекого ескорту входили: крейсер «Сцилла» і 16 есмінців «Ашанті», «Онслот», «Онслоу», «Опорт'юн», «Оффа», «Ескімо», «Сомалі», «Тартар», «Марна», «Мартін», «Мілн», «Метеор», «Фокнор», «Фьюрі», «Інтрепід», «Імпульсів».
  4. До складу ескорту входили: 2 лінкори «Дюк оф Йорк» і «Енсон», ескортний авіаносець «Евенджер», 4 важкі крейсери: «Камберленд», «Лондон», «Норфолк», «Саффолк», 3 легкі крейсери: «Джамайка», «Сцилла», «Шеффілд», 32 есмінці: «Амазон», «Ашанті», «Бланкні», «Брахам», «Бульдог», «Ковдрей», «Еко», «Ексмут», «Ескімо», «Фокнор», «Фьюрі», «Інтрепід», «Імпульсів», «Кеппель», «Маккей», «Марна», «Міддлтон», «Мілн», «Метеор», «Монтроз», «Оклі», «Онслот», «Онслоу», «Опорт'юн», «Оффа», «Сомалі», «Тартар», «Вітленд», «Веномос»,«Вілтон», «Віндзор», «Ворчестер».
  5. До океанського ескорту конвою JW 53 входили: крейсер «Сцилла», есмінці «Фокнор», «Боудіка», «Інглефілд», «Мілн», «Обд'юрет», «Обідіент», «Опорт'юн», «Орвелл», «Фьюрі», «Імпульсів», «Інтрепід» і польський «Оркан».
  6. До складу ескорту конвою JW 56B входили: важкий крейсер «Бервік», легкий крейсер «Бермуда», есмінці «Сігнет», «Гарді», «Гурон», «Інконстант», «Махратта», «Мілн», «Маскітер», «Метеор», «Оффа», «Опорт'юн», «Севідж», «Скодж», «Сторд», «Венус», «Віджілент», «Віраго», «Ресле», «Вайтхол», «Весткотт», корвети та тральщики.
  7. Загалом до операції «Тангстен» залучались: лінкори «Герцог Йоркський» під прапором адмірала Б. Фрезера та «Енсон» під прапором віце-адмірала Г.Мура, 6 авіаносців «Вікторіос», «Фьюріос», «Імперор», «Фенсер», «Серчер» та «Персьюер», 4 крейсери «Белфаст», «Рояліст», «Шеффілд» і «Ямайка»; 16 есмінців «Віджілент», «Вейкфул», «Віраго», «Верулам», «Матчлес», «Марна», «Метеор», «Мілн», «Урса», «Андонтед», «Онслот», «Джавелін», «Свіфт», канадські «Алгонкін» і «Сіу», польський «Піорун».
  8. Перехід здійснювали: ескортні авіаносці «Фенсер» і «Актівіті», крейсер «Дайадем» і есмінців «Бігл», «Боудіка», «Інконстант», «Кеппель», «Матчлесс», «Марна», «Метеор», «Мілн», «Маскітер», «Улісс», «Віраго», «Верулам», «Волкер», «Вайтхол», «Весткотт», «Ресле», канадські фрегати.
  9. До складу ескорту конвою JW 59 входили: ескортні авіаносці «Страйкер» і «Віндекс», легкий крейсер «Джамайка», есмінці «Капріс», «Марна», «Мілн», «Маскітер», «Метеор».
  10. До складу ескорту конвою JW 60 входили: ескортні авіаносці «Страйкер» і «Кампаніа», лінкор «Родні», легкий крейсер «Дайадем», есмінці «Марна», «Мілн», «Метеор», «Маскітер», «Венус», «Саумарез», «Скорпіон», «Верулам», «Віраго», «Волейдж», канадські «Алгонкін» і «Сіу».
Джерела