HMS Windsor (D42)
«Віндзор» (D42) (англ. HMS Windsor (D42) — військовий корабель, ескадрений міноносець «Модифікований Адміралті» типу «W» Королівського військово-морського флоту Великої Британії за часів Другої світової війни.
HMS «Віндзор» (D42) | ||
---|---|---|
HMS Windsor (D42) | ||
Британський есмінець «Віндзор» на поході | ||
Служба | ||
Тип/клас | ескадрений міноносець «Адміралті» типу «W» | |
Держава прапора | Велика Британія | |
Належність | Військово-морські сили Великої Британії | |
На честь | другий корабель флоту на ім'я «Віндзор»[Прим. 1] | |
Корабельня | Scotts Shipbuilding and Engineering Company, Грінок | |
Замовлено | 9 грудня 1916 | |
Закладено | квітень 1917 | |
Спущено на воду | 21 червня 1918 | |
Введено в експлуатацію | 28 серпня 1918 | |
На службі | 1918–1946 | |
Статус | 4 березня 1947 проданий на брухт | |
Нагороди | 6 бойових відзнак[Прим. 2][1] | |
Бойовий досвід | Друга світова війна Битва за Атлантику Дюнкерська евакуація Арктичні конвої * Конвой PQ 18 * Конвой QP 14 Нормандська операція | |
Ідентифікація | ||
Девіз | «Збережемо вдачу вдома» (лат. Stet fortuna domus) | |
Параметри | ||
Тоннаж | 1 100 т (стандартна) 1 510 т (повна) | |
Довжина | 95,1 м | |
Ширина | 9 м | |
Осадка | 2,7 м | |
Технічні дані | ||
Рухова установка | 2 × парових турбіни Brown-Curtis 3 × парових котли Admiralty | |
Гвинти | 2 | |
Потужність | 27 000 к.с. | |
Швидкість | 34 вузли (63 км/год) | |
Дальність плавання | 3 500 миль (6 482 км) на швидкості 15 вузлів 900 миль (1 667 км) на швидкості 32 вузла | |
Екіпаж | 110 офіцерів та матросів | |
Озброєння | ||
Артилерія | 4 × 102-мм універсальні гармати QF 4 inch Mk V 4 (2 × 2) × 5,56-мм кулемети Lewis | |
Торпедно-мінне озброєння | 6 (2 × 3) × 533-мм торпедних апаратів 20 глибинних бомб | |
Зенітне озброєння | 1 × 76-мм зенітна гармата QF 3-inch 20 cwt |
«Віндзор» був закладений у квітні 1917 року на верфі компанії Scotts Shipbuilding and Engineering Company у Гріноку, де 21 червня 1918 року корабель був спущений на воду. 28 серпня 1918 року він увійшов до складу Королівських ВМС Великої Британії.
«Віндзор» увійшов до складу британських ВМС наприкінці Першої світової війни. Був включений до Великого Флоту з базуванням на Скапа-Флоу. У листопаді 1918 року корабель брав участь в процедурі капітуляції німецького Флоту відкритого моря. За часів Другої світової війни брав активну участь у бойових діях на морі, бився у Північній Атлантиці, біля берегів Норвегії, Франції, Нідерландів, супроводжував атлантичні та арктичні транспортні конвої.
За проявлену мужність та стійкість у боях бойовий корабель нагороджений шістьма бойовими відзнаками[1].
Історія
ред.1939—1940
ред.З початком Другої світової війни перебував у складі Домашнього флоту. З жовтня 1939 року у складі Командування Західних підходів залучався до протичовнової оборони узбережжя.
З 26 травня 1940 року «Віндзор» брав активну участь в евакуації союзних військ з обложеного німцями Дюнкерка. Здійснив декілька переходів. 27 травня за два переходи врятував понад 1 000 військових, яких доставив до Дувра[Прим. 3][1]. 28 травня евакуював під атаками літаків Люфтваффе ще партію союзних військ (від атак з повітря загинуло 30 людей).
30 травня привіз ще 606 військових з французького берега. 31 травня здійснив два походи, вивіз з Дюнкерка 658 та 588 людей за рейс відповідно. 1 червня екіпаж «Віндзора» врятував ще 493 особи, 2 числа 644 британських та французьких солдатів за два переходи й 3 червня британський корабель вивіз 1 022 вояки (загалом за час операції «Динамо», есмінець евакуював 3 991 особу).
1942
ред.На початку вересня 1942 року «Віндзор» включили до групи есмінців, що забезпечували конвой PQ 18[Прим. 4]
8 вересня есмінець «Віндзор» разом з іншими кораблями вийшли для дозаправляння паливом кораблів і суден у фіорді Лов-Саунд[en] на Шпіцбергені для конвоїв, що прямували Арктикою. 20 числа він вийшов у море з «Імпульсів» та «Фьюрі» супроводжувати танкер RFA «Олігарх» на зустріч конвою QP 14, що повертався з СРСР до Лох Ю у Шотландії. 65 бойових кораблів супроводжували невеличкий транспортний конвой з 17 суден[Прим. 5].
Див. також
ред.Примітки
ред.- Виноски
- ↑ на честь міста Віндзор.
- ↑ 6 бойових відзнак за участь у кампаніях та битвах Другої світової війни: за битву за Атлантику (1939-40), за евакуацію з Дюнкерка (1940), за арктичні конвої (1942), за дії в Ла-Манші (1943-1943), за бої в Північному морі (1942-1945), за Нормандську операцію (1944).
- ↑ У наслідок авіаційного нальоту німецької авіації 23 військових на борту есмінця загинуло, ще 60 дістали поранень.
- ↑ До складу сил дозаправлення конвою PQ 18 входили: есмінці «Оклі», «Ковдрей», «Вустер» і «Віндзор», а також танкери RFA «Олігарх» і RFA «Блю Рейнджер»
- ↑ До складу ескорту входили: 2 лінкори «Дюк оф Йорк» і «Енсон», ескортний авіаносець «Евенджер», 4 важкі крейсери: «Камберленд», «Лондон», «Норфолк», «Саффолк», 3 легкі крейсери: «Джамайка», «Сцилла», «Шеффілд», 32 есмінці: «Ашанті», «Амазон», «Бланкні», «Брахам», «Бульдог», «Ковдрей», «Еко», «Екліпс», «Ескімо», «Фокнор», «Фьюрі», «Інтрепід», «Імпульсів», «Кеппель», «Маккей», «Марна», «Міддлтон», «Мілн», «Метеор», «Монтроз», «Оклі», «Онслот», «Онслоу», «Опорт'юн», «Оффа», «Сомалі», «Тартар», «Вітленд», «Веномос», «Вілтон», «Віндзор», «Вустер»
- Джерела
Джерела
ред.- HMS Windsor (D 42). на uboat.net. Архів оригіналу за 20 червня 2010. Процитовано 13 травня 2018. (англ.)
- HMS WINDSOR (D 42) - V & W-class Destroyer. на naval-history.net. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 13 травня 2018. (англ.)
- Эскадренные миноносцы типа V и W (1917). на wunderwafe.ru. Архів оригіналу за 22 лютого 2014. Процитовано 13 травня 2018. (рос.)
Посилання
ред.- H.M.S. Windsor (1918) [Архівовано 13 травня 2018 у Wayback Machine.]
Література
ред.- Whitley, M. J. (1988). Destroyers of World War Two: An International Encyclopedia, Volume 1988, Part 2. Annapolis, Maryland: Naval Institute Press. ISBN 0-87021-326-1. Архів оригіналу за 11 січня 2014. Процитовано 13 травня 2018.
- Preston, Antony (1971). 'V & W' Class Destroyers 1917-1945. London: Macdonald. OCLC 464542895.
- Raven, Alan; Roberts, John (1979). 'V' and 'W' Class Destroyers. Man o' War. Т. 2. London: Arms & Armour. ISBN 0-85368-233-X.