Вікіпедія

HMS Blencathra (L24)

«Блінкатра»
HMS Blencathra (L24)


Служба
Тип/клас Ескортний міноносець типу «Хант»
Держава прапора Велика Британія Велика Британія
Належність  Військово-морські сили Великої Британії
На честь єдиний корабель флоту на ім'я «Блінкатра»
Корабельня Велика Британія Cammell Laird, Беркенгед
Замовлено 4 вересня 1939
Закладено 11 листопада 1939
Спущено на воду 6 серпня 1940
Введено в експлуатацію 14 грудня 1940
На службі 1940-1952
Статус у липні 1948 року виведений до резерву; 2 січня 1957 року розібраний на брухт
Нагороди 7 бойових відзнак[Прим. 1][1]
Бойовий досвід Друга світова війна
Битва за Атлантику
Середземномор'я
* Сицилійська операція
* Висадка союзників в Італії
** Операція «Аваланч»
* Адріатична кампанія
Додеканеська кампанія
Ідентифікація
Параметри
Тоннаж 1 070 тонн (стандартна)
1 450 тонн (повна)
Довжина 85,3 м
Ширина 9,6 м
Осадка 2,51 м
Технічні дані
Рухова установка 2 × парових турбіни Parsons
2 × парових котли Admiralty
Гвинти 2
Потужність 19 000 к.с.
Швидкість 27,5 вузлів (51 км/год)
Дальність плавання 3500 миль (6 500 км) на швидкості 15 вузлів (28 км/год)
Екіпаж 164 офіцери та матроси
Озброєння
Артилерія 4 (2 × 2) × 102-мм універсальних гармати Mk XVI
Торпедно-мінне озброєння 2 бомбоскидачі
60 глибинних бомб
Зенітне озброєння 16 (4 × 4) × × 40-мм автоматичних зенітних гармат QF 2 pounder Mark VIII в установці MK.VII
2 (2 × 1) × 20-мм автоматичні зенітні гармати «Ерлікон»

«Блінкатра» (L24) (англ. HMS Blencathra (L24) — військовий корабель, ескортний міноносець типу «Хант» «II» підтипу Королівського військово-морського флоту Великої Британії за часів Другої світової війни.

«Блінкатра» закладений 11 листопада 1939 року на корабельні компанії Cammell Laird у Беркенгеді. 6 серпня 1940 року він був спущений на воду, а 14 грудня 1940 року увійшов до складу Королівських ВМС Великої Британії.

Ескортний міноносець «Блінкатра» брав участь у бойових діях на морі в Другій світовій війні, змагався біля західних берегів Європи, на Середземному морі. Залучався до підтримки висадки морських десантів в Італії і Франції, супроводжував транспортні конвої союзників.

За проявлену мужність та стійкість у боях бойовий корабель заохочений сьома бойовими відзнаками[1].

Історія служби ред.

Після введення в експлуатацію «Блінкатра» одразу ж розпочав приймальні випробування, за якими були доопрацювання. Після їх завершення в січні 1941 року він розпочав службу у складі 1-ї ескадреної міноносної флотилії, що базувалася в Портсмуті, здійснював патрулювання і охорону конвоїв у Ла-Манші. 12 травня 1941 року він разом з «Берклі» супроводжував важкий крейсер «Бервік» з Портсмута до Росайта, де «Бервік» мав завершити ремонт, після чого повернувся до своїх рутинних обов'язків.

14 березня 1942 року корабель брав участь у невдалій спробі перехопити німецький торговий рейдер «Міхель» до того, як той зміг вирватися в північну частину Атлантичного океану, і зазнав пошкоджень, коли німецький допоміжний крейсер відкрив по британському ескортному міноносцю вогонь. 18 червня 1942 року німецька авіація пошкодила його гарматним вогнем і майже не знищила бомбами, коли конвой, який «Блінкатра» супроводжував у Ла-Манші, потрапив під повітряну атаку.

У другій половині 1942 року «Блінкатра» був переведений до 21-ї флотилії есмінців — до якої також були приписані однотипні кораблі «Каттісток», «Коттесмор», «Ферні», «Гарт», «Голдернесс», «Мендіп», «Мейнелл» і «Пітчлі» — що базувалися в Ширнессі, для чергування з супроводу конвоїв між гирлом Темзи та Ферт-оф-Форт.

У травні 1943 року Королівський флот відібрав «Блінкатру» для участі в операції «Хаскі», вторгненні союзників на Сицилію, запланованому на липень 1943 року. У червні 1943 року він вирушив з Гарвіча до річки Клайд, де 21 червня 1943 року приєднався до легкого крейсера «Уганда», есмінців «Віцерой», «Воллес», «Візерінгтон» і «Вулстон» та ескортних есмінців «Ерроу», «Бланкні», «Брекон», «Бріссенден», «Гемблдон», «Ледбері» і «Мендіп», які супроводжували військовий конвой WS 31/KMF 17 на ділянці переходу між Клайдом і Гібралтаром. 26 червня 1943 року конвої розділилися, і есмінці «Амазон», «Бульдог» і «Фоксхаунд», що базувалися в Гібралтарі, та ескортний міноносець «Блекмор» взяли на себе супроводження конвою WS 31, який продовжив свій шлях до Фрітауна, Сьєрра-Леоне, на шляху до Близького Сходу, в той час як «Блінкантра» з екіпажем попрямував до Гібралтару в супроводі KMF 17, 28 червня 1943 року прибувши туди.

10 березня 1944 року «Бланкні», «Блінкатра», «Брекон», «Ексмур» і американський «Медісон» виявили неподалік від міста Остія та скоординованою атакою глибинними бомбами потопили U-450. Усі 42 члени екіпажу були взяті в полон.

29 березня 1944 року есмінець «Ульстер» виявив північніше Палермо за допомогою сонара ASDIC німецький підводний човен. У ранкові години 30 березня U-223 був атакований північно-східніше Палермо глибинними бомбами британських есмінців «Лафорей» і «Тьюмалт», що вимусило його спливти на поверхню й вступити в артилерійську дуель з британськими кораблями. Незабаром підійшли есмінці «Гамблдон» і «Блінкатра» і в результаті перестрілки німецький підводний човен був затоплений, втім U-223 встигнув потопити британський есмінець «Лафорей». З екіпажу U-223 23 людини загинули та 27 були врятовані британцями.

У травні 1944 року «Блінкатра» був приписаний до 21-ї флотилії есмінців у Ширнессі і розпочав навчання з підготовки до вторгнення в Нормандію. На початку червня 1944 року він приєднався до 113-ї ескортної групи, що складалася з фрегатів «Волдегрейв» і «Вітакер» та шлюпів «Гарт» і «Вімбрел», і разом з ними вирушив до Мілфорд-Гейвен, звідки група мала супроводжувати конвой EBP 2 — п'ять військових транспортів з підрозділами американської армії для висадки на плацдармі «Юта», штабний корабель для керування військами десанту з «Малберрі B» і три менших торговельних судна — до Нормандії. Висадка була відкладена на 24 години до 6 червня 1944 року через погану погоду, але конвой вийшов з Бристольської затоки того ж дня під охороною 113-ї ескортної групи і фрегатів «Спрегг» і «Стокхем» 112-ї ескортної групи, пройшов протоку Солент 7 червня 1944 року і прибув до плацдарму «Юта» 8 червня 1944 року. Потім «Блінкатра» попрямував до Плімута і, діючи разом з «Гемблдоном» і «Мендіпом», охороняв конвої, що перевозили підкріплення і припаси на нормандські плацдарми, доки 30 червня 1944 року не був звільнений від цих обов'язків.

Після завершення операції «Нептун» «Блінкатра» залишався в Ла-Манші для патрулювання, захисту конвоїв і підтримки військових операцій у Франції до серпня 1944 року. 3 серпня 1944 року він зазнав пошкоджень, коли намагалася врятувати захоплену німецьку людино-торпеду, і її підривний заряд здетонував.

Див. також ред.

Примітки ред.

Виноски
  1. ↑ 7 бойових відзнак за участь у кампаніях та битвах: за операції в Північному морі (1941-1945), за дії в протоці Ла-Манш (1942-1944), за Сицилійську операцію (1943), за висадку в Салерно (1943), за бойові дії в Егейському морі (1943), за висадку в Нормандії (1944), за бойові дії в Середземному морі (1944)
Джерела
  1. ↑ а б HMS BLENCATHRA (L 24) - Type I, Hunt-class Escort Destroyer.

Посилання ред.

Література ред.

  • Blair, Clay (2000). Hitler's U-Boat War: The Hunters 1939—1942. London: Cassell & Co. ISBN 0-304-35260-8.
  • Colledge, J. J. & Warlow, Ben: Ships of the Royal Navy — The Complete Record of all Fighting Ships of the Royal Navy from the 15th Century to the Present. Newbury, UK: Casemate, 2010. ISBN 978-1-935149-07-1.
  • English, John (1987). The Hunts: A history of the design, development and careers of the 86 destroyers of this class built for the Royal and Allied Navies during World War II. World Ship Society. ISBN 0-905617-44-4.
  • Whitley, M. J. (1988). Destroyers of World War Two. Annapolis, Maryland: Naval Institute Press. ISBN 0-87021-326-1.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=HMS_Blencathra_(L24)&oldid=40995874