HMS Viceroy (D91)

«Віцерой» (англ. HMS Viceroy (D91) — військовий корабель, ескадрений міноносець «Торнікрофт» типу «V» Королівського військово-морського флоту Великої Британії за часів Першої та Другої світових війн.

«Віцерой»
HMS Viceroy (D91)

Британський есмінець «Віцерой»
Служба
Тип/клас	ескадрений міноносець «Торнікрофт» типу «V»
Держава прапора	Велика Британія
Належність	Військово-морські сили Великої Британії
На честь	єдиний бойовий корабель флоту на ім'я «Віцерой»^{[Прим. 1]}
Корабельня	John I. Thornycroft & Company Limited, Вулстон
Замовлено	30 червня 1916
Закладено	15 грудня 1916
Спущено на воду	17 листопада 1917
Введено в експлуатацію	5 лютого 1918
На службі	1918–1946
Статус	у червні 1948 року проданий на брухт
Нагороди	2 бойових відзнаки^{[Прим. 2]}^[1]
Бойовий досвід	Перша світова війна Друга світова війна Битва за Атлантику Сицилійська операція
Ідентифікація
Девіз	«Іменем короля» (англ. In the King’s name)
Параметри
Тоннаж	1 120 т (стандартна)
Довжина	91-95 м
Ширина	9,3 м
Осадка	3,2 м
Технічні дані
Рухова установка	2 × парових турбіни Brown-Curtis 3 × парових котли Yarrow
Гвинти	2
Потужність	27 000 к.с.
Швидкість	36 вузлів (67 км/год)
Дальність плавання	3 500 миль (6 482 км) на швидкості 15 вузлів 900 миль (1 667 км) на швидкості 32 вузли
Екіпаж	134 офіцери та матроси
Озброєння
Артилерія	4 × 102-мм гармати QF 4 inch Mk V в установках P Mk.I
Торпедно-мінне озброєння	6 (3 × 2) × 533-мм торпедних апаратів
Зенітне озброєння	1 × 76-мм гармати QF 3-inch 20 cwt в установці HA Mk.II

«Віцерой» був закладений 15 грудня 1916 року на верфі компанії John I. Thornycroft & Company Limited у Вулстоні. 17 листопада 1917 року він був спущений на воду, а 5 лютого 1918 року увійшов до складу Королівських ВМС Великої Британії.

Корабель брав участь у бойових діях на морі в Першій та Другій світових війнах. У роки Другої світової переважно бився в Атлантиці, на Середземному морі, біля берегів Франції, Англії та Африки. 16 квітня 1945 року атакою глибинними бомбами потопив німецький підводний човен U-1274 поблизу Ньюкасл-апон-Тайн. За проявлену мужність та стійкість у боях удостоєний двох бойових відзнак^[1].

Історія служби

Міжвоєнний час

31 серпня 1921 року «Віцерой» приєднався до легких крейсерів «Каледон», «Кастор», «Корделіа» та «Кюрасоа» й есмінців «Вектіс», «Венеція», «Ванквішер», «Вайолент», «Віконт», «Вінчелсі» та «Волфхаунд» у морському поході по Балтійському морю. Британські кораблі пройшли Північне море, канал Кайзера Вільгельма, й увійшли до Балтики, потім відвідали Данциг у Вільному місті Данциг; Мемель у Клайпедському краї; Лієпаю та Ригу в Латвії, столицю Естонії Таллінн, Гельсінкі, Фінляндія; Стокгольм, Швеція; Копенгаген, Данія; Гетеборг, Швеція; і Крістіанія, Норвегія, перед тим, як 15 жовтня 1921 року повернутися через Північне море і закінчити похід у порту Едгар, Шотландія.

1941

25 березня 1941 року «Віцерой» вийшов з іншими британськими кораблями на забезпечення конвою WS 7^{[Прим. 3]}.

1945

16 квітня 1945 року «Віцерой» супроводжував конвой FS 1874 біля Сандерленда, коли німецький підводний човен U-1274 атакував, торпедував і потопив танкер «Ательдуке». Британський есмінець провів контратаку, залишивши U-1274 нерухомим на дні Північного моря на північ від Ньюкасла-апон-Тайна. Але, до кінця не було ясно, чи був U-1274 потоплений, тому 24 квітня «Віцерой» повернувся на місце події, знайшов U-1274 там же, на морському дні, і скинув ще глибинні бомби на ворожий підводний човен. Серед уламків, що спливли на поверхню моря, екіпаж «Віцероя» дістав з води коньяк, який знаходився на борту U-1274, і побудував для нього презентаційний футляр. Перший морський лорд, адмірал флоту Ендрю Браун Каннінгем, направив його прем'єр-міністру Вінстону Черчиллю, який у записці від 12 травня 1945 р. висловив подяку адміралу Каннінгему та екіпажу «Віцероя» за «цікавий сувенір» та поздоровлення за перемогу.

Див. також

Примітки

Виноски

↑ на честь віцекороля Індії
↑ 2 бойових відзнаки за участь у кампаніях та битвах Другої світової війни: за дії в Північному морі (1942-1945), за Сицилійську операцію (1943).
↑ До складу ескорту конвою WS 7 входили: легкі крейсери «Каїр» і «Единбург», есмінці «Віцерой», «Вінчелсі», «Сен-Клер», «Екліпс», «Фоксхаунд». Лінкори «Нельсон» і «Рівендж» провадили далекий океанський ескорт

Джерела

↑ ^а ^б HMS VICEROY (D 91) — V & W-class Destroyer. Архів оригіналу за 9 січня 2021. Процитовано 8 січня 2021.

Посилання

HMS VICEROY (D 91) - V & W-class Destroyer. на naval-history.net. Архів оригіналу за 9 січня 2021. Процитовано 8 січня 2021. (англ.)
HMS Viceroy (L 21). на uboat.net. Архів оригіналу за 2 грудня 2020. Процитовано 8 січня 2021. (англ.)
Эскадренные миноносцы типа V и W (1917). на wunderwafe.ru. Архів оригіналу за 22 лютого 2014. Процитовано 8 січня 2021. (рос.)
HMS Viceroy (L21) [Архівовано 10 січня 2021 у Wayback Machine.]
H.M.S. Viceroy (1917) [Архівовано 10 січня 2021 у Wayback Machine.](англ.)

Література

Whitley, M. J. (1988). Destroyers of World War Two: An International Encyclopedia, Volume 1988, Part 2. Annapolis, Maryland: Naval Institute Press. ISBN 0-87021-326-1. Архів оригіналу за 11 січня 2014. Процитовано 8 січня 2021.
Preston, Antony (1971). 'V & W' Class Destroyers 1917-1945. London: Macdonald. OCLC 464542895.
Raven, Alan; Roberts, John (1979). 'V' and 'W' Class Destroyers. Man o' War. Т. 2. London: Arms & Armour. ISBN 0-85368-233-X.

[1] на честь віцекороля Індії

[2] 2 бойових відзнаки за участь у кампаніях та битвах Другої світової війни: за дії в Північному морі (1942-1945), за Сицилійську операцію (1943).

[4] До складу ескорту конвою WS 7 входили: легкі крейсери «Каїр» і «Единбург», есмінці «Віцерой», «Вінчелсі», «Сен-Клер», «Екліпс», «Фоксхаунд». Лінкори «Нельсон» і «Рівендж» провадили далекий океанський ескорт

[naval-history.net-3] а ^б HMS VICEROY (D 91) — V & W-class Destroyer. Архів оригіналу за 9 січня 2021. Процитовано 8 січня 2021.

[Прим. 1]

[Прим. 2]

[1]

[Прим. 3]