HMS Woolston (L49)
«Вулстон» (англ. HMS Woolston (L49) — військовий корабель, ескадрений міноносець «Торнікрофт» типу «W» Королівського військово-морського флоту Великої Британії за часів Першої та Другої світових війн.
| «Вулстон» | ||
|---|---|---|
| HMS Woolston (L49) | ||
 | ||
| Британський есмінець «Вулстон» | ||
| Служба | ||
| Тип/клас | ескадрений міноносець «Торнікрофт» типу «W» | |
| Держава прапора | .svg){kind=small} Велика Британія
| |
| Належність |  Військово-морські сили Великої Британії
| |
| На честь | єдиний бойовий корабель флоту на ім'я «Вулстон» | |
| Корабельня | John I. Thornycroft & Company Limited, Вулстон | |
| Замовлено | 9 грудня 1916 | |
| Закладено | 25 квітня 1917 | |
| Спущено на воду | 28 червня 1918 | |
| Введено в експлуатацію | 25 березня 1918 | |
| На службі | 1918–1947 | |
| Статус | 18 лютого 1947 року проданий на металобрухт | |
| Нагороди | 4 бойових відзнаки[Прим. 1][1] | |
| Бойовий досвід | Перша світова війна Друга світова війна Битва за Атлантику Кампанія в Арктиці * Конвой PQ 12 Битва на Середземному морі * Сицилійська операція | |
| Ідентифікація | ||
| Девіз | «Йдемо шляхами наших предків» (лат. Quo majores ducunt) | |
| Параметри | ||
| Тоннаж | 1 120 т (стандартна) | |
| Довжина | 91 м | |
| Ширина | 9,3 м | |
| Осадка | 3,2 м | |
| Технічні дані | ||
| Рухова установка | 2 × парових турбіни Brown-Curtis 3 × парових котли Yarrow | |
| Гвинти | 2 | |
| Потужність | 27 000 к.с. | |
| Швидкість | 36 вузлів (67 км/год) | |
| Дальність плавання | 3 500 миль (6 482 км) на швидкості 15 вузлів 900 миль (1 667 км) на швидкості 32 вузли | |
| Екіпаж | 134 офіцери та матроси | |
| Озброєння | ||
| Артилерія | 4 × 102-мм гармати QF 4 inch Mk V в установках P Mk.I | |
| Торпедно-мінне озброєння | 6 (3 × 2) × 533-мм торпедних апаратів | |
| Зенітне озброєння | 1 × 76-мм гармати QF 3-inch 20 cwt в установці HA Mk.II | |
«Вулстон» був закладений 25 квітня 1917 року на верфі компанії John I. Thornycroft & Company Limited у Вулстоні. 27 січня 1918 року він був спущений на воду, а 28 червня 1918 року увійшов до складу Королівських ВМС Великої Британії.
Корабель брав участь у бойових діях на морі в Першій та Другій світових війнах. У роки Другої світової переважно бився в Атлантиці, на Середземному морі, біля берегів Франції, Англії та Норвегії. За проявлену мужність та стійкість у боях удостоєний чотирьох бойових відзнак[1].
Історія служби ред.
1942 ред.
1 березня 1942 року з порту Рейк'явіка до Мурманська у супроводі ближнього ескорту вирушив конвой PQ 12, який налічував 16 вантажних суден зі стратегічно важливими матеріалами та військовою технікою для Радянського союзу. 3 та 5 числа з Рейк'явіка та зі Скапа-Флоу відповідно вийшли сили далекого океанського супроводження[Прим. 2] У той же час з Росії вийшов назустріч конвой QP 8. Місцем рандеву для транспортних конвою та кораблів ескорту визначався норвезький острів Ян-Маєн.
За даними британської розвідки на перехоплення транспортних конвоїв[2] німці зібрали рейдову групу на чолі з лінкором «Тірпіц»[Прим. 3]. Невдовзі після виходу німецького рейдера з норвезького фіорду підводний човен «Сівулф» виявив його у відкритому морі. Обидва угруповання кораблів здійснили спробу напасти на противника, але марно. Урешті-решт «Тірпіц» повернув додому, а 12 березня 1942 року конвой PQ 12 благополучно прибув до Мурманська, не втративши жодного корабля чи судна.
Згодом корабель входив до складу ескортних сил, що супроводжували арктичні конвої PQ 13, QP 8 та QP 10[Прим. 4].
Див. також ред.
Примітки ред.
- Виноски
- ↑ 4 бойових відзнаки за участь у кампаніях та битвах Другої світової війни: за битву за Атлантику (1941), за арктичні конвої (1942), за бої в Північному морі (1941-43), за операцію «Хаскі» (1943).
- ↑ До складу ескорту конвою PQ 12 входили: лінкори «Кінг Джордж V» і «Дюк оф Йорк», лінійний крейсер «Рінаун», авіаносець «Вікторіос», важкий крейсер «Бервік», легкий крейсер «Кенія», есмінці «Ашанті», «Бедуїн», «Еко», «Екліпс», «Фокнор», «Фьюрі», «Гроув», «Ікарус», «Інконстант», «Інтрепід», «Джавелін», «Ланкастер», «Ледбері», «Лукаут», «Онслоу», «Панджабі», «Тартар», «Верден», «Веллз» і «Вулстон», радянський «Гремящий»; тральщики «Госсамер», «Харрієр», «Гусар», «Спідвел», військові траулери
- ↑ До складу рейдової групи входили: лінкор «Тірпіц», есмінці Z5 «Пауль Якобі», Z7 «Герман Шеман», Z14 «Фрідріх Ін», Z25.
- ↑ До складу сил далекого ескорту конвоїв PQ 13, QP 8 та QP 10 входили: лінкори «Кінг Джордж V» і «Дюк оф Йорк», авіаносець «Вікторіос», важкий крейсер «Бервік», легкий крейсер «Кенія», есмінці «Ашанті», «Бедуїн», «Еко», «Екліпс», «Фокнор», «Фьюрі», «Гроув», «Ікарус», «Інконстант», «Інтрепід», «Джавелін», «Ланкастер», «Ледбері», «Лукаут», «Онслоу», «Панджабі», «Тартар», «Верден», «Веллз» і «Вулстон».
- Джерела
- ↑ Tirpitz Sortie against PQ12 and QP8. Архів оригіналу за 21 лютого 2020. Процитовано 2 липня 2021.
Посилання ред.
- HMS WOOLSTON (L 49) - V & W-class Destroyer. на naval-history.net. Архів оригіналу за 9 серпня 2021. Процитовано 2 липня 2021. (англ.)
- HMS Woolston (L 49). на uboat.net. Архів оригіналу за 18 квітня 2021. Процитовано 2 липня 2021. (англ.)
- Эскадренные миноносцы типа V и W (1917). на wunderwafe.ru. Архів оригіналу за 22 лютого 2014. Процитовано 2 липня 2021. (рос.)
Література ред.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: HMS Woolston (L49) |
- Whitley, M. J. (1988). Destroyers of World War Two: An International Encyclopedia, Volume 1988, Part 2. Annapolis, Maryland: Naval Institute Press. ISBN 0-87021-326-1. Архів оригіналу за 11 січня 2014. Процитовано 2 липня 2021.
- Preston, Antony (1971). 'V & W' Class Destroyers 1917-1945. London: Macdonald. OCLC 464542895.
- Raven, Alan; Roberts, John (1979). 'V' and 'W' Class Destroyers. Man o' War. Т. 2. London: Arms & Armour. ISBN 0-85368-233-X.