Відкрити головне меню
HMS «Метеор» (G73)
HMS Meteor (G73)


Служба
Тип/клас ескадрений міноносець типу «M»
Держава прапора Велика Британія Велика Британія
Належність  Військово-морські сили Великої Британії
На честь дев'ятий корабель флоту на ім'я «Метеор»
Корабельня Alexander Stephen and Sons, Глазго
Первинна вартість £ 457 512
Замовлено 7 липня 1939
Закладено 14 вересня 1940
Спущено на воду 3 листопада 1941
Введено в експлуатацію 12 серпня 1942
На службі 1942-1959
Статус 29 червня 1959 року проданий до ВМС Туреччини (перейменований на TCG «Піяле-паша»)
Нагороди 5 бойових відзнак[Прим. 1][1]
Бойовий досвід Друга світова війна
Битва за Атлантику
Арктичні конвої
* Конвой PQ 18
* Конвой QP 14
* Конвой ON 154
* Конвой JW 53
* Конвой JW 55
* Конвой RA 55
* Конвой JW 56
* Конвой RA 56
* Конвой JW 57
* Конвой RA 57
* Конвой RA 59
* Конвой JW 60
* Конвой RA 60
Середземномор'я
Операція «Смолоскип»
Операція «Нептун»
Ідентифікація
Параметри
Тоннаж 1 920 тонн (стандартна)
2 769 тонн (повна)
Довжина 110,4 м
Ширина 11,3 м
Висота 4,3 м
Осадка 3,0 м
Технічні дані
Рухова установка 2 × парових турбіни Parsons
3 × парових котли Admiralty
Гвинти 2
Потужність 48 000 к.с.
Швидкість 36 вузлів (67 км/год)
Дальність плавання 5 500 миль (10 186 км) на швидкості 15 вузлів
Екіпаж 190 офіцерів та матросів
Озброєння
Артилерія 6 (3 × 2) × 120-мм універсальних гармат Mk XI
Торпедно-мінне озброєння 4 (1 × 4) × 533-мм торпедних апарати
42 глибинних бомби
Зенітне озброєння 1 × 102-мм універсальна гармата QF 4 inch Mk V
4 (1 × 4) × 40-мм автоматичні зенітні гармати QF 2 Mark VIII
2 × 20-мм автоматичні зенітні гармати «Ерлікон»
12 (2 × 4; 2 × 2) × 12,7-мм зенітних кулеметів Vickers .50
TCG «Піяле-паша»
TCG Piyale Paşa


Служба
Держава прапора Туреччина Туреччина
Належність  Військово-морські сили Туреччини
На честь видатного адмірала Оттоманської імперії Піяле-пашу
На службі 19591979
Прийнятий 29 червня 1959
Виведений зі складу флоту 1979
Статус проданий на брухт
Ідентифікація
Параметри
Технічні дані
Озброєння

«Метеор» (англ. HMS Meteor (G73) — військовий корабель, ескадрений міноносець типу «M» Королівського військово-морського флоту Великої Британії за часів Другої світової війни.

Ескадрений міноносець «Метеор» закладений 14 вересня 1940 на верфі компанії Alexander Stephen and Sons у Глазго. 3 листопада 1941 року він був спущений на воду, а 12 серпня 1942 року увійшов до складу Королівських ВМС Великої Британії. Есмінець взяв активну участь у бойових діях на морі в Другій світовій війні, бився у Північній Атлантиці, біля берегів Франції, Англії та Норвегії, супроводжував арктичні та атлантичні конвої. За проявлену мужність та стійкість у боях бойовий корабель заохочений п'ятьма бойовими відзнаками[1].

16 серпня 1957 року разом з однотипними есмінцями «Мілн», «Марна», «Матчлес» проданий Туреччині, де після модернізації був перейменований на TCG «Піяле-паша» та 29 червня 1959 року увійшов до складу ВМС Туреччини. Корабель служив до 1979 року поки не був списаний і згодом розібраний на брухт[1].

Зміст

СлужбаРедагувати

1942Редагувати

На початку вересня 1942 року «Метеор» включений до складу сил ескорту для супроводу арктичного конвою PQ 18[Прим. 2], що доставляв за програмами ленд-лізу озброєння, військову техніку і важливі матеріали та майно до Радянського Союзу й під потужною охороною йшов до Архангельська.

«Метеор» діяв у складі далекого ескорту з 16 есмінців, який очолював крейсер «Сцилла». У ході переходу конвой зазнав численних нападів німецьких підводних човнів та літаків Люфтваффе. З 12 по 15 вересня 1942 року конвой піддався інтенсивній атаці 35 пікіруючих бомбардувальників Ju 88A-4 KG 30 та 42 торпедоносців KG 26 (I/KG 26 з 28 He 111H-6 та III/KG 26 з 14 Ju 88A-4). Тактикою дії німецьких літаків був одночасний та взаємоузгоджений напад торпедоносців та частки бомбардувальників на головні сили ескорту, які відволікали бойові кораблі від транспортних суден, і у цей час авіагрупа III/KG 26 потужною торпедною атакою, відомою як «золота гребінка»[en], нищила беззахисні транспортники.

На фоні бомбардування кораблі та судна союзників одночасно атакували німецькі підводні човни. Частка з них була потоплена ескортом. Так, есмінець «Фолкнор» потопив U-88, «Імпульсів» — U-457 та «Онслоу» у взаємодії з палубною авіацією ескортного авіаносця «Евенджер» — U-589. Однак, попри затятий спротив кораблів ескорту, тільки за 12 вересня вісім суден з сорока було потоплено німцями. 14 вересня британський танкер MV «Ателтемлер» був пошкоджений внаслідок торпедної атаки U-457 і згодом затонув. Ще два транспортних судна затопила німецька авіація на підходах до Мурманської бухти. Загалом під час переходу загинуло 13 суден.

16 вересня есмінець «Метеор» приєднався до сил флоту для супроводження конвою QP 14, що повертався з СРСР до Лох-Ів у Шотландії. 65 бойових кораблів супроводжували невеличкий транспортний конвой з 17 суден[Прим. 3]. У цілому конвой втратив шість кораблів та суден, тільки один U-435 встиг потопити чотири союзних судна.

1944Редагувати

28 січня 1944 року «Метеор» вийшов з ескортною групою конвою JW 56B, що прямував до Кольської затоки[Прим. 4]. Транспортний конвой зазнав скоординовані атаки німецьких субмарин.[2].

У ході зіткнень «Гарді» дістав важких пошкоджень і був затоплений. 30 січня есмінці «Метеор» і «Вайтхол» південно-східніше острову Ведмежий затопили німецький підводний човен U-314.

3 лютого 1944 року «Метеор» з есмінцями «Опорт'юн», «Севідж», «Оффа», «Венус», «Віджілент», «Інконстант», «Махратта», «Мілн», «Маскітер», «Скодж», «Гурон» і «Сторд» вийшов на супровід арктичного конвою RA 56 від берегів Радянської Росії.

З 17 до 24 серпня 1944 року есмінець діяв в охороні конвою JW 59, що вийшов з Лох-Ів до Кольської затоки[Прим. 5]. На зворотному шляху «Метеор» ескортував конвой RA 59A.

З 17 до 23 вересня 1944 року «Метеор» супроводжував конвой JW 60[Прим. 6] до Мурманська та зворотний конвой RA 60.

Див. такожРедагувати

ПосиланняРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • English, John (2001). Afridi to Nizam: British Fleet Destroyers 1937–43. Gravesend, Kent: World Ship Society. ISBN 0-905617-64-9. 
  • Friedman, Norman (2006). British Destroyers & Frigates: The Second World War and After. Annapolis, Maryland: Naval Institute Press. ISBN 1-86176-137-6. 
  • March, Edgar J. (1966). British Destroyers: A History of Development, 1892-1953; Drawn by Admiralty Permission From Official Records & Returns, Ships' Covers & Building Plans. London: Seeley Service. OCLC 164893555. 
  • Smith, Peter C. (2010). Fighting Flotilla: RN Laforey Class Destroyers in WW2 (вид. 2nd). Barnsley, UK: Pen & Sword Maritime. ISBN 978-1-84884-273-1. 
  • Whitley, M. J. (1988). Destroyers of World War 2. Annapolis, Maryland: Naval Institute Press. ISBN 0-87021-326-1. 

ПриміткиРедагувати

Виноски
  1. 5 бойових відзнак за участь у кампаніях та битвах: за арктичні конвої (1942-1944), за битву за Атлантику (1942—1943), за кампанію в Північній Африці (1942), за бої в Егейському морі (1944), за Середземноморську кампанію (1945).
  2. До складу далекого ескорту конвою PQ 18 входили: крейсер «Сцилла» і 16 есмінців «Ашанті», «Онслот», «Онслоу», «Опорт'юн», «Оффа», «Ескімо», «Сомалі», «Тартар», «Марна», «Мартин», «Мілн», «Метеор», «Фокнор», «Фьюрї», «Інтрепід», «Імпалсів».
  3. До складу ескорту входили: 2 лінкори «Дюк оф Йорк» і «Енсон», ескортний авіаносець «Евенджер», 4 важкі крейсери: «Камберленд», «Лондон», «Норфолк», «Саффолк», 3 легкі крейсери: «Джамайка», «Сцилла», «Шеффілд», 32 есмінці: «Ашанті», «Амазон», «Бланкні», «Брахам», «Бульдог», «Ковдрей», «Еко», «Екліпс», «Ескімо», «Фокнор», «Фьюрі», «Інтрепід», «Імпульсів», «Кеппель», «Маккей», «Марна», «Міддлтон», «Мілн», «Метеор», «Монтроз», «Оклі», «Онслот», «Онслоу», «Опорт'юн», «Оффа», «Сомалі», «Тартар», «Вітленд», «Веномос», «Вілтон», «Віндзор», «Ворчестер».
  4. До складу ескорту конвою JW 56B входили: важкий крейсер «Бервік», легкий крейсер «Бермуда», есмінці «Сігнет», «Гарді», «Гурон», «Інконстант», «Махратта», «Мілн», «Маскітер», «Метеор», «Оффа», «Опорт'юн», «Севідж», «Скодж», «Сторд», «Венус», «Віджілент», «Віраго», «Ресле», «Вайтхол», «Весткотт», корвети та тральщики.
  5. До складу ескорту конвою JW 59 входили: ескортні авіаносці «Страйкер» і «Віндекс», легкий крейсер «Джамайка», есмінці «Капріс», «Марна», «Мілн», «Маскітер», «Метеор».
  6. До складу ескорту конвою JW 60 входили: ескортні авіаносці «Страйкер» і «Кампаніа», лінкор «Родні», легкий крейсер «Дайадем», есмінці «Марна», «Мілн», «Метеор», «Маскітер», «Венус», «Саумарез», «Скорпіон», «Верулам», «Віраго», «Волейдж», канадські «Алгонкін» і «Сіу».
Джерела