Відкрити головне меню
HMS «Монтроз» (D01)
HMS Montrose (D01)
HMS Montrose 1932 IWM FL 16379.jpg
Лідер ескадрених міноносців «Монтроз». 1932
Служба
Тип/клас лідер ескадрених міноносців типу «Адміралті»
Держава прапора Велика Британія Велика Британія
Належність  Військово-морські сили Великої Британії
На честь перший корабель флоту на ім'я «Монтроз»[Прим. 1]
Корабельня Hawthorn Leslie and Company, Геббурн
Замовлено квітень 1917
Закладено 4 жовтня 1917
Спущено на воду 10 червня 1918
Введено в експлуатацію 14 вересня 1918
На службі 19181945
Статус 31 січня 1946 року списаний на брухт
Нагороди 6 бойових відзнак[Прим. 2][1]
Бойовий досвід Друга світова війна
Битва за Атлантику
Конвой OG 24
Дюнкерська евакуація
Арктичні конвої
* Конвой PQ 18
* Конвой QP 14
* Конвой RA 51
* Конвой JW 52
Нормандська операція
Ідентифікація
Девіз «Він старається у труднощах»
(лат. In ardua Tendit)
Параметри
Тоннаж 1 580 тонн (стандартна)
2 053 тонна (повна)
Довжина 98,3 м
Ширина 9,68 м
Висота 3,81 м
Технічні дані
Рухова установка 2 × парових турбіни Parsons
4 × парових котли Yarrow
Гвинти 2
Потужність 40 000 к.с.
Швидкість 38 вузлів (70 км/год)
Дальність плавання 6 000 миль (11 000 км) на швидкості 15 вузлів
Екіпаж 164 офіцери та матроси
Озброєння
Артилерія 5 × 120-мм універсальних гармат BL 4.7 inch /45
Торпедно-мінне озброєння 6 (2 × 3) × 533-мм торпедних апаратів
Зенітне озброєння 1 × 76,2-мм зенітна гармата QF 3-inch 20 cwt
2 × 20-мм автоматичних зенітних гармати «Ерлікон»

«Монтроз» (D01) (англ. HMS Montrose (D01) — військовий корабель, лідер ескадрених міноносців типу «Адміралті» Королівського військово-морського флоту Великої Британії за часів Другої світової війни.

Лідер ескадрених міноносців «Монтроз» був закладений 4 жовтня 1917 року на верфі компанії Hawthorn Leslie and Company у Геббурні. 10 червня 1918 року він був спущений на воду, а 14 вересня 1918 року увійшов до складу Королівських ВМС Великої Британії. Лідер був одним з 8 лідерів типу «Адміралті» (також відомий тип лідерів, як «Скотт») та став першим з бойових кораблів британського флоту, що дістав це ім'я.

«Монтроз» проходив службу у складі британських ВМС, за часів Другої світової війни брав активну участь у бойових діях на морі, бився у Північній Атлантиці, біля берегів Європи, супроводжував атлантичні та арктичні транспортні конвої.

За проявлену мужність та стійкість у боях бойовий корабель нагороджений шістьма бойовими відзнаками[1].

ІсторіяРедагувати

Передвоєнний часРедагувати

Після введення до строю корабель служив на різних флотах та станціях Королівського флоту. У березні 1920 року однім із завдань лідера стала допомога в евакуації залишків[ru] Білої армії з Новоросійська. 1921 році «Монтроз» відряджений до сил Середземноморського флоту Британії, де проходив службу протягом 8 років. Залучався до проведення низки операцій та військових навчань Королівського флоту. 1929 він повернувся до берегів Англії, де увійшов до резервних сил Командування Нор, згодом до складу Домашнього флоту Імперії, де служив з 1930 до 1932 року. Потім виведений до резерву. Напередодні війни переведений до Девонпорту, де встав на капітальний ремонт і модернізацію. На серпень 1939 року лідер 17-ї флотилії есмінців Командування Західних підходів.

1939—1940Редагувати

З початком Другої світової війни перебував у складі Домашнього флоту. У жовтні разом з есмінцями 16-ї флотилії «Вустер», «Веномос», «Вайлд Свон», «Ветеран», «Веріті», «Віверн» й «Вітшед» виконували завдання зі супроводження конвоїв в Англійській протоці та у південно-західних підходах, базуючись на Портсмут.

З квітня 1940 року у складі Командування Південно-Західних підходів залучався до протичовнової оборони узбережжя. 3 квітня на чолі групи есмінців «Велокс», «Верден», «Вейкфул», траулера «Лідс Юнайтед» та двох французьких есмінців вийшов на забезпечення супроводу конвою OG 24, що мав виходити з Гібралтару.

У травні 1940 року «Монтроз» взяв активну участь в евакуації союзних військ з обложеного німцями Дюнкерка. Врятував 925 військових, яких доставив до Дувра[1]. 29 травня корабель виходив у другій похід до французького берега, коли в тумані наразився на буксир Sun V, який зламав ніс корабля. Лідер відтягнули назад до Дувра на ремонт.

20 серпня 1940 року з іншими есмінцями[Прим. 3] перейшов до 16-ї флотилії есмінців, що забезпечувала охорону східного узбережжя Англії, базуючись на військово-морську базу в Гаріджі.

27 серпня 1940 року виконував завдання з прикриття роботи мінних тральщиків, що розчищали мінні поля на східному узбережжі Англії, коли німецька авіація розпочала наліт на британські кораблі. У ході авіаційного нальоту німці затопили есмінець «Врен». Відбиваючи напад, «Монтроз» збив щонайменше один літак противника, але внаслідок влучення ворожих бомб зазнав певних пошкоджень і знову змушений був повернутися в доки на відновлення. Згодом його перевели до Чатема, де лідер встав на ремонтні та модернізаційні роботи на тривалий термін.

1942Редагувати

6 вересня 1942 року «Монтроз» разом з есмінцем «Волпол» включили до ескорту конвою QP 14[Прим. 4], що повертався з Радянського Союзу після доставки за програмами ленд-лізу озброєння, військової техніки і важливих матеріалів та майна.

10 вересня з есмінцями «Брамгам», «Маккей» і «Кеппель» прикривали лінкори «Герцог Йоркський» і «Енсон» і крейсер «Джамайка», що повертались до берегів Англії.

1943Редагувати

З 23 по 26 січня 1943 року «Монтроз» залучався до ескортування конвою JW 52 з 15 транспортників, які йшли до Кольської затоки. «Монтроз» діяв у складі далекого ескорту, який очолював лінкор «Енсон»[Прим. 5].

1944—1945Редагувати

До початку 1945 року виконував завдання з протичовнової та протиповітряної оборони морських рубежів Британії. У січні 1945 року визнаний таким, що конструктивно невідновлюваним і виведений з сил флоту. 31 січня 1946 року проданий на брухт до Блайта, де розібраний на метал.

Див. такожРедагувати

ПосиланняРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Colledge, J. J.; Warlow, Ben (2006) [1969]. Ships of the Royal Navy: The Complete Record of all Fighting Ships of the Royal Navy (Rev. ed.). London: Chatham Publishing. ISBN 978-1-86176-281-8.
  • Friedman, Norman (2009). British Destroyers From Earliest Days to the Second World War. Annapolis, Maryland: Naval Institute Press. ISBN 978-1-59114-081-8. 
  • Rohwer, Jürgen (2005). Chronology of the War at Sea 1939-1945: The Naval History of World War Two (вид. Third Revised). Annapolis, Maryland: Naval Institute Press. ISBN 1-59114-119-2. 
  • Whitley, M. J. (1988). Destroyers of World War Two. Annapolis, Maryland: Naval Institute Press. ISBN 0-87021-326-1. 
  • Preston, Antony (1971). 'V & W' Class Destroyers 1917—1945. London: Macdonald. OCLC 464542895.

ПриміткиРедагувати

Виноски
  1. на честь шотландського 1-го маркіза Монтроза.
  2. 6 бойових відзнак за участь у кампаніях та битвах Другої світової війни: за битву за Атлантику (1939-40), за евакуацію з Дюнкерка (1940), за арктичні конвої (1942-43), за бої в Північному морі (1942-1944), за дії в Ла-Манші (1943-1944), за Нормандську операцію (1944).
  3. «Малькольм», «Антілоуп», «Амбускейд», «Віверн», «Вітшед», «Вустер», «Веріті», «Ветеран», «Вайлд Свон» та «Веномос».
  4. До складу ескорту QP 14 входили: 2 лінкори «Герцог Йоркський» і «Енсон», ескортний авіаносець «Евенджер», 4 важкі крейсери: «Камберленд», «Лондон», «Норфолк», «Саффолк», 3 легкі крейсери: «Джамайка», «Сцилла», «Шеффілд», 32 есмінці: «Ашанті», «Амазон», «Бланкні», «Брахам», «Бульдог», «Ковдрей», «Еко», «Екліпс», «Ескімо», «Фокнор», «Фьюрї», «Інтрепід», «Імпульсів», «Кеппель», «Маккей», «Марна», «Міддлтон», «Мілн», «Метеор», «Монтроз», «Оклі», «Онслот», «Онслоу», «Опорт'юн», «Оффа», «Сомалі», «Тартар», «Вітленд», «Веномос»,«Вілтон», «Віндзор», «Вустер».
  5. До складу ескорту конвою JW 52 входили: лінкор «Енсон», крейсери «Бермуда», «Кент», «Глазго», «Шеффілд», лідери «Інглефілд» і «Монтроз», есмінці «Бігл», «Бланкні», «Бульдог», «Еко», «Екліпс», «Фокнор», «Ледбері», «Матчлес», «Міддлтон», «Мушкетер», «Оффа», «Онслот», «Піорун», «Квінборо», «Рейдер», корвети «Лотус» і «Старворт», тральщик «Бритомарт».
Джерела