«Гро́зний» (рос. «Грозный») — військовий корабель, ескадрений міноносець типу 7 військово-морського флоту СРСР за часів радянсько-фінської та Другої світової війн.

«Грозний»
«Грозный»
Файл:Groznyy(EM)1942.jpg
Радянський есмінець «Грозний». 1942
Служба
Тип/клас ескадрений міноносець типу 7
Держава прапора СРСР СРСР
Належність  Військово-морський флот СРСР
На честь перший корабель флоту на ім'я «Грозний»
Корабельня ССЗ № 190, Ленінград
Закладено 21 грудня 1935
Спущено на воду 31 липня 1936
Введено в експлуатацію 9 грудня 1938
На службі 19381956
Статус 10 жовтня 1957 року затонув у ролі корабля-мішені під час випробувань ядерної зброї у Чорний губі на Новій Землі
Нагороди Орден Червоного Прапора
Бойовий досвід Друга світова війна
Радянсько-фінська війна
Битва за Атлантику
Кампанія в Арктиці
Десант у губі Велика Західна Ліца
Арктичні конвої
* Конвой PQ 16
Ідентифікація
Параметри
Тоннаж 1612 тонн (стандартна)
2215 тонн (повна)
Довжина 112,5 м
Ширина 10,2 м
Висота 3,1 м
Технічні дані
Рухова установка 2 × парових турбіни ГТЗА-24
4 × парових котли
Гвинти 2
Потужність 48 000 к.с.
Швидкість 38 вузлів (70,3 км/год)
Дальність плавання 2 200 миль (4 074 км) на швидкості 20 вузлів (37 км/год)
Екіпаж 246 офіцерів та матросів
Озброєння
Артилерія 4 (4 × 1) × 130-мм гармати Б-13
Торпедно-мінне озброєння 6 (2 × 3) × 533-мм торпедних апаратів 39-Ю
60 морських якірних мін КБ-3 або 65 мін зразка 1926 р., або 95 мін зразка 1912 р.
Зенітне озброєння 2 × 76-мм зенітні гармати 34-К
2 × 45-мм гармати 21-К
2 × 12,7-мм зенітних кулемети ДШК

Есмінець «Грозний» 21 грудня 1935 року закладений на верфі заводу ім. Жданова в Ленінграді, 31 липня 1936 року спущений на воду, а 9 грудня 1938 року введений до складу радянського Балтійського флоту. 10 жовтня 1957 року затонув під час випробувань ядерної зброї в Чорній губі на Новій Землі.

Історія

ред.

Есмінець «Грозний» після недовгого перебування у Балтійському флоті по Біломорсько-Балтійському каналу здійснив перехід до Заполяр'я, де 26 червня 1939 року увійшов до складу Північного флоту.

Під час радянсько-фінської війни есмінець проводив розвідку підходів до губи Петсамо, брав участь у прикритті мінних постановок, проводці транспортів, підтримував наступ 14-ї армії, вів артилерійський вогонь по опорних пунктах противника Вайтолахті і Керванто. 1 квітня 1940 року, після закінчення бойових дій, став на гарантійний ремонт на заводі № 402 (м. Молотовськ, сучасний Сєверодвінськ), який завершився лише 20 липня 1941 року — через місяць після початку війни.

У документах Головного штабу ВМФ зазначалося, що рівень підготовки екіпажу есмінця на той час був недостатнім. Тому спочатку його включили до складу Біломорської флотилії. Він брав участь у мінних постановках і в ескортуванні суден по Білому морю. 29 вересня 1941 року есмінець включили до складу дивізіону ескадрених міноносців Північного флоту і перевели в Полярний.

17 грудня 1941 року разом з британським важким крейсером «Кент» і есмінцем «Сокрушительний» «Грозний» узяв участь у безуспішній спробі перехоплення німецьких есмінців 8-ї флотилії, які проникли в Біле море і атакували британські тральщики «Хазард» і «Спіді».

У травні 1942 року «Грозний» входив до сил ескорту великого конвою PQ 16[Прим. 1], який супроводжував 35 транспортних суден (21 американське, 4 радянські, 8 британських, 1 голландське та одне під панамським прапором) до Мурманська від берегів Ісландії зі стратегічними вантажами і військовою технікою з США, Канади і Великої Британії. Його супроводжували 17 ескортних кораблів союзників, до острова Ведмежий конвой прикривала ескадра з 4 крейсерів і 3 есмінців[1].

Попри атакам німецького підводного човна U-703, повітряним нападам бомбардувальників He 111 та Ju 88 бомбардувальних ескадр I./KG 26 і KG 30 конвой, втратив сім суден і ще одне повернуло назад на початку походу, дістався свого місця призначення[2].

Див. також

ред.

Посилання

ред.
  • Грозный (1936) [Архівовано 10 березня 2022 у Wayback Machine.]
  • USSR Grozniy. на uboat.net. Архів оригіналу за 26 жовтня 2020. Процитовано 14 листопада 2019. (англ.)
  • Тип «Гневный» [Архівовано 26 червня 2020 у Wayback Machine.]

Література

ред.
  • Балакин С. А. Легендарные «Семёрки». Эсминцы «сталинской» серии. — М.: Коллекция, Яуза, ЭКСМО, 2007. — 208 с. ISBN 978-5-699-23784-5 (рос.)
  • Энциклопедия советских надводных кораблей 1941—1945. Платонов А. В. Полигон. 2002. стр. 187. (рос.)
  • Hill, Alexander (2018). Soviet Destroyers of World War II. New Vanguard. 256. Oxford, UK: Osprey Publishing. ISBN 978-1-4728-2256-7.
  • Whitley, M. J. (1988). Destroyers of World War 2. Annapolis, Maryland: Naval Institute Press. ISBN 0-87021-326-1.

Примітки

ред.
Виноски
  1. Ескорт конвою PQ 16: лінкори британський «Герцог Йоркський» і американський «Вашингтон», авіаносець «Вікторіос», важкі крейсери «Норфолк», «Лондон», «Кент» і американський «Вічита», легкі крейсери «Ліверпуль» та «Найджеріа», есмінці: британські «Акейтіз», «Ашанті», «Бланкні», «Екліпс», «Фокнор», «Фьюрі», «Гарланд», «Ікарус», «Інтрепід», «Ламертон», «Ледбарі», «Марна», «Мартин», «Міддлтон», «Онслоу», «Орібі», «Волонтир», «Вітленд», американські «Мейрант», «Рінд», «Рован» і «Вейнрайт», радянські «Грозний», «Куйбишев» та «Сокрушительний»; підводні човни «Сівулф» і «Трайдент», допоміжний корабель ППО «Аланбенк», тральщики «Брамбл», «Госсамер», «Хазард», «Леда», «Сігал», чотири корвети типу «Флавер» та французький корвет «Розелі», нафтовий танкер RFA Black Ranger (A163) та інші кораблі супроводження й забезпечення.
Джерела
  1. Convoy PQ.16. Архів оригіналу за 19 вересня 2020. Процитовано 14 листопада 2019.
  2. Arctic Convoys. Архів оригіналу за 30 березня 2019. Процитовано 14 листопада 2019.