Дніпровський район (Дніпропетровська область, 1928—2020)

район у Дніпропетровській області

Дніпровський райо́н (до 2016 року — Дніпропетровський район) — колишня адміністративно-територіальна одиниця Дніпропетровської області України. Адміністративний центр — місто Дніпро; органи влади були розміщені в смт Слобожанському. Створений у 1928 році. Кількість населення становила 83 588 осіб (на 1 квітня 2016 року).

Дніпровський район
ліквідована адміністративно-територіальна одиниця
COA Dniprovskyj rayon Ukraine.jpg Dniprovskiy rayon prapor.png
Герб Прапор
Розташування району
Район на карті регіону
Основні дані
Країна: СРСР СРСР (Flag of the Ukrainian Soviet Socialist Republic.svg УСРР),
Україна Україна
Область: Дніпропетровська область Дніпропетровська область
Код КОАТУУ: 1221400000
Утворений: 1928
Ліквідований: 19 липня 2020 року[1]
Населення: 83 558 (на 1.04.2016)
Площа: 1388 км²
Густота: 60.2 осіб/км²
Тел. код: +380-562
Облікова картка: Дніпровський район (Дніпропетровська область, 1928—2020)
Поштові індекси: 49490—52072
Населені пункти та ради
Районний центр: Дніпро
Міські ради: 1
Селищні ради: 2
Сільські ради: 11
Міста: 1
Смт: 2
Села: 34
Селища: 6
Районна влада
Голова ради: Пруденко Роман Вікторович
Голова РДА: Поклонська Віра Олегівна[2]
Вебсторінка: Дніпровська РДА
Адреса: 52005, Дніпропетровська область, Дніпровський р-н, смт. Слобожанське, вул. Теплична, 5
Мапа

Commons-logo.svg Дніпровський район у Вікісховищі

ГеографіяРедагувати

Загальна площа району — 5610 км².

Район межує з Магдалинівським, Новомосковським, Синельниківським, Солонянським, Криничанським і Петриківським районами Дніпропетровської області.

Полтавська область Полтавська область Новомосковський район,
Новомосковськ
Кам'янське Синельниківський район
Криворізький район Нікопольський район Запорізька область

Через територію району протікають такі річки — Дніпро, Самара, Оріль (колишнім руслом Протовчи), Кільчень, Мокра Сура. Ґрунт — чорноземний.

ІсторіяРедагувати

На території району знайдено поселення пізнього палеоліту, могильник та поселення часів мезоліту. Досліджені поселення епохи неоліту, знайдено предмети черняхівської культури.

Історія Дніпровського району бере початок з 1920 року, коли на базі заводських підсобних господарств міста Дніпро був організований Приміський район. Основним завданням цього району було забезпечення мешканців обласного центру та м. Кам'янське овочево-молочною продукцією.

Лисавето-Кам'янский район був утворений у 1923 р.[3]. Станом на 1928 рік (у період 1926–1927) з Діївського та Лоцман-Кам'янського районів створено Діїво-Лоцманський район.[4]. Станом на поч. 1929 рік з Лизавето-Кам'янського, Діїво-Лоцманського та Мануйлівського районів створено Дніпропетровський район[5]. Район ліквідований у 1930 році[6]. Дніпропетровський район поновлений у 1937 році[7]. Район ліквідований у 1959 році, а всі населені пункти віднесено до сусідніх районів. У 1965 році відновлюється існування району.

Ліквідований відповідно до постанови Верховної Ради України від 17 липня 2020 року «Про утворення та ліквідацію районів»[8].

Адміністративно-територіальний поділРедагувати

Район адміністративно-територіально поділяється на 1 міську ради, 2 селищні ради та 14 сільських рад, які об'єднують 43 населені пункти та підпорядковані Дніпровській районній раді. Адміністративний центр — місто Дніпро, яке має статус міста обласного значення, тому не входить до складу району.[9]

Найбільші населені пунктиРедагувати

Населений пункт Населення,
осіб (2001[10])
1 Підгородне 17 778
2 Слобожанське 11 528
3 Обухівка 8 266
4 Новоолександрівка 4 502
5 Сурсько-Литовське 4 264
6 Олександрівка 2 799
7 Балівка 2 777
8 Любимівка 2 610
9 Партизанське 2 591
10 Дослідне 2 126

НаселенняРедагувати

Розподіл населення за віком та статтю (2001)[11]
Стать Всього До 15 років 15-24 25-44 45-64 65-85 Понад 85
Чоловіки 36 685 6624 6041 11 048 9368 3456 148
Жінки 42 216 6098 5874 11 499 11 479 6641 625


За даними Головного управління статистики в Дніпропетровській області кількість населення в районі на 25 жовтня 2020 року становила 1179,3 тис. осіб[12]. Густота населення — 60 чол./км².

ПоселенняРедагувати

Поселення 1886 рік 1989 рік 2001 рік
10000-19999
Підгородне 3328 19500 18119
Слобожанське  — 10640 11528
5000-9999
Обухівка 1930+660 8100 8266
2000-4999
Новоолександрівка 4600 4502
Сурсько-Литовське 4700 4264
Олександрівка 379 2400 2799
Балівка 2700 2777
Любимівка 789 2700 2610
Партизанське 2600 2591
Дослідне  — 2000 2126
1000-1999
Чумаки  — 1780 1977
Новотаромське 720 1751
Старі Кодаки 1600 1619
Горянівське 1400 1443
Степове  — 1400 1375
Волоське 1500 1362
Новомиколаївка 1400 1314
Миколаївка 3800 1266
Зоря  — 1100 1071
500-999
Горького  — 940 975
Шевченко 1100 904
Степове 850 669

ЕкономікаРедагувати

ПромисловістьРедагувати

У районі діють 12 будівельних організацій та 16 промислових підприємств, зокрема такі як СП «Дніпропромбудекспорт», Балівський комбінат хлібопродуктів, ВАТ «Гарант», облкооппромторг облспоживспілки, завод дерев'яних виробів, комплектації та збуту, ВАТ «Новоолександрівський завод керамічних виробів», «Агровест», «Дніпроагропромбудматеріали», Східне підприємство електричних мереж, транспортне спецавтопідприємство.

Сільське господарствоРедагувати

Сьогодні район об'єднує всі приміські господарства і недаремно придбав славу сільськогосподарського «цеху» двох потужних індустріальних центрів — Дніпра та Кам'янського, забезпечуючи ці міста овочевою та молочною продукцією. Це, у свою чергу, і визначило овоче-молочний напрям у спеціалізації сільгосппідприємств.

Виробництвом сільськогосподарської продукції займаються 235 сільськогосподарських формувань.

Загальна площа сільськогосподарських земель становить 112,4 тис. га, у тому числі сільгоспугідь 111,3 тис. га, із них 92,7 тис. га — рілля. Площі, виділені під посіви сільгоспкультур, становлять 83,5 тис. га, у тому числі: під зернові культури — 43,3 тис. га, технічні — 11,0 тис. га, овочево-баштанні — 7,2 тис. га, кормові — 22,0 тис. га.

Господарства району спеціалізуються: у землеробстві — на вирощуванні зерна, особливо озимої пшениці, кукурудзи, соняшнику та цукрових буряків; у тваринництві — на виробництві молока, м'яса, яєць.

Найкращими є такі підприємства як ПАТ «Чумаки», науково-дослідна агрофірма «Наукова», ПрАТ АФ «Дніпро». Вищезазначені господарства мають можливість зрошувати поля завдяки Фрунзенській зрошувальній системі, яка складається з двох магістральних каналів довжиною 55 кілометрів, а також 10 міжгосподарських розподілювачів. Загальна довжина зрошувальної, викидної та колекторно-дренажної мережі — 1025 кілометрів.

ТранспортРедагувати

Дніпровський район є чи не найважливішим транспортним вузлом на Дніпрі після Києва. Місто має лише два об'їзних автошляхи: на шляху E105 (східний прохід через Новомосковськ) та на шляху від Запоріжжя в напрямку Кам'янського, Кривого Рогу, Києва (західний обхід міста). Усі транспортні засоби, що йдуть зі сходу на захід та у зворотному напрямку, проходять самим центром Дніпра по E50 через Амурський та Кайдацький мости.

Територією району проходять автошляхи E50М04, Н08, Н11, Н31, Р80, Т 0401, Т 0402, Т 0404, Т 0405, Т 0410, Т 0421 та Т 0444.

Виокремивши усі станції Дніпра, у районі лишаються лише дві залізничні станції: Балівка та Сурське.

Зупинні пункти: 40 км, 220 км, 221 км, 223 км, 229 км, 231 км, 233 км та 238 км.

Соціальна сфераРедагувати

До послуг населення району — 37 лікувальних закладів. Найбільші — центральна районна лікарня та Підгородненська міська лікарня. Відповідають сучасним вимогам також такі лікарні як Любимівська, Миколаївська, Сурсько-Литовська та Новоолександрівська. Крім того, у сільській місцевості працюють 16 фельдшерсько-акушерських пунктів, 13 амбулаторій, 4 дільничні лікарні, 2 профілакторії, 5 оздоровчих пунктів.

Діють 28 шкіл, 4 позашкільні установи: еколого-виробниче об'єднання дітей та учнівської молоді, Будинок дитячої творчості, центр технічної творчості та дозвілля школярів і молоді, дитячо-юнацький клуб фізичної підготовки.

Для потреб населення в районі функціонують 2 стадіони, 16 спортзалів, 43 спортивні майданчики, 15 клубів, кінотеатр, 2 музеї, 25 бібліотек.

ПолітикаРедагувати

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Дніпровського району були створені 44 виборчі дільниці. Явка на виборах складала — 53,04 % (проголосували 35 128 із 66 226 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 47,23 % (16 592 виборців); Сергій Тігіпко — 11,33 % (3 981 виборців), Юлія Тимошенко — 7,73 % (2 716 виборців), Анатолій Гриценко — 6,75 % (2 372 виборців), Олег Ляшко — 6,24 % (2 191 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 2,14 %.[13]

ПриміткиРедагувати

  1. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  2. Розпорядження Президента України від 11 грудня 2019 року № 481/2019-рп «Про призначення В.Поклонської головою Дніпровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області»
  3. Постанова ВУЦВК № 308 від 7 березня 1923 р. «Про адміністративно-територіяльний поділ Катеринославщини»
  4. Территориальное и административное деление Союза ССР (на нач. 1928 года) [и Список важнейших населенных мест] / [Предисл.: Н. А. Коковин, С. М. Гурвич]. — М. : Изд-во НКВД, 1928. — С. 113.(рос.)
  5. Административно-территориальное деление Союза ССР (на нач. 1929 года) и Список важнейших населенных пунктов :
    С хронолог. перечнем постановлений об изменении границ губерний, областей и республик с 1917 до 1929 г
     / [Сост. С. М. Гурвич; Ред. Н. А. Коковин]. — 8-е изд. — М. : Изд-во НКВД, 1929. — С. 105.
    (рос.)
  6. Постанова ВУЦВК і РНК УСРР № 225 від 2 вересня 1930 «Про ліквідацію округ та перехід на двоступневу систему управління»
  7. Постанова Президії ЦВК УРСР № 59 від 4 квітня 1937 р. «Про утворення адміністративних районів на територіях приміських смуг міських рад — обласних центрів»
  8. Постанова Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» № 807-IX від 17.07.2020 р. Архів оригіналу за 21 липня 2020. Процитовано 30 липня 2020. 
  9. Адміністративно-територіальний устрій Дніпровського району Архівовано 1 липня 2012 у Wayback Machine. на сайті Верховної Ради України
  10. За даними із сайту ВРУ
  11. Розподіл населення за статтю та віком, середній вік населення, Дніпропетровська область (осіб) - Регіон, 5 рiчнi вiковi групи, Рік, Категорія населення , Стать [Населення за статтю та віком…2001] (укр.). Державна служба статистики України. Архів оригіналу за 9 січня 2021. 
  12. Головне управління статистики в Дніпропетровській області[недоступне посилання з квітня 2019]
  13. ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України". www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 12 квітня 2016. 

ЛітератураРедагувати

  • Дніпропетровський район // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Дніпропетровська область / А.Я. Пащенко (голова редколегії тому), 1969 : 959с. — С.248-268, 258-260

ПосиланняРедагувати