Відкрити головне меню

Новоолександрівка (Дніпровський район)

село в Україні, центр Новоолександрівської сільської територіальної громади Дніпровського району Дніпропетровської області

Новоолекса́ндрівка — село в Україні, центр Новоолександрівської сільської територіальної громади Дніпровського району Дніпропетровської області. Населення за переписом 2001 року становило 4502 особи.

село Новоолександрівка
Країна Україна Україна
Область Дніпропетровська область
Район/міськрада Дніпровський район
Громада Новоолександрівська сільська громада
Код КОАТУУ 1221486201
Облікова картка Новоолександрівка 
Основні дані
Населення 4 502
Площа 9,1 км²
Густота населення 494 осіб/км²
Поштовий індекс 52070
Телефонний код +380 56
Географічні дані
Географічні координати 48°21′03″ пн. ш. 34°59′48″ сх. д. / 48.35083° пн. ш. 34.99667° сх. д. / 48.35083; 34.99667Координати: 48°21′03″ пн. ш. 34°59′48″ сх. д. / 48.35083° пн. ш. 34.99667° сх. д. / 48.35083; 34.99667
Середня висота
над рівнем моря
70 м
Водойми р. Мокра Сура
Відстань до
обласного центру
16 км
Відстань до
районного центру
24 км
Відстань до
залізничної станції
5 км
Місцева влада
Адреса ради с. Новоолександрівка, вул. Сурська, 74
Сільський голова Візір Олександр Олексійович
Карта
Новоолександрівка. Карта розташування: Україна
Новоолександрівка
Новоолександрівка
Новоолександрівка. Карта розташування: Дніпропетровська область
Новоолександрівка
Новоолександрівка
Мапа

Новоолександрівка у Вікісховищі?

Зміст

Географічне розташуванняРедагувати

Новоолександрівка розташована на берегах річки Мокра Сура в центральній частині Дніпропетровської області. Біля берегів річки висота над рівнем моря — 55-60 метрів, в інших частинах села досягає 90 метрів.

До Новоолександрівки примикають південні околиці міста Дніпра, входить до Дніпровської агломерації. На заході межує з селом Сурсько-Литовське, на сході — з селом Братське.

Поруч проходять автомобільні дороги Н08 і Т 0421 і залізниця, станція Платформа 221 км.

ІсторіяРедагувати

У другій половині XVIII століття в цій місцевості на берегах Сури поселилися переселенці з розташованого неподалік села Волоське. Поселення отримало назву Волоські Хутори. Ця територія входила на той час до складу Запорозької Січі.

У 1886 році у Волоських Хуторах проживало 550 осіб[1], село входило Волоської волості Катеринославського повіту Катеринославської губернії.

Після переселення сюди нових жителів слободу перейменували на Новонаселену, а ще пізніше село отримало сучасну назву.

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 1047 осіб (521 чоловічої статі та 526 — жіночої), з яких 1028 — православної віри[2].

Поблизу Новоолександрівки в XIX столітті виникли ще два села:

  • за Мокрою Сурою з'явилось поселення сімей, що прибули сюди з Лоцманської Кам'янки. Поселення спочатку називалось Лоцманські Хутори, потім Сурські Хутори, а з 1893 року — Сурсько-Покровське.
  • неподалік від Волоських Хуторів розміщувалося кріпосне село Лапіно. Назва від власника — полтавського поміщика Лапи. Згодом це село стали називати Селецьке.

За переписом 1897 року кількість мешканців Селецького становила 588 осіб (286 чоловічої статі та 301 — жіночої), з яких 586 — православної віри[3].

У 1953 році Сурсько-Покровське і Селецьке були приєднані до Новоолександрівки.

Археологічні розкопки показали, що місце­вість сучасної Новоолександрівської сільради була заселена ще у давні часи. Поблизу с. Ста­рих Кодаків виявлено палеолітичну стоянку (понад 40 тис. років тому); 2 стоянки пізнього палеоліту (понад 16 тис. років тому) виявлено біля с. Волоської, а також в с. Дніпровському. Могильник та 2 поселення часів мезоліту (13- 7 тис. років до н. е.) досліджувалися в с. Майорці та біля с. Волоського. Крім того, біля Волоського виявлено поселення часів неоліту (IV тисячоліт­тя до н. е.). Кілька поселень та могильники доби бронзи (III-І тисячоліття до н. е.) знайдені в селах Майорці, Дніпровському та Волоському. Поблизу останнього в кургані «Сторожова Могила» розкопано рештки найдавнішої в Схід­ній Європі гарби. Біля с. Волоського розкопу­вали також кургани скіфського часу (V-III сто­ліття до н. е.). Сарматське поховання (IV сто­ліття н. е.) знайдено поблизу с. Ракшівки. Могильники черняхівської культури (II-V сто­ліття н. е.) виявлені біля с. Волоського та в с. Дніпровському, поблизу Старих Кодаків знай­дено також рештки слов'янського поселення пе­ріоду Київської Русі. [4]

СучасністьРедагувати

Промисловість і господарствоРедагувати

Найбільше підприємство села — Новоолександрівський цегельний завод, одне з найбільших в Дніпропетровській області підприємств з виробництва керамічної цегли. Понад 200 працівників.

Також діє ТОВ Агрофірма «Новоолександрівська» та декілька фермерських господарств.

Заклади соціальної сфериРедагувати

У Новоолександрівці є середня загальносвітня школа, дошкільний навчальний заклад «Світлячок», дільнича лікарня, аптека, бібліотека.

У селі збудовано спортивний комплекс з футбольним полем, який є базою дитячої футбольної команди корпорації «АТБ».

Транспорт
Через Новоолександрівку проходять автошлях Н08 і регіональний автошлях Т 04 21, а також Придніпровська залізниця.

Пам'яткиРедагувати

Поблизу села наявний ландшафтний заказник місцевого значення Балка Кирпична.

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  2. рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-62)
  3. рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-63)
  4. Шаблон:Історія міст і сіл Української РСР. Том 4. Дніпропетровська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1969. — С. 959