Відкрити головне меню

Річки міста Дніпро — через територію міста Дніпро протікають (або протікали) річки Дніпро, Самара і низка малих річок та струмків.

Всі річки та струмки, що протікають (або протікали) на території міста Дніпро є складовими басейну річки Дніпро. В свою чергу, вони поділяються на притоки безпосередньо Дніпра, Самари та басейну Мокрої Сури.

Зміст

Дніпро та його протокиРедагувати

Докладніше: Дніпро

Найбільша річка, що дала назву місту, і ділить його територію на правобережну та лівобережну частини. Тече з північного заходу на південний схід і в центральній частині міста робить поворіт на південь і знов повертає на південний захід на межі міста з територією села Старі Кодаки Дніпровського району. В межах міста на Дніпрі розташовані острови Дика Коса, Діївський, Дівочий, Обухівський, Мировий, Намистанка, Зелений, Монастирський (колишній Комсомольський), п 'ять Шевських островів, Свинячий, Пороховий, Олексіївський, Кам 'янистий, Кодачок, Старуха, а до побудови Дніпрогесу в 1934 р. існував великий острів Воронцовський (його залишком є коса біля житлового масиву «Перемога»).

Також водами Дніпра омиваються півострови Файнберга, Ігренський (колишній острів). В акваторії розташовані затоки Діївська, Амур — Гавань, Шиянка (колишнє гирло однойменної річки, затока утворилась внаслідок спорудження Дніпрогесу).

В межах міста Дніпро через річку розташовані п 'ять мостів: Кайдацький, Амурський (Двохярусний), Центральний, Мерефо — Херсонський та Південний.

Архієрейська протокаРедагувати

Протока Дніпра, що відокремлює острів Монастирський від правого берега. Через неї на острів прокладено міст, що

з 'єднує обидві частини Парку культури та відпочинку ім. Т. Г. Шевченка. До спорудження Дніпрогесу в її руслі розташовувались камені Архієрейської забори, що нині лежать на дні.

Річиця або Старий ДніпроРедагувати

Протока Дніпра, що відокремлюється від основного русла в Таромському і протікає близько 7 кілометрів через Діївський лісопарк в Новокодацькому районі і впадає в Діївську затоку біля житлового масиву Червоний Камінь, розбиваючись на рукави та протоки у вигляді річкової дельти (див. Діївські плавні). Між лівим берегом Річиці та Дніпром лежить великий острів, що не має назви. Внаслідок втручання людини (будівництво Дніпрогесу та місцевих дамб) протока заболочується, втрачаючи скрізну проточність. Вода в ній забруднена каналізаційними скидами з довколишніх житлових масивів Парус, Покровський та Червоний Камінь та побутовим сміттям.

Старий ДніпроРедагувати

Протока Дніпра, що відокремлювала Воронцовський острів від правого берега. Більша її частина засипана і на її місці розташована Набережна Перемоги. Залишок існує у вигляді Дніпровського гребного каналу.

Самара та її протокиРедагувати

Докладніше: Самара

Друга за величиною річка міста Дніпро, що впадає в Дніпро в межах міста. Раніше мала досить розгалужену дельту з великими і малими протоками та озерами. Після спорудження Дніпрогесу в 1934 р. в її руслі утворилась водойма озеро Самарська Затока (до 2016 р.- озеро Леніна). На штучному озері існують затоки Вирвихвіст та Гнилокиш, острови Сергіївський та Самарський, її водами омивається півострів Коров 'ячий. Через Самару в її нижній течії перекинуті два мости — залізнично — автомобільний між вулицями Самарський спуск та Красногорською та автомобільний — між вулицями Маршала Малиновського та Томською.

ШиянкаРедагувати

Докладніше: Шиянка

Колишній рукав Самари, що разом з Дніпром утворював Ігренський острів (нині півострів). Впадав у Дніпро напроти села Старі Кодаки. Протікала однойменною балкою. Після спорудження Придніпровської теплової електростанції у 1950 — х роках русло було засипане відходами її виробництва. У 1980 — х роках поверх золовідстійника було насипано грунт і розбито садово — дачні господарства кооперативу «Шиянка». Від колишньої річки залишились: у верхній течії — Ігренська затока перегороджена дамбою між Гаванською і Томською вулицями з рукавами — затоками Шеміловка та Сусанка; низка озер забруднених золою та каналізаційними скидами житлового масиву Придніпровський; меліоративна канава, у нижній течії затока Дніпра Шиянка, що виникла внаслідок спорудження Дніпрогесу в 1934 р.

Річки та струмки в Новокодацькому районі містаРедагувати

Білий струмок — невеличкий потічок, що починається у Білій балці в Діївці — 2, раніше впадав у Річицю. Нині пересихає у верхній частині балки.

Криничний струмок — пересихаючий струмок, що тече по Криничній балці між Діївкою — 1 та Діївкою — 2. У верхній течії розташовані два ставки — Старий (верхній; нині у приватній власності) та Новий (нижній). Має декілька безіменних приток, що течуть по відрогах балки (значна частина їх нині висохла). Через споруджений у 1880 — х роках тунель перетинає перегін Придніпровської залізниці Діївка — Платформа178 кілометр.

Біля вулиці Лірницької (до 2015 р. — Сільрадівська) входить у колектор. У середній та нижній течії висихає і тече лише після великої маси опадів або танення снігів. Впадає в Річицю на території Діївського лісопарку.

Сухачівка — нинішня назва річки Війтиха, що починається біля селища Ясне в Новокодацькому районі міста і впадає в річку Суха Сура біля села Миколаївка -1 Дніпровського району Дніпропетровської області. Біля житлового масиву Сухачівка у руслі річки розташовано ставок. Тече балкою Війтиха або урочище Ліскове.

Близько десятка безіменних струмків, що впадають у Діївську затоку Дніпра біля житлових масивів Покровський та Червоний Камінь. Більша частина їх течії взята в колектори. Забруднені стічними водами та побутовим сміттям.

Безіменна річка біля вулиці Академіка Белелюбського (зупинка трамваїв № 18 і 19 «Сірководнева лікарня»). Більша частина течії взята в колектор. Забруднена сірководнем та іншими промисловими скидами «Євраз Дніпровського металургійного заводу». Впадає в Дніпро.

Річки у Чечелівському районі містаРедагувати

Аптекарський потік — невеличка річка, що тече Аптекарською балкою. Починається біля Васильківської вулиці. Містить декілька приток — безіменні струмки, що течуть відгалуженнями балки. Входить у колектор біля проспекту Сергія Нігояна. Впадає в річку Дніпро біля стану — 350 «Євраз Дніпровського металургійного заводу».

Войцеховський потік — невеличка річка, що тече Войцеховською балкою через житловий масив Краснопілля, село Дороге і впадає в річку Мокра Сура біля села Новоолександрівка Дніпровського району Дніпропетровської області.

Має декілька приток, що протікають біля вулиць Вугільна, Окружна та Новопотічна, Ратна і Татарська, Віддалена, Берестова та Данили Нечая.

Зустрічний струмок — струмок що тече Зустрічною балкою і впадає до Войцеховського потоку біля села Новоолександрівка Дніпровського району Дніпропетровської області..

Крутий Яр — невеличкий струмок, що тече Крутим Яром (відгалуження Войцеховської балки) у житловому масиві Краснопілля біля вулиці Окружна. Впадає до Войцеховського потоку.

Річки у Центральному та Шевченківському районах містаРедагувати

Докладніше: Кленовий байрак

Кленовий потік або Рибальська канава — мала річка, що протікала по дну Кленової (нині Рибальська) балки і впадала в річку Половиця біля вулиці Проточна (нині Воскресеньська). Взята в колектор по всій течії напочатку ХХ століття. Збереглась у колекторі.

Половиця — найбільша з малих річок центральної частини міста. Починалась біля сучасного Центрального міського ринку «Озерка» (можливо витікала з озера, що до 1880 — х років існувало на його місці) текла паралельно проспекту Дмитра Яворницького і впадала в Дніпро біля сучасної церкви Іоана Хрестителя. Найбільшими притоками річки були Кленовий потік та Жабокряч. Нині не існує (за твердженням Павла Козара залишком річки Половиця є ставок у парку ім Л. Глоби[1], однак це виглядає сумнівним, оскільки жодне з інших джерел не зазначає, що його було створено в руслі річки).

Від гідроніма походить назва козацької слободи Половиця, що у 1791 р. увійшла до складу Катеринослава.

Річки у Соборному районі містаРедагувати

Жабокряч або Жандармська канава — одна з малих річок старої частини міста, один з витоків річки Половиця . Протікає по Довгій балці на межі Шевченківського та Соборного районів міста. Раніше впадала в річку Половицю біля сучасної вулиці Короленка. У нижній частині взята в колектор. Нині впадає в Дніпро біля сучасної церкви Іоана Хрестителя. Має кілька притоків — струмки, що течуть відрогами балки з парку ім. Ю. Гагаріна, біля вулиць Івана Сірка та Гусенка.

Тунельний струмок — невеличкий потічок, що протікає Тунельною балкиою. Входить в колектор біля вулиці Космічної. Впадає в Дніпро. Має декілька притоків, що течуть балкою.

Річки в Амур — Нижньодніпровському районі містаРедагувати

Гнилокіш — мала річка лівобережної частини міста Дніпро. Разом з Обухівськими озерами є залишком пойми річки Протовча. Витікає з озера Одинківка і тече паралельно течії Дніпра, перетинаючи Донецьке шосе, вулиці Вітчизняну, Каруни, та проспект Мануйлівський. Впадає в Дніпро в парку Сагайдак в Індустріальному районі міста.

Кирилівський (кол. Кіровський) струмок — невеличкий потічок, що витікає з озера у занедбаному парку Кирилівка (до 2015 р.--- ім. Кірова). Входить до колектора у районі вулиці Новозаводської і виходить біля вулиці Смарагдової, де впадає в річку Гнилокіш.

Протовча — річка, що витікала на території сучасного Петриківського району Дніпропетровської області і впадала в Дніпро на межі міста й селища Обухівки (колишнє село Сугаківка). У 1964 р. по руслу річки було прокладено нову течію Орелі, в зв 'язку з будівництвом Дніпродзержинської ГЕС.

Шпакова — мала річка, що витікає з озера Чередницьке і впадає в Дніпро. У її руслі розташоване озеро Шпакове. Найбільша притока — пересихаючий струмок, що витікає з озера Карпенкове. Як і Гнилокіш є залишком гідросистеми річки Протовча.

Річки в Індустріальному районі містаРедагувати

Кримка — протока річки Кільчень, що, роблячи велике дугоподібне коліно, впадає в річку Самару, утворюючи великий острів. Після будівництва Дніпрогесу, що призвело до утворення штучного озера, перестала бути природною протокою.

Річки в Самарському районіРедагувати

Липовий струмок — мала річка, що протікала Липовою балкою по території Дніпровського району Дніпропетровської області і впадала в рукав Самари річку Шиянку між житловими масивами Стара Ігрень та Чаплі. Нині збереглась тільки у верхній частині балки. У середній створено ставок — відстійник Придніпровської ДРЕС. У нижній частині балки — в руслі струмка створено дренажний канал.

Маячка — мала річка що починається в Синельниківському районі Дніпропетровської області і тече крізь селища Ігрень та Одинківка. Тече Гадючою балкою. Впадає в Самару біля Храму Покрови Пресвятої Богородиці. Найбільша притока — струмок між вулицями Мальовнича та Солов 'їна.

ПриміткиРедагувати

  1. Козар, П. (2000.). На Дніпрельстан через пороги (укр.). Дніпропетровськ: ІМА - прес. с. 43; 81. ISBN 966 -7179 -50 -8.