Сухачівка
Сухачівка — мікрорайон на заході міста Дніпро, колишнє козацьке село біля річок Річиця та Дніпро. Розташований на захід від житлового масиву Діївки і на північний схід від місцевості Таромське. Територіально входить до складу Новокодацького району міста Дніпро. Вздовж річки Сухачівка знаходяться численні бази відпочинку.
| Сухачівка м. Дніпро | ||||
 Залізнична станція Сухачівка | ||||
| Загальна інформація | ||||
|---|---|---|---|---|
| 48°28′56″ пн. ш. 34°50′46″ сх. д. / 48.4823556° пн. ш. 34.8462833° сх. д.Координати: 48°28′56″ пн. ш. 34°50′46″ сх. д. / 48.4823556° пн. ш. 34.8462833° сх. д. | ||||
| Країна |
 Україна | |||
| Район | Новокодацький район | |||
| Адмінодиниця | Новокодацький район | |||
| Головні вулиці | Доблесна вулиця | |||
| Транспорт | ||||
| Залізнична інфраструктура | Сухачівка, Платформа 175 км | |||
| Карта | ||||
| ||||
На півдні знаходяться лісові Таромська гора та Біла балка. За 1 км на північний захід від Сухачівки розташована ботанічна пам'ятка природи місцевого значення «Ділянка тополевих насаджень».
Історія ред.
За переказами місцевість отримала назву на честь запорозького козака Сохача або Сухача, який тут оселився. Дмитро Яворницький писав:
|
Тут жив запорожець-чумак, Іван Сохач; багатенький був: возів по шість, по вісім у дорогу споряжав | 
|
За словами Дмитра Яворницького, козак Сохач заселив Сухачівку своїми родичами і знайомими з Кобеляк. Після ліквідації Запорозької Січі у 1775 році тут оселилася також інша частина козаків.
У 1784 році місто Катеринослав було вирішено перенести у Половицю. Невдовзі українські мешканці Половиці були переселені у Сухачівку та Діївку, з метою звільнення їх хат для мешканців з Катеринославу (Кільченського). 1793 року стару Казанську церкву з Половиці (Катеринослава) було перенесено до Сухачівки.
Станом на 1859 рік Сухачівка була державним селом і налічувалося 198 подвір'їв, 1 православна церква й мешкало 1106 осіб[1].
Станом на 1886 рік у селі Діївської волості Катеринославського повіту Катеринославської губернії мешкало 1140 осіб, налічувалося 228 дворових господарств, існувала православна церква[2].
За переписом 1897 року в Сухачівці налічувалось 490 господарств, 1215 чоловіків, 1302 жінки, разом — 2517 осіб; 1 паровий і 7 вітряних млинів, 1 маслобійка, 1 ковальня. У Таромському на горі, була побудована залізнична станція Сухачівка, назва якої іноді помилково переноситься на Таромське.
Заклад освіти ред.
- Комунальний заклад освіти «Навчально-виховний комплекс № 103 „Школа І—ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад (ясла-садок)“» Дніпровської міської ради (вул. Доблесна, 164)[3].
Релігія ред.
У Сухачівці знаходяться наступні сакральні споруди релігійних громад:
- Храм Святого апостола Іоана Богослова (вул. Нарвська, 171);
- Храм Успіння Пресвятої Богородиці (вул. Велика Діївська, 457);
- Православний храм (вул. Велика Діївська, 430).
Галерея ред.
-
Військовий меморіал -
Вигляд на вулицю Доблесну -
Пам'ятник загиблим десантникам 25 ОПДБр -
КЗ "Дніпровський навчально-виховний комплекс № 103" -
Храм Святого апостола Іоана Богослова -
Храм Успіння Пресвятої Богородиці
Примітки ред.
- ↑ Списки населенныхъ мѣстъ Российской империи, составленные и издаваемые Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства внутренних дѣлъ (По свѣдѣніям 1859 года). Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Т. VIII. Екатеринославская губернія с Таганрогскимъ градоначальствомъ. СанктПетербургъ. 1863. — V + 152 с., 1863. (рос. дореф.)
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — с. 20 (рос. дореф.)
- ↑ Навчально-виховний комплекс № 103 «Школа І—ІІІ ступенів — дошкільний навчальний заклад (ясла-садок)»
|
Це незавершена стаття про Дніпро. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |