Відкрити головне меню

АптекарськаXVIII ст. - Бобирева, у ХІХ ст. - Родевська також Сухий яр) балка - балка у Чечелівському районі міста Дніпро. Відділяє третій пагорб центральної частини міста від пагорба на якому розташувались Чечелівка та житловий масив проспекту Івана Мазепи. Верхня частина балки забудована кварталами житлового масиву Шляхівка або Надєждіне (вулиці Гончарова, Васильківська, Водоп 'янова, Ізюмська, Полуничний тупик, Узвіз Горнолижників, Ковельська, Басейна, Давидова, провулки Берінга, Байрона та Басейний тупик[1]), нижня - розмежовує житлові масиви Чечелівка (вулиця Леванєвського та провулок Жоржинський) та вулиці Робітничої (вулиці Канатна та Аптекарська балка), перетинає вулиці Кавалерійську, Володимира Антоновича та проспект Пушкіна[2].

По дну балки протікає невеличка річка, що входить у підземні колектори від провулку Берінга до вулиці Васильківської та у нижній частині від проспекту Пушкіна до свого гирла (впадає у р. Дніпро біля Стану - 550 Эвраз Дніпровський металургійний завод). До річки впадає низка струмків, що течуть відрогами балки (зокрема біля вулиці Полуничний тупик та провулку Басейний тупик).

Зміст

Походження назвиРедагувати

У XVIII ст. балка мала назву Бобирева від прізвища козака Бобиря, що володів тут хутором - зимівником. Походження сучасної назви пов 'язане з ім 'ям першого лікаря міста Катеринослава Карла Івановича Роде (? - 1820 - ті роки), що жив у краї наприкінці XVIII століття - 1 - й чверті ХІХ ст. Він придбав у балці ділянку землі під дачу. Тому балка спочатку отримала назву Родевська, але, оскільки до відкриття першої аптеки К. І. Роде ( у той час професія лікаря була невдривно пов 'язана з діяльністю фармацевта) сам виготовляв свої ліки, то балка була названа Аптекарською і згодом цей топонім потрапив на міські плани та мапи другої половини ХІХ -ХХ століть[3].

АрхеологіяРедагувати

В Аптекарській балці виявлено поселення пізнього палеоліту датованого понад 10 тисячою років до Р.Х.[4].

ЗаселенняРедагувати

У 1870 - х роках унизу виникла слобідка міської бідноти "Аптекарська балка", що через десять років називалася Чечелівською. Угорі балки після 1887 року виникло робітниче селище Надєждіно.

ПосиланняРедагувати

  1. Днепропетровск: атлас (рос.). Киев: ДНВП "Картографія". 2006. с. 39. ISBN 966 - 631 - 666 - 8. 
  2. Днепропетровск : атлас (рос.). Киев: ДНВП "Картографія". 2006. с. 24. ISBN 966 - 631- 666 - 8. 
  3. Шатров, Михаил (1969). Город на трёх холмах (рос.). Днепропетровск: "Проминь". с. 44. 
  4. История Днепра (Днепропетровска) и Приднепровья (ru-RU). Процитовано 2018-09-22.