Набережна Перемоги

вулиця в місті Дніпро

Набережна Перемоги — вулиця, що проходить уздовж правого берега Дніпра у Соборному районі міста Дніпро.

Набережна Перемоги
Flag of Ukraine.svg Україна
Населений пункт Дніпро
Зовнішні посилання
Мапа
CMNS: Набережна Перемоги у Вікісховищі

ОписРедагувати

Починається на півночі від Січеславської набережної й закінчується у Південного мосту на Лоцманській Кам'янці. Після Південного мосту переходить у Далеку вулицю.

Довжина набережної Перемоги — 6900 метрів.

ІсторіяРедагувати

Проходить історичні райони Мандриківка та Лоцкам'янка, а також радянську новобудову — житловий район Перемога, який був зведений у колишніх плавнях з намитим на них піском, а частково — на знесеній приватній забудові Мандриківки та Лоцкам'янки. Набережна Перемоги була прокладена у 1969-71 роках, як головна транспортна артерія житлового району Лоцманський. Назви набережної Перемоги та житлового району Перемога (так у 1975 був перейменований Лоцманський) пов'язані з форсуванням Дніпра восени 1943 року саме на цій ділянці.

14 січня 2023 року під час чергового ракетного обстрілу України російська армія поцілила ракетою Х-22 в будинок за адресою Набережна Перемоги, 118[1][2].

БудівліРедагувати

  • № 5 — Дніпровський палац дітей та юнацтва;
  • № 7 — 25-поверховий житловий комплекс «Бартоломео-резорт-таун» з 5 будівель на 263 квартири; остання черга буде закінчена у 2020 році;[3][4]
  • № 10 — Придніпровська державна академія фізичної культури і спорту;
  • № 26б — бізнес-центр «Куб»;
  • № 29 — ресторанно-готельний комплекс «Хутір»;
  • № 30 — головний офіс банку «Приват-банк»;
  • № 32 — будівля соцзабезпечення;
  • № 37д — водяний парк «Хаппі-дей»;
  • № 38б — Кафедра військової підготовки Національного технічного університету «Дніпровська політехніка»;
  • № 40а — спортивний комплекс УДХТУ;

ТранспортРедагувати

Набережною прокладено тролейбусні маршрути № 6,10 та 12. Тролейбуси ходять до Бульвару Слави.

СвітлиниРедагувати

ДжерелаРедагувати

ПриміткиРедагувати