Бульвар Слави
Бульвар Слави — вулиця з бульваром у Соборному районі Дніпра.
Бульвар Слави Дніпро | |
---|---|
Місцевість | Ломанська Кам'янка, житловий район Перемога (кол. Лоцманський) |
Назва на честь | Слави, здобутої СРСР в перемозі в німецько-радянській війні |
Загальні відомості | |
Протяжність | 1000+850 метрів |
Транспорт | |
Тролейбуси | №№ 6, 10, 12 |
Зовнішні посилання | |
У проєкті OpenStreetMap | пошук у Nominatim |
Мапа | |
Бульвар Слави у Вікісховищі |
Незавершеність бульвару
ред.Вулиця має дві нез'єднані між собою ділянки. За задумом архітекторів, що проектували житловий район «Лоцманський»[1] у кінці 1960-их років, бульвар Слави мав стати головною віссю району, що починався з осі Станового острову (тепер коса Гребного каналу) й піднімався угору до верхнього плато, на якому звели мікрорайон «Сокіл». Після проспекту Праці бульвар Слави продовжується головною вулицею житлового району «Тополя» — вулицею Панікахі, але вже без бульварної частини. За початковими планами бульваром Слави мав підніматися до Тополі тролейбус. На землі приватного сектора Лоцманської Кам'янки між вулицею Новорічна й вулицею Космонавта Комарова на Соколі планувалося забудувати багатоповерховий мікрорайон «Запорізький»[2].[3]
Опис бульвару Слави
ред.Назву бульвар отримав 1975 року разом з сусідніми Набережною Перемоги й проспектом Героїв за радянською святинею — 30-річчям перемоги СРСР у німецько-радянській війні 1941—1945 років.
Довжина нижньої ділянки бульвару Слави — 1000 метрів; вищої ділянки — 850 метрів.
У нижній частині бульвар частково розташовано на намивних землях, а у решті низинної частини та угорі, — на землях давнього козацького селища Лоцманська Кам'янка.
Бульвар забудовано житловими будинками у 9-16 поверхів. Бульвар Слави розділяє багатоповерхову забудову на житлові масиви:
- між Набережною Перемоги й проспектом Героїв — на ж/м «Перемога-5» (з заходу) й ж/м «Перемога-6» (зі сходу);
- між проспектом Героїв й Новорічною вулицею — на ж/м «Перемога-4» (з заходу) й ж/м «Перемога-7» (зі сходу);
- у вишній частині бульвару — на ж/м «Сокіл-1» (з заходу) й ж/м «Сокіл-6» (зі сходу).[1]
На розі бульвару Слави й проспекту Героїв 1995 року відкрили пам'ятник на честь 50-ї річниці перемоги СРСР у німецько-радянській війні — стела з алегоричними зображеннями військових й робітників тилу з написом «Пам'яті вашій, мужності вашій Мати — Вітчизна схиляє чоло».[1]
Перехресні вулиці
ред.Нижня дільниця бульвару
ред.- Набережна Перемоги,
- Відрадний провулок,
- вулиця Гетьмана Петра Дорошенка,
- проспект Героїв,
- Новорічна вулиця.
Площі у низинній частині бульвару
ред.- площа Вучетича,[2]
Вища дільниця бульвару
ред.Будівлі
ред.- № 3м — магазин «АТБ» № 475; Ринок «Новий»;
- № 5 — Супермаркет «Сільпо»;
- № 6б — Офіс мережі магазиноів Comfy;
- № 7к — магазин «Простір»;
- № 10 — Навчальний центр «IQ»;
- № 17 — Магазин «АТБ» № 11;
- № 18а — храм Всіх Святих Російської православної церкви в Україні;[4]
- № 25 — Дитячий садок № 3 «Малюк»;
- № 34а — Магазин «АТБ» № 35;
- № 45б — ЖК «Соколовський»;
- № 62г — Столярний цех ПП «СВК».
Джерела
ред.Примітки
ред.- ↑ а б в Кавун, Максим. Гений места. Контуры «Победы». gorod.dp.ua. Архів оригіналу за 26 березня 2022. Процитовано 27 квітня 2019.
- ↑ а б Новый облик города (1970-е -- нач. 1980-х гг.). gorod.dp.ua. Архів оригіналу за 4 квітня 2019. Процитовано 27 квітня 2019.
- ↑ Кавун, Максим. Гений места. Южная визитная карточка. gorod.dp.ua. Архів оригіналу за 10 вересня 2018. Процитовано 27 квітня 2019.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 27 квітня 2019. Процитовано 27 квітня 2019.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)