Бульвар Слави — вулиця з бульваром у Соборному районі Дніпра.

Бульвар Слави
Дніпро
МісцевістьЛоманська Кам'янка, житловий район Перемога (кол. Лоцманський)
Назва на честьСлави, здобутої СРСР в перемозі в німецько-радянській війні
Загальні відомості
Протяжність1000+850 метрів
Транспорт
Тролейбуси№№ 6, 10, 12
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMapпошук у Nominatim
Мапа
CMNS: Бульвар Слави у Вікісховищі

Незавершеність бульвару

ред.

Вулиця має дві нез'єднані між собою ділянки. За задумом архітекторів, що проектували житловий район «Лоцманський»[1] у кінці 1960-их років, бульвар Слави мав стати головною віссю району, що починався з осі Станового острову (тепер коса Гребного каналу) й піднімався угору до верхнього плато, на якому звели мікрорайон «Сокіл». Після проспекту Праці бульвар Слави продовжується головною вулицею житлового району «Тополя» — вулицею Панікахі, але вже без бульварної частини. За початковими планами бульваром Слави мав підніматися до Тополі тролейбус. На землі приватного сектора Лоцманської Кам'янки між вулицею Новорічна й вулицею Космонавта Комарова на Соколі планувалося забудувати багатоповерховий мікрорайон «Запорізький»[2].[3]

Опис бульвару Слави

ред.

Назву бульвар отримав 1975 року разом з сусідніми Набережною Перемоги й проспектом Героїв за радянською святинею — 30-річчям перемоги СРСР у німецько-радянській війні 1941—1945 років.

Довжина нижньої ділянки бульвару Слави — 1000 метрів; вищої ділянки — 850 метрів.

У нижній частині бульвар частково розташовано на намивних землях, а у решті низинної частини та угорі, — на землях давнього козацького селища Лоцманська Кам'янка.

Бульвар забудовано житловими будинками у 9-16 поверхів. Бульвар Слави розділяє багатоповерхову забудову на житлові масиви:

  • між Набережною Перемоги й проспектом Героїв — на ж/м «Перемога-5» (з заходу) й ж/м «Перемога-6» (зі сходу);
  • між проспектом Героїв й Новорічною вулицею — на ж/м «Перемога-4» (з заходу) й ж/м «Перемога-7» (зі сходу);
  • у вишній частині бульвару — на ж/м «Сокіл-1» (з заходу) й ж/м «Сокіл-6» (зі сходу).[1]

На розі бульвару Слави й проспекту Героїв 1995 року відкрили пам'ятник на честь 50-ї річниці перемоги СРСР у німецько-радянській війні — стела з алегоричними зображеннями військових й робітників тилу з написом «Пам'яті вашій, мужності вашій Мати — Вітчизна схиляє чоло».[1]

Перехресні вулиці

ред.

Нижня дільниця бульвару

ред.

Площі у низинній частині бульвару

ред.
  • площа Вучетича,[2]

Вища дільниця бульвару

ред.

Будівлі

ред.
  • № 3м — магазин «АТБ» № 475; Ринок «Новий»;
  • № 5 — Супермаркет «Сільпо»;
  • № 6б — Офіс мережі магазиноів Comfy;
  • № 7к — магазин «Простір»;
  • № 10 — Навчальний центр «IQ»;
  • № 17 — Магазин «АТБ» № 11;
  • № 18а — храм Всіх Святих Російської православної церкви в Україні;[4]
  • № 25 — Дитячий садок № 3 «Малюк»;
  • № 34а — Магазин «АТБ» № 35;
  • № 45б — ЖК «Соколовський»;
  • № 62г — Столярний цех ПП «СВК».

Джерела

ред.

Примітки

ред.
  1. а б в Кавун, Максим. Гений места. Контуры «Победы». gorod.dp.ua. Архів оригіналу за 26 березня 2022. Процитовано 27 квітня 2019.
  2. а б Новый облик города (1970-е -- нач. 1980-х гг.). gorod.dp.ua. Архів оригіналу за 4 квітня 2019. Процитовано 27 квітня 2019.
  3. Кавун, Максим. Гений места. Южная визитная карточка. gorod.dp.ua. Архів оригіналу за 10 вересня 2018. Процитовано 27 квітня 2019.
  4. Архівована копія. Архів оригіналу за 27 квітня 2019. Процитовано 27 квітня 2019.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)