Вікіпедія

Бульвар Слави

Бульвар Слави — вулиця з бульваром у Соборному районі Дніпра.

Бульвар Слави
Дніпро
Місцевість Ломанська Кам'янка, житловий район Перемога (кол. Лоцманський)
Назва на честь Слави, здобутої СРСР в перемозі в німецько-радянській війні
Загальні відомості
Протяжність 1000+850 метрів
Транспорт
Тролейбуси №№ 6, 10, 12
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap пошук у Nominatim
Мапа
CMNS: Бульвар Слави у Вікісховищі

Незавершеність бульвару ред.

Вулиця має дві нез'єднані між собою ділянки. За задумом архітекторів, що проектували житловий район «Лоцманський»[1] у кінці 1960-их років, бульвар Слави мав стати головною віссю району, що починався з осі Станового острову (тепер коса Гребного каналу) й піднімався угору до верхнього плато, на якому звели мікрорайон «Сокіл». Після проспекту Праці бульвар Слави продовжується головною вулицею житлового району «Тополя» — вулицею Панікахі, але вже без бульварної частини. За початковими планами бульваром Слави мав підніматися до Тополі тролейбус. На землі приватного сектора Лоцманської Кам'янки між вулицею Новорічна й вулицею Космонавта Комарова на Соколі планувалося забудувати багатоповерховий мікрорайон «Запорізький»[2].[3]

Опис бульвару Слави ред.

Назву бульвар отримав 1975 року разом з сусідніми Набережною Перемоги й проспектом Героїв за радянською святинею — 30-річчям перемоги СРСР у німецько-радянській війні 1941—1945 років.

Довжина нижньої ділянки бульвару Слави — 1000 метрів; вищої ділянки — 850 метрів.

У нижній частині бульвар частково розташовано на намивних землях, а у решті низинної частини та угорі, — на землях давнього козацького селища Лоцманська Кам'янка.

Бульвар забудовано житловими будинками у 9-16 поверхів. Бульвар Слави розділяє багатоповерхову забудову на житлові масиви:

  • між Набережною Перемоги й проспектом Героїв — на ж/м «Перемога-5» (з заходу) й ж/м «Перемога-6» (зі сходу);
  • між проспектом Героїв й Новорічною вулицею — на ж/м «Перемога-4» (з заходу) й ж/м «Перемога-7» (зі сходу);
  • у вишній частині бульвару — на ж/м «Сокіл-1» (з заходу) й ж/м «Сокіл-6» (зі сходу).[1]

На розі бульвару Слави й проспекту Героїв 1995 року відкрили пам'ятник на честь 50-ї річниці перемоги СРСР у німецько-радянській війні - стела з алегоричними зображеннями військових й робітників тилу з написом «Пам'яті вашій, мужності вашій Мати - Вітчизна схиляє чоло».[1]

Перехресні вулиці ред.

Нижня дільниця бульвару ред.

Площі у низинній частині бульвару ред.

  • площа Вучетича,[2]
  • площа Маршала Жукова.[2]

Вища дільниця бульвару ред.

Будівлі ред.

  • № 3м — магазин «АТБ» № 475; Ринок «Новий»;
  • № 5 — Супермаркет «Сільпо»;
  • № 6б — Офіс мережі магазиноів Comfy;
  • № 7к — магазин «Простір»;
  • № 10 — Навчальний центр «IQ»;
  • № 17 — Магазин «АТБ» № 11;
  • № 18а — храм Всіх Святих Російської православної церкви в Україні;[4]
  • № 25 — Дитячий садок № 3 «Малюк»;
  • № 34а — Магазин «АТБ» № 35;
  • № 45б — ЖК «Соколовський»;
  • № 62г — Столярний цех ПП «СВК».

Джерела ред.

Примітки ред.

  1. ↑ а б в Кавун, Максим. Гений места. Контуры «Победы». gorod.dp.ua. Архів оригіналу за 26 березня 2022. Процитовано 27 квітня 2019.
  2. ↑ а б в Новый облик города (1970-е -- нач. 1980-х гг.). gorod.dp.ua. Архів оригіналу за 4 квітня 2019. Процитовано 27 квітня 2019.
  3. ↑ Кавун, Максим. Гений места. Южная визитная карточка. gorod.dp.ua. Архів оригіналу за 10 вересня 2018. Процитовано 27 квітня 2019.
  4. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 27 квітня 2019. Процитовано 27 квітня 2019.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Бульвар_Слави&oldid=35993152