Відкрити головне меню

Фабрика, Фабрична слобода — західно-центральний, історичний район міста Дніпра. Розташований у долині Дніпра у межах Центрального й Чечелівського адміністративних районів міста.

Зміст

ВиникненняРедагувати

Виникнення района пов'язане з початковим генеральним планом Катеринослава де низинна, рівна місцевість між Половицею й Новим Кодаком відводилася для будівництва фабрик вздовж Великого прошпекту. Саме 1794 року відкрита Катеринославська казенна шовко-суконна фабрика. Її будівля досі зберіглася на розі проспекту Дмитра Яворницького й вулиці Пастера за адресою проспект Дмитра Яворницького, 106 і є одним з найдавніших будівель у місті.

Саме біля фабричних будівель заснувалося фабрично-робітниче поселення.

У переписі 1859 року Фабрична слобода відносилася до Катеринослава, як передмістя з 75 дворами, 351 мешканцями.[1]

МежіРедагувати

На сході від сучаної вулиці Юліуша Словацького тягнеться на захід найдавній промисловий район Катеринославу вздовж вулиць Князя Ярослава Мудрого, Мостової, Столярова, Василя Чапленка, Академіка Белелюбського. Тут була міська Пристань (сьогодні Дніпропетровський річковий порт й річковий вокзал). З будівництвом Придніпровської залізниці Фабрика була розділена на східну й нову західну частини. Залізниця перервала Великий проспект (сучасний Дмитра Яворницького) із західним продовженням, що зараз назване вулицею Ударників. Вулиця Ударників починалася від сучасної вулиці Павлова, йшла через Дніпропетровський комбайновий завод й переходила у Новокодацький сучасний проспект Свободи.

Катеринославські вулиці що містили назву слободи:

  • Фабрична — сучасна вулиця Столярова,
  • Фабрика Перша — Брянська вулиця — вулиця Фабрика,
  • Фабрика Друга — Покрівська вулиця — вулиця Івана Езау,
  • Фабрика Третя — Виїзна вулиця — вулиця Братів Бестужевих.[2]

У 1920-23 роках назва району зафіксована у одного з двох міських адміністративних районах — Фабрично-Заводському районі на відміну від Центрально-Нагірного району. Фабрично-Заводський район займав західну частину міста й включав у себе окрім Фабрики Чечелівку, Підгірне, Робітниче, Шляхівку, Брянку і Новий Кодак. Згодом зі зміною меж й передачі території у Центральний район й утворення Новокодацького району Фабрично-Заводський район перетворився на сучасний Чечелівський район.

СучасністьРедагувати

Зараз на території історичної Фабрики розміщені головні транспортні вузли Дніпра: Вокзальна площа, площа Старомостова, залізнична станція Дніпро-Головний, Річковий вокзал, Річковий порт, Дніпровський автовокзал. У межах й на околицях Фабрики розташовані Головне управління Придніпровської залізниці, головний дніпровський ринок «Озерка», парк імені Глоби, Дніпропластмас, концерн "Весна", Дніпропетровське локомотивне депо, Слов'янський торгово-виставочний центр, управління Дніпровського метрополітену, Дніпромлин, Дніпропетровський олійноекстраційний завод «Олейна», Дніпродрук, Укрдіпромез (Український Державний Інститут Проектування Металургійних Заводів), Трамвайне депо, Дніпропетровський експериментальний ремонтно-механичний завод, ПромБудМетВироби, колишній Дніпропетровський комбайновий завод.

Фабричне кладовищеРедагувати

Фабричним кладовищем міста Катеринослав (існували Міське, Єврейське, Севастопольське й Новокодацьке кладовища) був сучасний парк Пам'яті та Примирення у кінці вулиці Курчатова й на початку проспекту Сергія Нігояна, де починалося розбудовуватися висілки Фабрики — Чечелівка.[3]

ПриміткиРедагувати

  1. Списки населенных мест Российской империи, составленные и издаваемые Центральным статистическим комитетом Министерства внутренних дел (По сведениям 1859 года). 42 выпуска - Санкт-Петербург.: издание Центрального статистического комитета Министерства внутренних дел, 1861-1885.
  2. http://gorod.dp.ua/micro/center/?pageid=532
  3. http://realnest.com.ua/information/articles/349