Центральний район (Дніпро)

район міста Дніпра

Центральний район — найменший з восьми районів міста Дніпра. Розташований на правому березі річки Дніпра. Площа Центрального району становить 10,403 км². Заснований у 1932 році.

Центральний район
Основні дані
Країна: Україна Україна
Місто: Дніпро
Утворений: 1932 рік
Населення: 67 200 осіб
Площа: 10,403 км²
Густота населення: 6460 осіб/км²
Поштові індекси: 49000
Географічні координати: 48°28′ пн. ш. 35°01′ сх. д. / 48.467° пн. ш. 35.017° сх. д. / 48.467; 35.017Координати: 48°28′ пн. ш. 35°01′ сх. д. / 48.467° пн. ш. 35.017° сх. д. / 48.467; 35.017
Мапа району
Мапа району
Районна влада
Адреса адміністрації: 49038, м. Дніпро, вул. Князя Ярослава Мудрого, 42
Мапа
Мапа

CMNS: Центральний район у Вікісховищі

Займає західну частину центра Дніпра, зокрема місцевості колишньої катеринославської Фабрики, та прилеглі до проспектів Пушкіна й Олександра Поля.

У районі розташовані: Дніпропетровська обласна рада, Дніпропетровська обласна державна адміністрація, Дніпровська міська рада, Дніпровський річковий порт, Дніпровський річковий вокзал, залізничний вокзал Дніпро-Головний, станція метро «Вокзальна», Дніпровський автовокзал, Дніпровський академічний театр драми і комедії, Дніпровський театр опери та балету, головний базар — Озерка, центральний парк Лазаря Глоби, стадіон Дніпро-Арена.

Історія Редагувати

У травні 1932 року був створений Центральний Нагірний район. 1934 року, після загибелі С. М. Кірова, його перейменовано в Кіровський. У 1936 році з району виділено Жовтневий район, що займав території східного пагорбу міста. Згодом від Кіровського району виділили ще Бабушкінський район, на честь революціонера Бабушкіна, що кілька років працював у Катеринославі

26 листопада 2015 року розпорядженням в.о. міського голови у рамках декомунізації перейменований на Центральний[1].

Вулиці Редагувати

Проспекти: Пилипа Орлика, Олександра Поля, Пушкіна, Дмитра Яворницького.

Площі: Старомостова площа, Вокзальна площа.

Вулиці: Володимира Антоновича, Курчатова, Князя Ярослава Мудрого, Княгині Ольги, Пастера, Сергія Подолинського, Миколи Руденка, Юрія Савченка, Січеславська набережна, Леоніда Стромцова, Андрія Фабра, Шмідта.

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Архівована копія. Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 27 листопада 2015. 

Посилання Редагувати