Відкрити головне меню

Мерефо-Херсонський міст

Мерефо-Херсонський міст
Мерефо-Херсонський міст
Мерефо-Херсонський міст
48°28′03″ пн. ш. 35°05′00″ сх. д. / 48.46769444002777760° пн. ш. 35.0833888900277770517° сх. д. / 48.46769444002777760; 35.0833888900277770517Координати: 48°28′03″ пн. ш. 35°05′00″ сх. д. / 48.46769444002777760° пн. ш. 35.0833888900277770517° сх. д. / 48.46769444002777760; 35.0833888900277770517
Офіційна назва Мерефо-Херсонський міст
Країна Flag of Ukraine.svg Україна
Розташування Дніпро
Галузь застосування Залізничний міст
Перетинає р. Дніпро
Тип конструкції арочний
Загальна довжина 1627 м
Початок будівництва 1931
Відкрито 21 грудня 1932
Картах Google

Мерефо-Херсонський міст. Карта розташування: Україна
Мерефо-Херсонський міст
Мерефо-Херсонський міст
Мерефо-Херсонський міст (Україна)
Мерефо-Херсонський міст у Вікісховищі?

Мерефо-Херсонський міст — міст в Дніпрі, Україна. На час будівництва — найбільший арковий міст Європи. Як унікальну інженерну споруду Мерефо-Херсонський залізничний міст занесено до реєстру пам'яток архітектури України (Ф. Р-86, к. 1-493, оп. 1)[1].

ІсторіяРедагувати

Це другий за часом спорудження міст у межах сучасного мегаполіса[2].

Ще перед революцією 1917 року було ухвалене рішення побудувати в межах Катеринослава ще один залізничний міст. Будували міст для Мерефо-Херсонської залізниці (звідси і назва). Проект його розробили й розпочали будівництво у 1912 — 1914 роках. Встигли встановити 22 опори металевого моста, який спроектував академік Г. П. Передерій. На заваді подальшому будівництву мосту стала Перша світова війна Після неї розпочалася довга черга революційних трансформацій, і така велика справа, як будівництво залізобетонного мосту, була відкладена у «довгу шухляду». Попри те, що до 1916 року всі опори мосту були встановлені, виготовлення й установку прольотних споруд так і не встигли зробити.

Вдруге рішення про будівництво мосту, використовуючи здобутки попередників, ухвалили тільки у 1929 році. Тоді знадобилося з'єднати з лівобережжям нещодавно відкриту для руху залізничну ділянку «Лоцманська — Апостолове». Був проведений всесоюзний конкурс на будівництво мосту.

Вдруге до будівництва раніше законсервованого мосту приступили в 1930 році. та за іншим проектом. Автором нового проекту моста став М. М. Колоколов. Він запропонував вперше в історії мостобудування застосувати монолітний залізобетон. Головним інженером будівництва був М. О. Кісня, відомий інженер, нагороджений орденом Червоної Зірки за досягнення в технічному керівництві спорудженням залізничних мостів. При будівництві використали опори, поставлені напередодні Першої Світової війни і революції. Як і всі основні об'єкти того часу, будували міст надшвидкими «ударними» темпами. Перед робітниками було поставлене завдання здати міст достроково. Тому 35 залізобетонних арок і обидва металеві прольоти по 52 метри кожний спорудили усього за сім місяців.

24 жовтня 1932 року о 15 год. 30 хв. був покладений останній кубометр бетону.

Роботи з будівництва й випробування мосту продовжувалися всього рік і чотири місяці. Дійсно унікальний міст через Дніпро був зданий в експлуатацію 21 грудня 1932 року. Його загальна довжина склала 1627 метрів (ширина Дніпра в цьому місці — 1250 метрів). Одночасно завершили прокладку спеціального тунелю в Тунельній балці (звідси походить її назва) і підвели нові залізничні колії.

Під час Другої світової війни Мерефо-Херсонський міст зазнав суттєвих руйнувань. Проект відновлення мосту розробив колектив інституту «Дніпродіпротранс» під керівництвом Є. Г. Тетерука. За удосконалювання технології будівництва Мерефо-Херсонського мосту М. М. Молоканов одержав Сталінську премію.

Завершальним етапом у формуванні вигляду Мерефо-Херсонського мосту стала реконструкція в післявоєнні роки, в ході якої його привели у відповідність з початковим проектом Колоколова – міст позбувся металевих прольотів.

Зараз цей арочний міст у місті складається з перекриттів лівобережжя, залізобетонних арок над основним руслом Дніпра, малих аркових прольотів Монастирського острову і правобережжя та трьох з’єднувальних прольотів в парку імені Шевченка.

ГалереяРедагувати

ПриміткиРедагувати