Ряска
Ря́ска (Lemna L.) — рід дрібних квіткових однодольних багаторічних плавучих або занурених у воду рослин з родини ароїдних.
| Ряска | |
|---|---|
| |
| Lemna minor | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Однодольні (Monocotyledon) |
| Порядок: | Частухоцвіті (Alismatales) |
| Родина: | Кліщинцеві (Araceae) |
| Підродина: | Lemnoideae |
| Рід: | Ряска (Lemna) L. |
 Вікісховище: Lemna
| |
Гідатофіт. В Україні — 4 види[1]. Найпоширеніші: ряска мала (Lemna minor L.) і ряска триборозниста (Lemna trisulca L.), поширені у стоячих водах. Третій вид — ряска горбата (Lemna gibba L.), що має здуті лусочки, зустрічається в нас рідше, ніж два попередні; четвертий вид — ряска дрібна (Lemna minuta Kunth) — інтродукований.
Ряска має значну кількість протеїну і є їжею для водоплавних птахів, а також (змішана з висівками і борошном) — для свиней, гусей і курей.
Біологічний опис ред.
Представники роду — крихітні водні багаторічні рослини, що плавають зазвичай у великій кількості на поверхні стоячих вод. Лише один вид, ряску тропічну, вважають однорічною рослиною.
Серед квіткових рослин ряски найбільш редуковані: у них немає розчленування на стебло і листя, а все тіло представлене зеленої пластинкою, що несе знизу один корінь, а з боків ззаду бічні такі ж пластинчасті пагони, які сидять в особливих поглибленнях, так званих кишеньках. Пагони розростаються, відокремлюються, і таким чином відбувається розмноження ряски.
Пластинки з однією-п'ятьма (сімома) жилками і з одним або декількома шарами повітряних порожнин, що дозволяють рослинам триматися на воді, містять рафідні клітини, але недостатньо велику кількість пігментних клітин.
Цвітуть вони вкрай рідко. Квітки дрібні, непоказні, одностатеві, з'являються в кишені. Зібрані в дрібні суцвіття, що складаються з двох чоловічих квіток, зведених до двох тичинок, і однієї жіночої квітки, представленої лише маточкою. Суцвіття забезпечено невеликим листовим придатком. Зав'язь одногніздна, з двома-сімома амфітропними, атропними або анатропними зачатками.
Плід — мішечок з крилоподібними виростами і кілем, що дозволяють йому утримуватися на воді. Насіння 0,4-0,9 мм довжиною, з 8-60 поздовжніми ребрами, має товсту шкірку і невеликий білок, найчастіше залишається всередині плоду при дозріванні, при проростанні воно розкривається кришечкою.
Види ред.
Рід містить 13 видів[2]:
- Lemna aequinoctialis Welw.
- Lemna disperma Hegelm.
- Lemna gibba L.
- Lemna japonica Landolt
- Lemna landoltii Halder & Venu
- Lemna minor L.
- Lemna minuta Kunth
- Lemna obscura (Austin) Daubs
- Lemna perpusilla Torr.
- Lemna tenera Kurz
- Lemna trisulca L.
- Lemna turionifera Landolt
- Lemna valdiviana Phil.
Примітки ред.
- ↑ Lemna // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ Lemna. Plants of the World Online. Kew Science. Процитовано 03.07.2021. (англ.)
Посилання ред.
- Ряска // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1964. — Т. 7, кн. XIII : Літери Риз — Се. — С. 1656. — 1000 екз.
Джерела ред.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
|
Це незавершена стаття про квіткові рослини. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |