Парк імені Тараса Шевченка (Дніпро)
Центральний парк культури та відпочинку ім. Т. Г. Шевченка (від заснування і до 1925 Потьомкінський сад) — центральний і найстаріший парк Дніпра, пам'ятка садово-паркового мистецтва. Парк складається з материкової частини та Монастирського острова.
![]() Головний вхід до парку | |
48°27′47″ пн. ш. 35°04′23″ сх. д. / 48.46333333002777266° пн. ш. 35.07305556002777536° сх. д.Координати: 48°27′47″ пн. ш. 35°04′23″ сх. д. / 48.46333333002777266° пн. ш. 35.07305556002777536° сх. д. | |
Країна |
![]() |
---|---|
Розташування |
![]() Дніпро, пл. Шевченка, 1 |
Площа | 36 га |
Засновано | 1790-ті |
Оператор | Дніпровська міська рада |
Посилання | |
![]() | |
![]() ![]() |
Історія Редагувати
До заснування Катеринослава, у другій половині XVIII сторіччя, територія сучасного парку належала відставному осавулові колишнього запорозького війська Лазареві Глобі. За словами історика Дмитра Яворницького, колишній козак переїхав до Половиці з Нового Кодака, посадив тут перші дерева, а на березі Дніпра звів водяний млин.
У 1787 починається забудова Катеринослава, і Глоба продає свою землю князю Григорію Потьомкіну, який розпочинає тут будівництво свого палацу. На прилеглій території британський садівник В. Гульд насаджує для князя сад в англійському стилі з екзотичними рослинами, ананасовою та лавровою галереями.
Після смерті Потьомкіна палац швидко занепадає, утім усиллями міської влади сад підтримувався у належному стані. У 1887 сад стає епіцентром святкування сторіччя Катеринослава. До початку ХХ сторіччя Потьомкінський сад залишається улюбленим місцем прогулянок містян.
У 1925 році розпочинається реконструкція парку, що отримав нову назву — парк культури і відпочинку імені Тараса Шевченка. Колишній Потьомкінський палац було переобладнано на Будинок відпочинку імені Ілліча. У 1935 на східній ділянці парку будується Зелений театр.
Після війни починається нова масштабна реконструкція парку — його територію збільшено за рахунок частини площі Шевченка, відбудовується палац, прокладаються нові алеї, встановлюється чавунна огорожа в стилі ампір. На центральній алеї парку зводиться пам'ятник Сталіну (демонтовано у 1961).
У 1957 році до території парку додається Монастирський острів, з'єднаний із материком пішохідним мостом. У 1959 на центральній алеї острова відкрито новий, найбільший в Україні, пам'ятник Шевченкові (замість старого, спорудженого 1949-го на материковій частині — п'єдестал від нього зберігся до наших днів).
За проєктом Павла Нірінберга у 1977 в парку збудовано літній театр. У 1979 на дніпровських схилах материкової частини парку відкривається ресторан «Маяк», а у 1986 на Монастирському острові починає роботу Дніпропетровський акваріум прісноводних риб. У радянські часи на східній частині острова було обладнано міський пляж, з'єднаний із Соборною горою канатною дорогою (закрита на початку 2000-х).
Храм святителя Миколая, зведений на території парку у 1999 році, став одним із символів Дніпра. У 2006 відбулася реконструкція оглядового майданчика парка, встановлено каскадний фонтан. У 2013 проведено капітальний ремонт пам'ятника Тарасу Шевченку та відкрито фонтан-водоспад «Поріг Ревучий».
Влітку 2017-го у західній частині парку (на місці амфітеатру, знищеного ще під час Другої світової) силами волонтерів зведено публічний простір «Stage: Сцена». Будівництво почалося у червні в рамках фестивалю «Конструкція». До початку осені на «Сцені» відбулися кілька десятків музичних, танцювальних, лекційних та інших заходів.[1]
Галерея Редагувати
-
Оглядовий майданчик із панорамним видом Дніпра
-
Пам'ятник Шевченкові на Монастирському острові
-
Вид на фонтан-водоспад «Поріг Ревучий» та Монастирський острів з пішохідного мосту
-
Фестиваль на об'єкті "Stage:Сцена"
-
Бронзовий лев, улюбленець маленьких дніпрян
-
Вигляд головного входу зі сторони парку
-
Потьомкінський палац у парку Шевченка, вигляд спереду
-
Невелика алея з зеленими насадженнями та лавами
-
Підлогові шахи біля пам'ятника
-
Дерева обабіч стежки
-
-
Штучний водоспад на березі Дніпра
-
-
Восени коло входу
-
-
Сойка
Візитівки парку Редагувати
- Потьомкінський палац
- Монастирський острів
- Оглядовий майданчик з панорамою Дніпра
- Храм святителя Миколая
- Дніпровський акваріум
- Літній театр
- Фонтан-водоспад «Поріг Ревучий»
Примітки Редагувати
- ↑ Сибирьова Є. Парк ім. Т. Г. Шевченка — зелена візитна картка Дніпра. Архів оригіналу за 31 січня 2019. Процитовано 30 січня 2019.
Джерела Редагувати
- Яворницький Д. І. Дніпрові пороги
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Парк імені Тараса Шевченка (Дніпро) |