Відкрити головне меню

Тунельний байрак, Тунельна балка — балка у південно-східній частині Соборного району міста Дніпро між вулицею Космічною та проспектом Гагаріна.

У низовині байраку розташований міський район й козацьке селище Мандриківка.

На північних схилах розташована частково Мандриківка й катеринославська місцевість Міські дачі, що лежить вздовж проспекту Гагаріна. Тут проходить залізнична лінія з залізничною платформою Тунельна.

На південних схилах розташована частково Мандриківка та радянський мікрорайон Сокіл.

Тунельна балка має протяжність більше двох кілометрів, а в ширину вона досягає, в середньому, один кілометр. Ще цю балку називають «посадкою», оскільки ліс висаджений тут був людьми, спеціально для того, що б скрасити степовий пейзаж Придніпров'я. Балка має неймовірно складний рельєф, вона повністю порізана струмками і вибалками. У північній її частині місцеві жителі випасають коней.

Сучасній, радянській назві завдячує прокладеному у 1930-ті роки залізничному тунелю у вищій, західній частині байраку.

У байраку розташована спортивна автомобільна та мотоциклетна траса для їзди по бездоріжжю.

З радянських часів, за ініціативи громадськості, у байраку планувалося побудувати Дніпровський зоопарк.

Залізничний тунельРедагувати

Перед тим, як в'їхати на приміському поїзді в тунель, в ньому включається внутрішнє освітлення, так як в самому тунелі дуже темно, лише періодично тьмяно мерехтять лампи, закріплені на склепіннях старого тунелю, який застав ще парову тягу. Через кілька хвилин приміський поїзд в'їжджає в навколишню частину Тунельного байраку. Пейзаж тут докорінно відрізняється від того, який видно поблизу станції Зустрічний.

Залізнична коліяРедагувати

Залізнична колія тут була прокладена ще до війни — в 1930-ті роки, разом з відкриттям тунелю, який служить для проходу шляху крізь довгий пагорб, вздовж якого в наші дні йдуть Запорізьке шосе і під'їзна залізнична колія в Авіаторське (аеропорт).

Електропоїзд ЕР1-107 прямує через Тунельну балку

Дільниця Апостолове — Лоцманська, яка пролягає через балку була здана в експлуатацію в 1929 році. Електрифіковано цю ділянку значно пізніше. В 1930-ті роки ХХ століття, через Тунельну балку проходили важкі вантажні склади під управлінням новенькими потужними паровозами ФД, але це були не єдині вантажні локомотиви — періодично проходили більш легкі склади, які вели паровозами СО. Вони надійшли в депо Нижньодніпровськ-Вузол саме в 1935 році, частково витіснивши паровози серії Е.

У 1970 — 1980 роках, в Тунельній балці можна було побачити вантажні тепловози ТЕ3, (яким поступово на зміну, приходили новенькі 2ТЕ116), зрідка проходили маневрові ТЕМ1 і ЧМЕ3, пасажирські локомотиви ЧС1, ЧС2, ТЕП60, а пізніше і ЧС7. З відходом паровозів серії СО і ФД та електровозів ВЛ22м, основними вантажними локомотивами стали ВЛ8, що експлуатуються тут з 1960-х років і по сьогодні.

З середини 1990-х років в Тунельній балці проходять все ті ж електровози ВЛ8 та ВЛ8м з вантажними поїздами, а тепловози 2ТЕ116 ведуть приміські поїзди сполученням Дніпро-Лоцманська — Апостолове і до тепер.

У 1998 році в Тунельної балці вперше був помічений перший український магістральний електровоз ДЕ1-001.

ПосиланняРедагувати