Формула-1 — Гран-прі Франції
Поль Рікар | ||
Місце проведення | Ле-Кастелле, Прованс — Альпи — Лазурний Берег, Франція | |
Більше всього перемог у Гран-прі: | ||
Пілот | Міхаель Шумахер (8) | |
Конструктор | Ferrari (17) | |
Останні перегони (2019): | ||
Кіл | 53 | |
Довжина кола | 5,842 м | |
Дистанція | 309,626 м | |
Переможець | ||
Льюїс Гамільтон | Mercedes | 1:24:31,198 |
Поул-позишн | ||
Льюїс Гамільтон | Mercedes | 1:28,319 |
Найшвидше коло | ||
Себастьян Феттель | Ferrari | 1:32,740 |
Гран-прі Франції (фр. Grand Prix de France) — один з етапів чемпіонату Світу з автоперегонів у класі Формула-1. Був включений у чемпіонат світу Формули-1 з першого сезону 1950 року до 2008 року. В останні роки проведення проходив на автодромі Маньї-Кур. Перший Гран-прі Франції було проведено 26 червня, 1906 року на трасі з доріг загального користування біля Ле-Мана, та став першим Гран-прі в історії автоспорту.
Історія
ред.Автоперегони у Франції найдавніші у світі. Вони почалися вже наприкінці XIX століття (1894 рік — Париж-Руан, 1895 рік — Париж-Бордо-Париж), но це були не кільцеві перегони. У 1906 році відбулася перша гонка що отримала статус Гран-прі — IX Grand Prix de l´A.C.F. (9-й Великий Приз Автомобільного Клубу Франції) та вважається першим Гран-прі Франції. Гонка проходила біля Ле-Ману, а кожен з 12 кіл був довжиною більше 103 кілометрів.
Через п'ять років, Автомобільний клуб Сарта організував з дозволу АКФ (Автомобільного клуба Франції) перегони, що отримали назву Grand Prix de France. Ці змагання проходили з 1911 року незалежно від перегонів Grand Prix de l'ACF. Останні мали статус вище, бо проводилися не місцевим, а національним автоклубом. Таким чином, до 1968 року французький етап, що входив до чемпіонату світу з Формули-1, мав назву Grand Prix de l'A.C.F., і тільки після передачі прав на проведення етапу від АКФ до Французької федерації автомобільного спорту (FFSA), змагання отримали назву Grand Prix de France.
Гран-прі Франції був присутній у всіх чемпіонатах світу Формули-1, за виключенням сезону 1955 року, коли після загибелі глядачів під час перегонів 24 години Ле-Ману, етап скасували під тиском громадськості. У 2008 році можливість проведення Гран-прі Франції була поставлена під сумнів Берні Екклстоуном, однак етап все ж таки пройшов на трасі Невер в останній раз. За офіційною інформацією, скасування етапу у 2009 році було обумовлене фінансовими труднощами FFSA. Починаючи з 2009 року, французький етап Формули-1 не проводився, не дивлячись на активні спроби FFSA знайти новий автодром для Гран-прі.
У 2018 році, Гран-прі Франції повернувся у календар чемпіонату світу з Формули-1.
Спонсори
ред.- 1988–1993: Rhône-Poulenc Grand Prix de France
- 1998–2004: Mobil 1 Grand Prix de France
- 2005–2007: Allianz Grand Prix de France
- 2018-по теперішній час: Pirelli Grand Prix de France[1]
Переможці Гран-прі Франції
ред.Багаторазові переможці
ред.Пілоти
ред.Жирним шрифтом виділені пілоти, які беруть участь в чемпіонаті Формули-1 сезону 2019
Рожевим фоном вказані перегони, які не увійшли до заліку Чемпіонату Світу. Кремовим фоном вказані перегони, які відбулися у довоєнний період.
Кільність перемог | Пілот | Рік |
---|---|---|
8 | Міхаель Шумахер | 1994, 1995, 1997, 1998, 2001, 2002, 2004, 2006 |
6 | Ален Прост | 1981, 1983, 1988, 1989, 1990, 1993 |
5 | Луї Широн | 1931[1], 1934, 1937, 1947, 1949 |
4 | Хуан-Мануель Фанхіо | 1950, 1951[2], 1954, 1957 |
Найджел Менселл | 1986, 1987, 1991, 1992 | |
3 | Джек Бребем | 1960, 1966, 1967 |
Джекі Стюарт | 1969, 1971, 1972 | |
2 | Феліче Наззаро | 1907, 1922 |
Крістіан Лаутеншлагер | 1908, 1914 | |
Жорж Бойло | 1912, 1913 | |
Джузеппе Кампарі | 1924, 1933 | |
Роберт Бенуаст | 1925, 1927 | |
Вільям Гровер-Вільямс | 1928, 1929 | |
Жан-П'єр Вімлі | 1936, 1948 | |
Майк Хоторн | 1953, 1958 | |
Ден Гурні | 1962, 1964 | |
Джим Кларк | 1963, 1965 | |
Ронні Петерсон | 1973, 1974 | |
Нікі Лауда | 1975, 1984 | |
Маріо Андретті | 1977, 1978 | |
Льюїс Гамільтон | 2018, 2019 | |
Макс Ферстаппен | 2021, 2022 |
↑ Луї Широн розділив перемогу в 1931 із Акілле Варці, напарником по Bugatti.
↑ Хуан-Мануель Фанхіо розділив перемогу в 1951 із Луїджи Фаджолі, напарником по Alfa Romeo 159.
Конструктори
ред.Жирним шрифтом виділені команди, які беруть участь в чемпіонаті Формули-1 сезону 2019.
Рожевим фоном вказані перегони, яка не увійшли до заліку Чемпіонату Світу. Кремовим фоном вказані перегони, які відбулися у довоєнний період.
Кільність перемог | Конструктор | Рік |
---|---|---|
17 | Ferrari | 1952, 1953, 1956, 1958, 1959, 1961, 1968, 1975, 1990, 1997, 1998, 2001, 2002, 2004, 2006, 2007, 2008 |
8 | Williams | 1980, 1986, 1987, 1991, 1992, 1993, 1996, 2003 |
7 | Lotus | 1963, 1965, 1970, 1973, 1974, 1977, 1978 |
Mercedes | 1908, 1914, 1935, 1938, 1954, 2018, 2019 | |
6 | Renault | 1906, 1979, 1981, 1982, 1983, 2005 |
Alfa Romeo | 1924, 1932, 1934, 1948, 1950, 1951 | |
Bugatti | 1926, 1928, 1929, 1930, 1931, 1936 | |
5 | McLaren | 1976, 1984, 1988, 1989, 2000 |
4 | Brabham | 1964, 1966, 1967, 1985 |
2 | Fiat | 1907, 1922 |
Peugeot | 1912, 1913 | |
Delage | 1925, 1927 | |
Maserati | 1933, 1957 | |
Talbot-Lago | 1947, 1949 | |
Tyrrell | 1971, 1972 | |
Benetton | 1994, 1995 | |
Red Bull Racing | 2021, 2022 |
По роках
ред.Рожевим фоном вказані перегони, яка не увійшли до заліку Чемпіонату Світу. Кремовим фоном вказані перегони, які відбулися у довоєнний період.
- ↑ Pirelli becomes title sponsor of Formula 1 2018 Grand Prix de France. Formula1.com. Formula One World Championship Limited. Архів оригіналу за 4 липня 2018. Процитовано 4 липня 2018.(англ.)