Джеймс Гант

Джеймс Гант
Джеймс Гант ;
Громадянство	Велика Британія
Народився	29 серпня 1947; Belmont[d], Саттон, Великий Лондон, Лондон[d], Англія, Велика Британія
Помер	15 червня 1993 (45 років); Вімблдон, Мертон, Великий Лондон, Лондон[d], Англія, Велика Британія
Статистика в чемпіонатах світу з Формули-1
Дебют	Монако 1973
Остання гонка	Монако 1979
Сезони	1973—1979
Команди	Hesketh, McLaren, Wolf
Гран-прі (старти)	93 (92)
Чемпіон світу	1 (1976)
Перемоги	10
Подіуми	23
Поули	14
Найшвидші кола	8
Очки	179
Перша перемога	Ґран-прі Нідерландів 1975
Остання перемога	Ґран-прі Японії 1977

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Гант.

Джеймс Саймон Волліс Гант (англ. James Simon Wallis Hunt; 29 серпня 1947 — 15 червня 1993) — британський автогонщик, чемпіон світу з автоперегонів у класі Формула-1 (1976). Після закінчення кар'єри гонщика у 1979 році, Гант став телевізійним коментатором та бізнесменом. Помер у 1993 році в віці 45 років від серцевого нападу.

Повна таблиця результатів

Легенда до таблиці

Приклад	Опис
1	Переможець
2	Друге місце
3	Третє місце
5	Фінішував у очковій зоні
12	Фінішував поза очковою зоною
НКЛ	Фінішував, але не класифікований
Схід	Не фінішував і не класифікований
НКВ	Не кваліфікований
НПКВ	Не передкваліфікований
ДСК	Дискваліфікований
ТТР	Брав участь тільки в тренуваннях
тест	Тестер по п'ятницях (з 2003 року)
НС	Брав участь у Гран-прі як бойовий пілот, але не стартував у гонці
Т	Травмований чи хворий
Викл	Виключений із протоколу
Від	Відмова від участі
НТР	Не брав участі в тренуваннях
НПР	Не прибув на Гран-прі
С	Гонка скасована
	Не брав участі
Жирний шрифт	Поул-позиція
Курсив	Швидке коло

Жирним шрифтом позначені етапи, на яких гонщик стартував з поулу. Курсивом позначені етапи, на яких гонщик мав найшвидше коло.

Рік	Команда	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15	16	17	Місце в чемпіонаті	Очки в чемпіонаті
1973	Хескет	АРГ	БРА	ПАР	ІСП	БЕЛ	МОН 9	ШВЕ	ФРА 6	ВЕЛ 4	НІД 3	НІМ	АВТ Схід	ІТА НС	КАН 7	США 2			8	14
1974	Хескет	АРГ Схід	БРА 9	ПАР Схід	ІСП 10	БЕЛ Схід	МОН Схід	ШВР 3	НІД Схід	ФРА Схід	ВЕЛ Схід	НІМ Схід	АВТ 3	ІТА Схід	КАН 4	США 3			8	15
1975	Хескет	АРГ 2	БРА 6	ПАР Схід	ІСП Схід	БЕЛ Схід	МОН Схід	ШВР Схід	НІД 1	ФРА 2	ВЕЛ 4	НІМ Схід	АВТ 2	ІТА 4	США 5				4	33
1976	Макларен	БРА Схід	ПАР 2	США Схід	ІСП 1	БЕЛ Схід	МОН Схід	ШВР 5	ФРА 1	ВЕЛ ДСК	НІМ 1	АВТ 4	НІД 1	ITA Схід	КАН 1	США 1	ЯПО 3		1	69
1977	Макларен	АРГ Схід	БРА 2	ПАР 4	США 7	ІСП Схід	МОН Схід	БЕЛ 7	ШВР 12	ФРА 3	ВЕЛ 1	НІМ Схід	АВТ Схід	НІД Схід	ITA Схід	США 1	КАН Схід	ЯПО 1	5	40
1978	Макларен	АРГ 4	БРА Схід	ПАР Схід	США Схід	МОН Схід	БЕЛ Схід	ІСП 6	ШВР 8	ФРА 3	ВЕЛ Схід	НІМ ДСК	АВТ Схід	НІД 10	ІТА Схід	США 7	КАН Схід		13	8
1979	Вольф	АРГ Схід	БРА Схід	ПАР 8	США Схід	ІСП Схід	КАН Схід	МОН Схід	ФРА	ВЕЛ	НІМ	АВТ	НІД	ITA	КАН	США			НС	0

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:James Hunt

В кіно

В 2013 році вийшов фільм «Гонка», в якому описується протистояння Джеймса Ганта та Нікі Лауда. Роль Ганта зіграв австралійський актор Кріс Гемсворт.

Література

James Hunt, Eoin Young: Allem zum Trotz. Motorbuch Verlag, Stuttgart 1977, ISBN 3-87943-551-0. (нім.)
«Daily Mail» від 14 жовтня 2009. Стаття Тома Рібітона [1] [Архівовано 17 жовтня 2010 у Wayback Machine.] (англ.)

Посилання

Джеймс Хант на офіційному сайті Формули-1 [Архівовано 16 березня 2012 у WebCite] (англ.)
Енциклопедія Гран-прі: Джеймс Хант [Архівовано 14 травня 2011 у Wayback Machine.] (англ.)
Біографія Джеймса Ханта [Архівовано 30 червня 2011 у Wayback Machine.] (англ.)
«Хант-руйнівник». Стаття Стефано Костантіно [Архівовано 22 липня 2011 у Wayback Machine.] (англ.)
Водії. Джеймс Хант (англ.)
Джеймс Хант. Статистика [Архівовано 26 грудня 2010 у Wayback Machine.] (англ.)
«Hunt the Shunt». Глави з книги про Джеймса Ханта (рос.)