Вікіпедія

Формула-1 — Чемпіонат 1959

спортивний сезон

Формула-1 1959 року — сезон чемпіонату світу з автоперегонів у класі Формула-1, який проводився під егідою FIA. Чемпіонат відбувся у період з травня по грудень та складався з 9 Гран-прі. Сезон розпочався на Гран-прі Монако 10 травня та закінчився на Гран-прі США 12 грудня. Переможцем в особистому заліку став Джек Бребем. Міжнародний кубок виробників Формули-1 виборола команда Cooper-Climax.

10-й чемпіонат світу Формули-1
◄ 1958    Сезон 1959    1960 ►
Австралія Джек Бребем
Чемпіон світу
Австралія Джек Бребем (Cooper-Climax)
Кубок конструкторів
Велика Британія Cooper-Climax

Команди та пілоти ред.

Наступні команди та пілоти брали участь у Чемпіонаті світу 1959 року.

Команда Конструктор Шасі Двигун Шини Пілот Гран-прі
  Dr Ing F. Porsche KG Behra-Porsche-Porsche RSK Porsche 547/3 1.5 F4 D   Марія Тереза де Філіппіс 1
Porsche 718 RSK
718/2 		  Вольфганг фон Тріпс 1, 6
  Equipe Nationale Belge Cooper-Climax T51 Climax FPF 1.5 L4 D   Люсьєн Б'янкі 1
  Ален де Шанжі 1
  Жан Люсьєнбонне Cooper-Climax T45 Climax FPF 1.5 L4 D   Жан Люсьєнбонне 1
  Owen Racing Organisation BRM P25 BRM P25 2.5 L4 D   Гаррі Шелл 1, 3–8
  Йо Бонніер 1, 3–8
  Рон Флокгарт 1, 4–5, 7–8
  Cooper Car Company Cooper-Climax T51 Climax FPF 2.5 L4 D   Брюс Макларен 1, 4–9
  Джек Бребем 1, 3–9
  Мастен Грегорі 1, 3–7
  Джорджо Скарлатті 8
  R.R.C. Walker Racing Team Cooper-Climax T51 Climax FPF 2.5 L4 D   Стірлінг Мосс 1, 3, 6–9
  Моріс Трентіньян 1, 3–9
  British Racing Partnership BRM P25 BRM P25 2.5 L4 D   Стірлінг Мосс 4–5
  Ганс Геррманн 6
Cooper-Climax T51 Climax FPF 1.5 L4   Айвор Б'юб 1
Cooper-Borgward Borgward 1500 RS 1.5 L4 5
  Кріс Брістоу 5
  High Efficiency Motors Cooper-Maserati T45 Maserati 250S 2.5 L4 D   Рой Сальвадорі 1, 4, 9
  Джек Фермен 8
Cooper-Climax T45 Climax FPF 2.5 L4 5
  Team Lotus Lotus-Climax 16 Climax FPF 2.5 L4 D   Грем Гілл 1, 3–8
  Піт Лавлі 1
  Іннес Айрленд 3–4, 6–9
  Алан Стейсі 5, 9
  John Fisher Lotus-Climax 16 Climax FPF 1.5 L4 D   Брюс Гелфорд 1
  Scuderia Ferrari Ferrari 246
156 		Ferrari 155 2.4 V6
Ferrari D156 1.5 V6 		D   Жан Бехра 1, 3–4
  Філ Гілл 1, 3–4, 6–9
  Тоні Брукс
  Кліфф Еллісон 1, 3, 6, 8–9
  Олів'є Гендеб'єн 4, 8
  Ден Ґерні 4, 6–8
  Вольфганг фон Тріпс 9
  Scuderia Ugolini Maserati 250F Maserati 250F1 2.5 L6 D   Джорджо Скарлатті 1, 4
  Карл Годін де Бофор 4
  Monte Carlo Auto Sport Maserati 250F Maserati 250F1 2.5 L6 D   Андре Тестю 1
  David Brown Corporation Aston Martin DBR4 Aston Martin RB6 2.5 L6 A   Рой Сальвадорі 3, 5, 7–8
  Керролл Шелбі 3, 5, 7–8
  Ecurie Maarsbergen Porsche 718 RSK Porsche 547/3 1.5 F4 D   Карл Годін де Бофор 3
  Scuderia Centro Sud Cooper-Maserati T51 Maserati 250S 2.5 L4 D   Ян Берджесс 4–6, 8
  Колін Девіс 4, 8
  Ганс Геррманн 5
  Маріо де Араужу Кабрал 7
Maserati 250F Maserati 250F1 2.5 L6   Асдрубал Фонтес Баярдо 4
  Фріц Д'Орей 4–5
  Vandervell Products Vanwall VW 59 Vanwall 254 2.5 L4 D   Тоні Брукс 5
  J.B. Naylor JBW-Maserati 59 Maserati 250S 2.5 L4 D   Браян Нейлор 5
  Ace Garage – Rotherham Cooper-Climax T51 Climax FPF 1.5 L4 D   Тревор Тейлор 5
  Alan Brown Equipe Cooper-Climax T45 Climax FPF 1.5 L4 D   Майк Тейлор 5
  Пітер Ешдаун 5
  Gilby Engineering Cooper-Climax T43 Climax FPF 1.5 L4 D   Кіт Ґрін 5
  United Racing Stable Cooper-Climax T51 Climax FPF 1.5 L4 D   Білл Мосс 5
  R.H.H. Parnell Cooper-Climax T51
T45 		Climax FPF 1.5 L4 D   Генрі Тейлор 5
  Тім Парнелл 5
  David Fry Fry-Climax F2 Climax FPF 1.5 L4 D   Майк Паркс 5
  Денніс Тейлор Lotus-Climax 12 Climax FPF 1.5 L4 D   Денніс Тейлор 5
  Dorchester Service Station Lotus-Climax 16 Climax FPF 1.5 L4 D   Девід Пайпер 5
  Жан Бехра Behra-Porsche-Porsche RSK Porsche 547/3 1.5 F4 D   Жан Бехра 6
  Отторіно Волонтеріо Maserati 250F Maserati 250F1 2.5 L6 D   Джуліо Каб'янка 8
  Leader Cards Inc. Kurtis Kraft-Offenhauser Midget Offenhauser 1.7 L4 F   Роджер Ворд 9
  OSCA Automobili Cooper-OSCA T43 OSCA 2.0 L4 D   Алехандро де Томасо 9
  Camoradi USA Tec-Mec-Maserati F415 Maserati 250F1 2.5 L6 D   Фріц Д'Орей 9
  Taylor-Crawley Racing Team Cooper-Climax T45 Climax FPF 2.5 L4 D   Джордж Константін 9
  Blanchard Automobile Co. Porsche 718 RSK Porsche 547/3 1.5 F4 G   Гаррі Бланчард 9
  Connaught Cars-Paul Emery Connaught-Alta C Alta GP 2.5 L4 D   Боб Саїд 9
  Ecurie Bleue Cooper-Climax T51 Climax FPF 2.5 L4 D   Гаррі Шелл 9
  Філ Кейд Maserati 250F Maserati 250F1 2.5 L6 D   Філ Кейд 9
Джерело:[1]

Календар ред.

№ Гран-прі Траса Дата
1   Гран-прі Монако Міська траса Монте-Карло, Монте-Карло 10 травня
2   500 миль Індіанаполіса Індіанаполіс Мотор Спідвей, Спідвей, Індіана 30 травня[a]
3   Гран-прі Нідерландів Траса Зандвоорт, Зандворт 31 травня
4   Гран-прі Франції Реймс-Ге, Ге 5 липня
5   Гран-прі Великої Британії Ейнтрі, Мерсісайд 18 липня
6   Гран-прі Німеччини АФУС, Берлін 2 серпня
7   Гран-прі Португалії Монсанто-Парк, Лісабон 23 серпня
8   Гран-прі Італії Автодром Монца, Монца 13 вересня
9   Гран-прі США Міжнародний автодром Сібрінга, Гайлендс, Флорида 12 грудня
Джерело:[2]

Результати та положення в заліках ред.

Гран-прі ред.

№ Гран-прі Поул-позиція Швидке коло Переможець Конструктор Шини Звіт
1   Гран-прі Монако   Стірлінг Мосс   Джек Бребем   Джек Бребем   Cooper-Climax D Звіт
2   500 миль Індіанаполіса   Джонні Томсон   Джонні Томсон   Роджер Ворд   Watson-Offenhauser F Звіт
3   Гран-прі Нідерландів   Йо Бонніер   Стірлінг Мосс   Йо Бонніер   BRM D Звіт
4   Гран-прі Франції   Тоні Брукс   Стірлінг Мосс   Тоні Брукс   Ferrari D Звіт
5   Гран-прі Великої Британії   Джек Бребем   Стірлінг Мосс
  Брюс Макларен 		  Джек Бребем   Cooper-Climax D Звіт
6   Гран-прі Німеччини   Тоні Брукс   Тоні Брукс   Тоні Брукс   Ferrari D Звіт
7   Гран-прі Португалії   Стірлінг Мосс   Стірлінг Мосс   Стірлінг Мосс   Cooper-Climax D Звіт
8   Гран-прі Італії   Стірлінг Мосс   Філ Гілл   Стірлінг Мосс   Cooper-Climax D Звіт
9   Гран-прі США   Стірлінг Мосс   Моріс Трентіньян   Брюс Макларен   Cooper-Climax D Звіт
Джерело:[3]

Пілоти ред.

Очки отримують перші п'ять пілотів. Додаткове очко нараховується пілоту, що встановив найшвидше коло гонки. Лише п'ять найкращих результатів зараховуються до загальної кількості очок кожного пілота, відкинуті результати показані в дужках.

Позиція  1-ша   2-га   3-тя   4-та   5-та   НК 
Очки 8 6 4 3 2 1
Поз. Пілот МОН
  		500
  		НІД
  		ФРА
  		ВЕЛ
  		НІМ
  		ПОР
  		ІТА
  		США
  		Очки[b]
1   Джек Бребем 1 2 3 1 Схід Схід 3 (4) 31 (34)
2   Тоні Брукс 2 Схід 1 Схід 1 9 Схід 3 27
3   Стірлінг Мосс Схід Схід ДСК 2 Схід 1 1 Схід 25.5
4   Філ Гілл 4 6 2 3 Схід 2 Схід 20
5   Моріс Трентіньян 3 8 11 5 4 4 9 2 19
6   Брюс Макларен 5 5 3 Схід Схід Схід 1 16.5
7   Ден Ґерні Схід 2 3 4 13
8   Йо Бонніер Схід 1 Схід Схід 5 Схід 8 10
9   Мастен Грегорі Схід 3 Схід 7 Схід 2 10
10   Роджер Ворд 1 Схід 8
11   Джим Ратманн 2 6
12   Джонні Томсон 3 5
13   Гаррі Шелл Схід Схід 7 4 7 5 7 Схід 5
14   Іннес Айрленд 4 Схід Схід Схід Схід 5 5
15   Олів'є Гендеб'єн 4 6 3
16   Тоні Беттенгаузен 4 3
17   Кліфф Еллісон Схід 9 Схід 5 Схід 2
18   Жан Бехра Схід 5 Схід НС 2
19   Пол Голдсміт 5 2
—   Рой Сальвадорі 6 Схід Схід 6 6 Схід Схід 0
—   Рон Флокгарт Схід 6 Схід 7 13 0
—   Ян Берджесс Схід Схід 6 14 0
—   Вольфганг фон Тріпс Схід НС 6 0
—   Джонні Бойд 6 0
—   Грем Гілл Схід 7 Схід 9 Схід Схід Схід 0
—   Дуейн Картер 7 0
—   Гаррі Бланчард 7 0
—   Керролл Шелбі Схід Схід 8 10 0
—   Джорджо Скарлатті НКВ 8 12 0
—   Алан Стейсі 8 Схід 0
—   Едді Джонсон 8 0
—   Карл Годін де Бофор 10 9 0
—   Пол Руссо 9 0
—   Фріц Д'Орей 10 Схід Схід 0
—   Ей Джей Фойт 10 0
—   Кріс Брістоу 10 0
—   Маріо де Араужу Кабрал 10 0
—   Колін Девіс Схід 11 0
—   Джин Гартлі 11 0
—   Генрі Тейлор 11 0
—   Боб Вейт 12 0
—   Пітер Ешдаун 12 0
—   Ел Герман 13 0
—   Айвор Б'юб НКВ 13 0
—   Джиммі Дейволт 14 0
—   Чак Арнольд 15 0
—   Джуліо Каб'янка 15 0
—   Джим Маквіті 16 0
—   Ганс Геррманн Схід Схід 0
—   Джек Фермен Схід Схід 0
—   Брюс Гелфорд Схід 0
—   Едді Сакс Схід 0
—   Ел Келлер Схід 0
—   Пет Флаерті Схід 0
—   Дік Ратманн Схід 0
—   Білл Чізбург Схід 0
—   Дон Фріленд Схід 0
—   Рей Кроуфорд Схід 0
—   Дон Бренсон Схід 0
—   Боб Крісті Схід 0
—   Боббі Ґрім Схід 0
—   Джек Тернер Схід 0
—   Чак Веянт Схід 0
—   Джад Ларсон Схід 0
—   Майк Магілл Схід 0
—   Ред Амік Схід 0
—   Лен Саттон Схід 0
—   Джиммі Браян Схід 0
—   Браян Нейлор Схід 0
—   Девід Пайпер Схід 0
—   Майк Тейлор Схід 0
—   Алехандро де Томасо Схід 0
—   Джордж Константін Схід 0
—   Боб Саїд Схід 0
—   Ален де Шанжі НКВ 0
—   Люсьєн Б'янкі НКВ 0
—   Марія Тереза де Філіппіс НКВ 0
—   Піт Лавлі НКВ 0
—   Жан Люсьєнбонне НКВ 0
—   Андре Тестю НКВ 0
—   Білл Мосс НКВ 0
—   Кіт Ґрін НКВ 0
—   Майк Паркс НКВ 0
—   Тревор Тейлор НКВ 0
—   Денніс Тейлор НКВ 0
—   Тім Парнелл НКВ 0
—   Асдрубал Фонтес Баярдо НС 0
—   Філ Кейд НС 0
Поз. Пілот МОН
  		500
  		НІД
  		ФРА
  		ВЕЛ
  		НІМ
  		ПОР
  		ІТА
  		США
  		Очки
Джерело:[2][3][4][5]
Приклад Опис
1 Переможець
2 Друге місце
3 Третє місце
5 Фінішував у очковій зоні
12 Фінішував поза очковою зоною
НКЛ Фінішував, але не класифікований
Схід Не фінішував і не класифікований
НКВ Не кваліфікований
НПКВ Не передкваліфікований
ДСК Дискваліфікований
тест Тестер по п'ятницях
НС Брав участь у Гран-прі як бойовий
пілот, але не стартував у гонці
Т Травмований чи хворий
Викл Виключений із протоколу
Від Відмова від участі
НТР Не брав участі в тренуваннях
НПР Не прибув на Гран-прі
С Гонка скасована
Не брав участі
Жирний шрифт Поул-позиція
Курсив Швидке коло

Конструктори ред.

Тільки болід з найкращим результатом від кожного конструктора має право на очки в кожній окремій гонці. Лише п'ять найкращих результатів зараховуються до загальної кількості очок кожного конструктора, відкинуті результати показані в дужках. Гонка 500 миль Індіанаполіса не зараховувалась в Міжнародний кубок виробників Формули-1.

Поз. Конструктор МОН
  		НІД
  		ФРА
  		ВЕЛ
  		НІМ
  		ПОР
  		ІТА
  		США
  		Очки[c]
1   Cooper-Climax 1 (2) (3) 1 (4) 1 1 1 40 (53)
2   Ferrari 2 (5) 1 1 3 2 (3) 32 (38)
3   BRM Схід 1 6 2 5 5 7 18
4   Lotus-Climax Схід 4 Схід 8 Схід Схід Схід 5 5
—   Cooper-Maserati 6 Схід Схід 6 10 11 Схід 0
—   Aston Martin Схід 6 6 10 0
—   Porsche Схід 10 НС 7 0
—   Maserati НКВ 8 Схід Від Від 15 НС 0
—   Cooper-Borgward 10 0
—   JBW-Maserati Схід 0
—   Vanwall Схід 0
—   Kurtis Kraft-Offenhauser Схід 0
—   Cooper-OSCA Схід 0
—   Tec-Mec-Maserati Схід 0
—   Connaught-Alta Від Схід 0
—   Behra-Porsche-Porsche НКВ НС 0
—   Fry-Climax НКВ 0
Поз. Конструктор МОН
  		НІД
  		ФРА
  		ВЕЛ
  		НІМ
  		ПОР
  		ІТА
  		США
  		Очки
Джерело:[2][3][4][6]
Приклад Опис
1 Переможець
2 Друге місце
3 Третє місце
5 Фінішував у очковій зоні
12 Фінішував поза очковою зоною
НКЛ Фінішував, але не класифікований
Схід Не фінішував і не класифікований
НКВ Не кваліфікований
НПКВ Не передкваліфікований
ДСК Дискваліфікований
тест Тестер по п'ятницях
НС Брав участь у Гран-прі як бойовий
пілот, але не стартував у гонці
Т Травмований чи хворий
Викл Виключений із протоколу
Від Відмова від участі
НТР Не брав участі в тренуваннях
НПР Не прибув на Гран-прі
С Гонка скасована
Не брав участі
Жирний шрифт Поул-позиція
Курсив Швидке коло

Виноски ред.

  1. ↑ Гонка 500 миль Індіанаполіса також входила в Автомобільний чемпіонат USAC 1959 року та проводилась для автомобілів чемпіонату USAC, але не зараховувалась в Міжнародний кубок виробників Формули-1.
  2. ↑ Лише 5 найкращих результатів зараховуються до загальної кількості очок кожного пілота. Числа поза дужками — результат в чемпіонаті. Числа в дужках — усі очки набрані пілотом.
  3. ↑ Лише 5 найкращих результатів зараховуються до загальної кількості очок кожного конструктора. Числа поза дужками — результат в чемпіонаті. Числа в дужках — усі очки набрані конструктором.

Примітки ред.

  1. ↑ All the drivers 1959 • STATS F1. www.statsf1.com. Процитовано 24 липня 2023.
  2. ↑ а б в 1959 • STATS F1. www.statsf1.com. Процитовано 24 липня 2023.
  3. ↑ а б в Report 1959 • STATS F1. www.statsf1.com. Процитовано 24 липня 2023.
  4. ↑ а б Monaco 1959 - Result • STATS F1. www.statsf1.com. Процитовано 24 липня 2023.
  5. ↑ 1959 Driver Standings. Formula 1® - The Official F1® Website (англ.). Процитовано 24 липня 2023.
  6. ↑ 1959 Constructor Standings. Formula 1® - The Official F1® Website (англ.). Процитовано 24 липня 2023.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Формула-1_—_Чемпіонат_1959&oldid=40184905