Вікіпедія

Формула-1 — Чемпіонат 1964

спортивний сезон

Формула-1 1964 року — сезон чемпіонату світу з автоперегонів у класі Формула-1, який проводився під егідою FIA. Чемпіонат відбувся у період з травня по жовтень та складався з 10 Гран-прі. Сезон розпочався на Гран-прі Монако 10 травня та закінчився на Гран-прі Мексики 25 жовтня. Переможцем в особистому заліку став Джон Сертіс. Міжнародний кубок виробників Формули-1 виборола команда Ferrari.

15-й чемпіонат світу Формули-1
◄ 1963    Сезон 1964    1965 ►
Велика Британія Джон Сертіс
Чемпіон світу
Велика Британія Джон Сертіс (Ferrari)
Кубок конструкторів
Італія Ferrari

Команди та пілоти ред.

Наступні команди та пілоти брали участь у Чемпіонаті світу 1964 року.

Команда Конструктор Шасі Двигун Шини Пілот Гран-прі
  Revson Racing Lotus-BRM 24 BRM P56 1.5 V8 D   Пітер Ревсон 1, 6, 8
  Бернар Колломб Lotus-Climax 24 Climax FWMV 1.5 V8 D   Бернар Колломб 1
  Моріс Трентіньян BRM P57 BRM P56 1.5 V8 D   Моріс Трентіньян 1, 4–6, 8
  Brabham Racing Organisation Brabham-Climax BT7
BT11 		Climax FWMV 1.5 V8 D   Джек Бребем Всі
  Ден Ґерні Всі
  Owen Racing Organisation BRM P261
P67 		BRM P56 1.5 V8 D   Річі Гінтер Всі
  Грем Гілл Всі
  Річард Аттвуд 5
  Cooper Car Company Cooper-Climax T73
T66 		Climax FWMV 1.5 V8 D   Філ Гілл 1–7, 9–10
  Брюс Макларен Всі
  Джон Лав 8
  Team Lotus Lotus-Climax 25
33 		Climax FWMV 1.5 V8 D   Пітер Арунделл 1–4
  Джим Кларк Всі
  Майк Спенс 5–10
  Герхард Міттер 6
  Волт Гансген 9
  Мойзес Солана 10
  British Racing Partnership Lotus-BRM 24 BRM P56 1.5 V8 D   Іннес Айрленд 1
  Тревор Тейлор 5
BRP-BRM Mk 1
Mk 2 		BRM P56 1.5 V8   Іннес Айрленд 3–5, 7–10
  Тревор Тейлор 1, 3–4, 7–10
  DW Racing Enterprises Brabham-Climax BT11 Climax FWMV 1.5 V8 D   Боб Андерсон 1–8
  Reg Parnell Racing Lotus-Climax 25 Climax FWMV 1.5 V8 D   Кріс Амон 7
Lotus-BRM 25
24 		BRM P56 1.5 V8 1–6, 9–10
  Майк Гейлвуд 1–2, 4–10
  Пітер Ревсон 3–5
  R.R.C. Walker Racing Team Cooper-Climax T66 Climax FWMV 1.5 V8 D   Едґар Барт 6
  Йо Бонніер 1
Brabham-Climax BT7 Climax FWMV 1.5 V8 7–10
Brabham-BRM BT11 BRM P56 1.5 V8 2–3, 5–6
  Йохен Ріндт 7
  Джекі 8
  Жо Зіфферт 9–10
  Геп Шарп 9–10
  Scuderia Ferrari SpA SEFAC
  North American Racing Team 		Ferrari 156
158
1512 		Ferrari 178 1.5 V6
Ferrari 205B 1.5 V8
Ferrari 207 1.5 F12 		D   Лоренцо Бандіні Всі
  Джон Сертіс Всі
  Людовіко Скарфіотті 8
  Педро Родрігес 10
  Siffert Racing Team Lotus-BRM 24 BRM P56 1.5 V8 D   Жо Зіфферт 1
Brabham-BRM BT11 2–8
  Ecurie Maarsbergen Porsche 718 Porsche 547/3 1.5 F4 D   Карл Годін де Бофор 2, 6
  Scuderia Centro Sud BRM P57 BRM P56 1.5 V8 D   Тоні Меггс 2–3, 5–7
  Джанкарло Багетті 2–3, 5–8
  Equipe Scirocco Belge Scirocco-Climax SP Climax FWMV 1.5 V8 D   Андре Пілетт 3, 6
  Bob Gerard Racing Cooper-Ford T71/73 Ford 109E 1.5 L4 D   Джон Тейлор 5
  Ian Raby Racing Brabham-BRM BT3 BRM P56 1.5 V8 D   Ієн Ребі 5, 8
  John Willment Automobiles Brabham-Ford BT10 Ford 109E 1.5 L4 D   Френк Гарднер 5
  Honda R & D Company Honda RA271 Honda RA271E 1.5 V12 D   Ронні Бакнум 6, 8–9
  Derrington-Francis Racing Team ATS DF ATS 100 1.5 V8 G   Маріо де Араужу Кабрал 8
  Fabre Urbain Cooper-Climax T60 Climax FWMV 1.5 V8 D   Жан-Клод Руда 8
Джерело:[1]

Календар ред.

№ Гран-прі Траса Дата
1   Гран-прі Монако Міська траса Монте-Карло, Монте-Карло 10 травня
2   Гран-прі Нідерландів Траса Зандвоорт, Зандворт 24 травня
3   Гран-прі Бельгії Спа-Франкоршам, Спа 14 червня
4   Гран-прі Франції Руан-Лез-Ессар, Ориваль 28 червня
5   Гран-прі Великої Британії Брендс-Гетч, Кент 11 липня
6   Гран-прі Німеччини Нюрбургринг, Нюрбург 2 серпня
7   Гран-прі Австрії Авіабаза Цельтвег, Штирія 23 серпня
8   Гран-прі Італії Автодром Монца, Монца 6 вересня
9   Гран-прі США Траса Воткінс-Глен, Воткінс-Глен, Нью-Йорк 4 жовтня
10   Гран-прі Мексики Магдалена Міксхука, Мехіко 25 жовтня
Джерело:[2]

Результати та положення в заліках ред.

Гран-прі ред.

№ Гран-прі Поул-позиція Швидке коло Переможець Конструктор Шини Звіт
1   Гран-прі Монако   Джим Кларк   Грем Гілл   Грем Гілл   BRM D Звіт
2   Гран-прі Нідерландів   Ден Ґерні   Джим Кларк   Джим Кларк   Lotus-Climax D Звіт
3   Гран-прі Бельгії   Ден Ґерні   Ден Ґерні   Джим Кларк   Lotus-Climax D Звіт
4   Гран-прі Франції   Джим Кларк   Джек Бребем   Ден Ґерні   Brabham-Climax D Звіт
5   Гран-прі Великої Британії   Джим Кларк   Джим Кларк   Джим Кларк   Lotus-Climax D Звіт
6   Гран-прі Німеччини   Джон Сертіс   Джон Сертіс   Джон Сертіс   Ferrari D Звіт
7   Гран-прі Австрії   Грем Гілл   Ден Ґерні   Лоренцо Бандіні   Ferrari D Звіт
8   Гран-прі Італії   Джон Сертіс   Джон Сертіс   Джон Сертіс   Ferrari D Звіт
9   Гран-прі США   Джим Кларк   Джим Кларк   Грем Гілл   BRM D Звіт
10   Гран-прі Мексики   Джим Кларк   Джим Кларк   Ден Ґерні   Brabham-Climax D Звіт
Джерело:[3]

Пілоти ред.

Очки отримують перші шість пілотів. Лише шість найкращих результатів зараховуються до загальної кількості очок кожного пілота, відкинуті результати показані в дужках.

Позиція  1-ша   2-га   3-тя   4-та   5-та   6-та 
Очки 9 6 4 3 2 1
Поз. Пілот МОН
  		НІД
  		БЕЛ
  		ФРА
  		ВЕЛ
  		НІМ
  		АВТ
  		ІТА
  		США
  		МЕК
  		Очки[a]
1   Джон Сертіс Схід 2 Схід Схід 3 1 Схід 1 2 2 40
2   Грем Гілл 1 4 (5) 2 2 2 Схід Схід 1 11 39 (41)
3   Джим Кларк 4 1 1 Схід 1 Схід Схід Схід 7 5 32
4   Лоренцо Бандіні 10 Схід Схід 9 5 3 1 3 Схід 3 23
5   Річі Гінтер 2 11 4 5 8 7 2 4 4 8 23
6   Ден Ґерні Схід Схід 6 1 13 10 Схід 10 Схід 1 19
7   Брюс Макларен Схід 7 2 6 Схід Схід Схід 2 Схід 7 13
8   Джек Бребем Схід Схід 3 3 4 12 9 14 Схід Схід 11
=   Пітер Арунделл 3 3 9 4 11
10   Жо Зіфферт 8 13 Схід Схід 11 4 Схід 7 3 Схід 7
11   Боб Андерсон 7 6 НС 12 7 Схід 3 11 5
12   Майк Спенс 9 8 Схід 6 Схід 4 4
=   Тоні Меггс НС НС Схід 6 4 4
14   Іннес Айрленд НС 10 Схід 10 5 5 Схід 12 4
15   Йо Бонніер 5 9 Схід Схід Схід 6 12 Схід Схід 3
16   Кріс Амон НКВ 5 Схід 10 Схід 11 Схід Схід Схід 2
=   Моріс Трентіньян Схід 11 НКВ 5 Схід 2
=   Волт Гансген 5 2
19   Майк Гейлвуд 6 12 8 Схід Схід 8 Схід 8 Схід 1
=   Філ Гілл 9 8 Схід 7 6 Схід Схід Схід 9 1
=   Тревор Тейлор Схід 7 Схід Схід Схід НКВ 6 Схід 1
=   Педро Родрігес 6 1
—   Джанкарло Багетті 10 8 12 Схід 7 8 0
—   Герхард Міттер 9 0
—   Людовіко Скарфіотті 9 0
—   Мойзес Солана 10 0
—   Пітер Ревсон НКВ ДСК НС Схід 14 13 0
—   Ронні Бакнум 13 Схід Схід 0
—   Геп Шарп НКЛ 13 0
—   Джон Тейлор 14 0
—   Карл Годін де Бофор Схід НС 0
—   Андре Пілетт Схід НКВ 0
—   Ієн Ребі Схід НКВ 0
—   Френк Гарднер Схід 0
—   Едґар Барт Схід 0
—   Йохен Ріндт Схід 0
—   Маріо де Араужу Кабрал Схід 0
—   Річард Аттвуд НС 0
—   Жан-Клод Руда НС 0
—   Бернар Колломб НКВ 0
—   Джон Лав НКВ 0
—   Джекі НКВ 0
Поз. Пілот МОН
  		НІД
  		БЕЛ
  		ФРА
  		ВЕЛ
  		НІМ
  		АВТ
  		ІТА
  		США
  		МЕК
  		Очки
Джерело:[2][3][4][5]
Приклад Опис
1 Переможець
2 Друге місце
3 Третє місце
5 Фінішував у очковій зоні
12 Фінішував поза очковою зоною
НКЛ Фінішував, але не класифікований
Схід Не фінішував і не класифікований
НКВ Не кваліфікований
НПКВ Не передкваліфікований
ДСК Дискваліфікований
тест Тестер по п'ятницях
НС Брав участь у Гран-прі як бойовий
пілот, але не стартував у гонці
Т Травмований чи хворий
Викл Виключений із протоколу
Від Відмова від участі
НТР Не брав участі в тренуваннях
НПР Не прибув на Гран-прі
С Гонка скасована
Не брав участі
Жирний шрифт Поул-позиція
Курсив Швидке коло

Конструктори ред.

Тільки болід з найкращим результатом від кожного конструктора має право на очки в кожній окремій гонці. Лише шість найкращих результатів зараховуються до загальної кількості очок кожного конструктора, відкинуті результати показані в дужках.

Поз. Конструктор МОН
  		НІД
  		БЕЛ
  		ФРА
  		ВЕЛ
  		НІМ
  		АВТ
  		ІТА
  		США
  		МЕК
  		Очки[b]
1   Ferrari 10 2 Схід 9 (3) 1 1 1 2 2 45 (49)
2   BRM 1 (4) (4) 2 2 2 2 (4) 1 8 42 (51)
3   Lotus-Climax 3 1 1 4 1 8 Схід (6) (5) 4 37 (40)
4   Brabham-Climax 7 6 3 1 4 10 3 10 Схід 1 30
5   Cooper-Climax 5 7 2 6 6 Схід Схід 2 Схід 7 16
6   Brabham-BRM 9 Схід 11 4 Схід 7 3 13 7
7   BRP-BRM Схід 7 Схід 10 5 5 6 12 5
8   Lotus-BRM 6 5 Схід 8 Схід 11 8 13 8 Схід 3
—   Honda 13 Схід Схід 0
—   Cooper-Ford 14 0
—   Scirocco-Climax Від Схід НКВ 0
—   Porsche Схід НС 0
—   Brabham-Ford Схід 0
—   ATS Схід 0
Поз. Конструктор МОН
  		НІД
  		БЕЛ
  		ФРА
  		ВЕЛ
  		НІМ
  		АВТ
  		ІТА
  		США
  		МЕК
  		Очки
Джерело:[2][3][4][6]
Приклад Опис
1 Переможець
2 Друге місце
3 Третє місце
5 Фінішував у очковій зоні
12 Фінішував поза очковою зоною
НКЛ Фінішував, але не класифікований
Схід Не фінішував і не класифікований
НКВ Не кваліфікований
НПКВ Не передкваліфікований
ДСК Дискваліфікований
тест Тестер по п'ятницях
НС Брав участь у Гран-прі як бойовий
пілот, але не стартував у гонці
Т Травмований чи хворий
Викл Виключений із протоколу
Від Відмова від участі
НТР Не брав участі в тренуваннях
НПР Не прибув на Гран-прі
С Гонка скасована
Не брав участі
Жирний шрифт Поул-позиція
Курсив Швидке коло

Виноски ред.

  1. ↑ Лише 6 найкращих результатів зараховуються до загальної кількості очок кожного пілота. Числа поза дужками — результат в чемпіонаті. Числа в дужках — усі очки набрані пілотом.
  2. ↑ Лише 6 найкращих результатів зараховуються до загальної кількості очок кожного конструктора. Числа поза дужками — результат в чемпіонаті. Числа в дужках — усі очки набрані конструктором.

Примітки ред.

  1. ↑ All the drivers 1964 • STATS F1. www.statsf1.com. Процитовано 9 липня 2023.
  2. ↑ а б в 1964 • STATS F1. www.statsf1.com. Процитовано 9 липня 2023.
  3. ↑ а б в Report 1964 • STATS F1. www.statsf1.com. Процитовано 9 липня 2023.
  4. ↑ а б Monaco 1964 - Result • STATS F1. www.statsf1.com. Процитовано 9 липня 2023.
  5. ↑ 1964 Driver Standings. Formula 1® - The Official F1® Website (англ.). Процитовано 9 липня 2023.
  6. ↑ 1964 Constructor Standings. Formula 1® - The Official F1® Website (англ.). Процитовано 9 липня 2023.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Формула-1_—_Чемпіонат_1964&oldid=39895077