Відкрити головне меню

Координати: 50°26′14″ пн. ш. 5°58′17″ сх. д. / 50.43722° пн. ш. 5.97139° сх. д. / 50.43722; 5.97139

Спа-Франкоршам
Spa-Francorchamps of Belgium.svg
Розташування Спа, Бельгія
Часовий пояс GMT +1
Головні події Формула-1, GP2, Формула-3, DTM, WTCC, F3000, 24 години Спа
Довжина траси 7.004 км
Повороти 21
Рекорд 3:13.4 (Франція Анрі Пескароло, Matra, 1973)

Траса Спа-Франкоршам — гоночна траса в Бельгії. Є однією з найвідоміших кільцевих трас, багато пілотів та уболівальники називають Спа-Франкоршам найцікавішою трасою у світі. Крім того, траса вважається однією з найскладніших у світі через велику кількість швидкісних поворотів. Особливою популярністю користується комплекс поворотів Eau Rouge. В наш час[коли?] на трасі проводяться гонки Формули-1 Гран-прі Бельгії, DTM, GP2 та інших кільцевих серій автоспорту.

ІсторіяРедагувати

 
Конфігурація траси в порівнянні з сучасною

Траса розташована за 40 кілометрів на південний схід від міста Льєж і була створена за ініціативою менеджера газети La Meuse Жюля де Тьєру та голови спортивного відділу Королівського автомобільного клуба Бельгії Генрі Ван Офема [1]. Де Тьєр вирішив використовувати дороги громадського призначення, які нагадували трикутник для створення гоночної траси. Первісна конфігурація гоночної траси була готова у 1921 році і її загальна довжина становила 15 км. Вона починалась від містечка Франкоршам, потім спускалась до невеликої річки О Руж, далі піднімалась на гребені пагорбів у Les Combes. Потім вона спускалась до поселення Бурневілль к повороту Малмеді і продовжувалась по рівнинах до поселення Маста, після чого прямувала на південний пік цього трикутника під назвою Ставелот. Надалі Спа-Франкоршам звертала на північ до Франкоршам проминаючи містечко Бланшимон.

У серпні 1921 року повинні були відбутися перші змагання, проте перегони були скасовані через присутність тільки одного учасника [1]. До 1922 року на трасі проводились тільки мотоциклетні змагання. В 1925 році був проведений перший Гран-прі Бельгії.

Траса вийшла дуже швидка, тим не менше, для досягнення більш високої середньої швидкості повільний поворот Ancienne Douane був замінений на прямий підйом, названий Raidillon.

У такому вигляді траса приймала всі Гран-прі Бельгії Формули-1 до 1970 року. Однак, дуже швидка і протяжна траса перестала відповідати вимогам безпеки. На Гран-прі Бельгії 1966 Джекі Стюарт на своєму BRM потрапив у дуже серйозну аварію, врізавшись в сільський будинок і отримав переломи рук і ребер. Але найстрашніша аварія сталася в 1973 році на 24 годинних перегонах, коли загинули три пілоти.

В 1972 році траса в Спа була визнана невідповідною вимогам безпеки і Гран-прі було перенесено спершу на автодром Нівель-Болер, неподалік від Брюсселя, а потім на автодром Зольдер. За цей час Спа-Франкоршам піддався значній реконструкції — кільце було скорочено до 7 км. Однак, на відміну, наприклад, від Нюрбургрингу, Спа зберіг свій характер — це, по колишньому, швидкісна траса з швидкими поворотами і великими перепадами висот, на якій нудні гонки є винятком. Крім того, на цьому автодромі не рідкісні дощові гонки через непередбачуваний клімат Арденн.

Після перерви на трасі в Спа пройшов Гран-прі Бельгії 1983, і, потім, з перервами в 1984 (етап пройшов на трасі Зольдер), 2003 і 2006 (проблеми, пов'язані з забороною тютюнової реклами) Гран-прі Бельгії незмінно проводиться на цій трасі.

Переможці Гран-прі Бельгії на трасі Спа-ФранкоршамРедагувати

Рожевим кольором відмічені гонки, які не є етапами чемпіонату світу в класі Формула-1.
Кремовим кольором позначені перегони, що були частиною довоєнного чемпіонату Європи з автогонок у класі Великих Призів.

Рік # Пілот Конструктор Результат
2018 63   Себастьян Феттель Ferrari Результат
2017 62   Льюїс Гамільтон Мерседес Результат
2016 61   Ніко Росберг Мерседес Результат
2015 60   Льюїс Гамільтон Мерседес Результат
2014 59   Данієль Ріккардо Ред Булл-Рено Результат
2013 58   Себастьян Феттель Ред Булл-Рено Результат
2012 57   Дженсон Баттон Макларен-Мерседес Результат
2011 56   Себастьян Феттель Ред Булл-Рено Результат
2010 55   Льюїс Гамільтон Макларен-Мерседес Результат
2009 54   Кімі Ряйкконен Ferrari Результат
2008 53   Феліпе Масса[2] Ferrari Результат
2007 52   Кімі Ряйкконен Ferrari Результат
2005 51   Кімі Ряйкконен McLaren-Mercedes Результат
2004 50   Кімі Ряйкконен McLaren-Mercedes Результат
2002 49   Міхаель Шумахер Ferrari Результат
2001 48   Міхаель Шумахер Ferrari Результат
2000 47   Міка Хаккінен McLaren-Mercedes Результат
1999 46   Девід Култхард McLaren-Mercedes Результат
1998 45   Деймон Хілл Jordan-Mugen Honda Результат
1997 44   Міхаель Шумахер Ferrari Результат
1996 43   Міхаель Шумахер Ferrari Результат
1995 42   Міхаель Шумахер Benetton-Renault Результат
1994 41   Деймон Хілл Williams-Renault Результат
1993 40   Деймон Хілл Williams-Renault Результат
1992 39   Міхаель Шумахер Benetton-Ford Результат
1991 38   Айртон Сенна McLaren-Honda Результат
1990 37   Айртон Сенна McLaren-Honda Результат
1989 36   Айртон Сенна McLaren-Honda Результат
1988 35   Айртон Сенна McLaren-Honda Результат
1987 34   Ален Прост McLaren-TAG Результат
1986 33   Найджел Менселл Williams-Honda Результат
1985 32   Айртон Сенна Lotus-Renault Результат
1983 30   Ален Прост Renault Результат
1970 18   Педро Родрігес BRM Результат
1968 17   Брюс МакЛарен McLaren-Ford Результат
1967 16   Ден Герні Eagle-Weslake Результат
1966 15   Джон Сертіс Ferrari Результат
1965 14   Джим Кларк Lotus-Climax Результат
1964 13   Джим Кларк Lotus-Climax Результат
1963 12   Джим Кларк Lotus-Climax Результат
1962 11   Джим Кларк Lotus-Climax Результат
1961 10   Філ Хілл Ferrari Результат
1960 9   Джек Бребем Купер-Climax Результат
1958 8   Тоні Брукс Vanwall Результат
1956 7   Пітер Коллінз Lancia-Ferrari Результат
1955 6   Хуан-Мануель Фанхіо Mercedes Результат
1954 5   Хуан-Мануель Фанхіо Maserati Результат
1953 4   Альберто Аскарі Ferrari Результат
1952 3   Альберто Аскарі Ferrari Результат
1951 2   Ніно Фаріна Alfa Romeo Результат
1950 1   Хуан-Мануель Фанхіо Alfa Romeo Результат
1949   Луї Розьє Talbot
1947   Жан-П'єр Вімілль Alfa Romeo
1946   Ежен Шабу Delage
1939   Херманн Ланг Mercedes-Benz
1937   Рудольф Xacce Auto Union
1935   Рудольф Караччіола Mercedes-Benz
1934   Рене Дрейфус Bugatti
1933   Таціо Нуволарі Maserati
1931   Вільям Гровер-Вільямс
  Карло Конеллі
Bugatti
1930   Луї Широн Bugatti
1925   Антоніо Аскарі Alfa Romeo

ПриміткиРедагувати

  1. а б Circuit History Архівовано 22 жовтень 2007 у Wayback Machine. Circuit de Spa Francorchamps
  2. Перемогу в гонці здобув британський гонщик із команди McLaren-Mercedes Льюїс Хемільтон, покараний після гонки додатком 25 секунд до результату гонки за зрізування повороту «Автобусна зупинка» у боротьбі з Ferrari Кімі Ряйкконена. В остаточному протоколі Льюїс відкотився на третє місце, а переможцем був оголошений Феліпе Масса. Команда McLaren опротестувала рішення стюардів, однак, 23 вересня 2008 року протест був відхилений міжнародним апеляційним судом FIA.

ПосиланняРедагувати